57. Перфект як складена дієслівна форма минулого часу.

ПЕРФЕКТ – складена форма минулого часу, яка вказувала на результат минулої завершеної дії й відношення її до теперішнього часу; називала таку дію в минулому, наслідки якої тривають і в момент мовлення про неї. Перфект передбачав поєднання активного дієприкметника минулого часу на -лъ, -ла, -ло й особових форм допоміжного дієслова быти в теперішньому часі: неслъ, несла, несло -єсмь; неслъ, несла, несло -єси; неслъ, несла, несло -єсть (одн.); несли, неслы, несла -єсмъ; несли, неслы, несла -єсте; несли, неслы, несла суть (мн.); несла, неслѢ, неслѢ -єсвѢ; несла, неслѢ, неслѢ -єста; несла, неслѢ, неслѢ -єста (дв.). Перфект поступово почав передавати різноманітні відтінки у значенні минулого часу й витісняти форми аориста та імперфекта. На основі колишнього перфекта сформувався сучасний минулий час (після занепаду допоміжного дієслова быти).

58. Плюсквамперфект як складена дієслівна форма минулого часу.

ПЛЮСКВАМПЕРФЕКТ – це складена форма минулого часу, що позначала минулу дію, яка відбулася раніше за іншу минулу; вживалася у двох різновидах. Давніша форма, що передбачала поєднання активного дієприкметника на -лъ, -ла, -ло та допоміжного дієслова быти в імперфекті (наприклад, неслъ, несла, несло б-ахъ; неслъ, несла, несло б-аше), перестала функціонувати у зв’язку із занепадом форм імперфекта. Пізніша форма плюсквамперфекта складалася з активного дієприкметника на -лъ, -ла, -ло та дієслова быти в перфекті: неслъ (несла, несло) былъ (была, было) -єсмь; неслъ (несла, несло) былъ (была, было) -єси; неслъ неслъ (несла, несло) былъ (была, было) -єсть (одн.); несли (неслы, несла) были (былы, была) -єсмъ; несли (неслы, несла) были (былы, была) -єсте; несли (неслы, несла) были (былы, была) суть (мн.); несла (неслѢ, неслѢ) была (былѢ, былѢ) -єсвѢ; несла (неслѢ, неслѢ) была (былѢ, былѢ) -єста; несла (неслѢ, неслѢ) была (былѢ, былѢ) -єста (дв.). Після занепаду допоміжного дієслова быти (очевидно, тому що особові займенники в XIV–XV ст. почали частіше вживатися у функції підмета) на основі форм колишнього плюсквамперфекта сформувався сучасний давньоминулий час.

59. Синтетична дієслівна форма майбутнього часу.

Синтетична форма дала грунт для утворення сучасної простої форми майбутнього часу. Вона утворювалася від основи теперішнього часу дієслів доконаного виду за допомогою особових закінчень (написати – 1)напишоу; 2)напишеши; 3)напишеть).

60. Аналітичні дієслівні форми майбутнього часу.

Аналітичні форми мали такі особливості:

1) Позначала дію після моменту мовлення, яка відбудеться раніше за іншу майбутню дію. Вона утворювалася поєднанням активного нечленного прикметника на –лъ, -ла, -ло, який змінювался за родами і числами і діслова быти в майбутньому часі, яке змінювалося за особами і числами. (ходити – 1) боуду ходилъ, -ла, -ло; 2) боудеши ходилъ, -ла, -ло; боудеть ходилъ, -ла, -ло).

2) Передбачала поєднання допоміжного слова имати (начати, хотѢти), яке змінюються за особами і числами та інфінітива. Допоміжне дієслово могло займати як препозицію, так і постпозицію щодо інфінітива. (1 – имоу ходити/ходити имоу; 2 – имеши ходити/ходити имеши; 3 – иметь ходити/ходити иметь).

Писати

Недоконаний – минуле (писав); давньоминуле (писав був); тепер. (пишу); склад. майб (писатиму).

Написати

Доконаний – минуле (написав), давноминуле (написав був); тепер. -; прост. майб (напишу).