Висновки

В цій роботі мною було досліджено взаємозв'язок понять “рекреаційні ресурси” та “туристичний потенціал”. І за всім вище сказаним, доцільно заявити, що основа територіальної організації туризму – наявність на цій території рекреаційних ресурсів. І виділяють такі їхні типи: природні, історико-культурні та соціально-економічні.

Також, ознайомилися з детальною класифікацією природних рекреаційних ресурсів. Та дізналися, що їхні властивості повинні мати сприятливі для рекреаційної діяльності якісні та кількісні параметрами, що відповідають потребам відпочинку, лікування та оздоровлення суб'єкта рекреації

Історико-культурні рекреаційні ресурси мають пізнавальне значення і можуть бути використані для задоволення духовних потреб населення.

Соціально-економічні рекреаційні ресурси беруть участь у рекреаційній діяльності побічно. Вони формують матеріально-технічну базу перспективної території.

Ці фактори з’єднуються в туристичний потенціал, що характеризує туристичні умови та можливості території.

На сьогодення в Україні, розвиток рекреації і туризму набуває особливого значення. Адже рекреація – це одна з форм раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, задоволення пізнавальних інтересів, оздоровлення та лікування населення.

Мною було проаналізовано стан туристично-рекреаційних ресурсів АР Крим. Адже, Кримський півострів має дуже сприятливі умови і багаті рекреаційні та бальнеологічні ресурси для лікування та відпочинку населення, розвитку туризму і спорту. Унікальні ландшафти, чудові краєвиди, національні парки, заповідники та заказники, мінеральні й термальні води, грязьові джерела створюють усі передумови для формування рекреаційно-туристичного комплексу.

Завдяки великому потенціалу рекреаційних ресурсів, ми охарактеризували види туристичної діяльності: пізнавальний туризм, оздоровчо-лікувальний, спортивний, сільський зелений туризм, екологічний, науково-пізнавальний, винний туризм, етнологічний туризм. І хоча Крим має такий колосальний рекреаційний і туристичний потенціал, він займає вельми скромне місце на світовому ринку.

Використана література та інформаційні джерела

1. Фоменко Н.В. «Рекреаційні ресурси та курортологія» К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 312 с.

2. Масляк П.О. «Рекреаційна географія» Навчальний посібник. - К.: Знання, 2008. - 343 с.

3. Панкова Є.В. «Туристичне краєзнавство» Навчальний посібник. - К.: Альтерпрес, 2003. - 352 с

4. Кифяк В.Ф. «Організація туристичної діяльності в Україні» Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. - 300 с.

5. Любіцева О.О., Панкова Є.В., Стафійчук В.І. Туристичні ресурси України. Навчальний посібник. - К.: Альтерпрес, 2007. - 369 с. : іл., картосхеми.

6. Мацола В.І. Рекреаційно-туристичний комплекс України. – Львів, 1999.

7. Жученко В. Розвиток туристсько-рекреаційної діяльності на Україні: передумови та перспективи // Регіональні перспективи. – 2001. – №1 (14).

8. Руденко Природно-ресурсний потенціал України. Л: Світ 1998 р.

9. [електронний ресурс] – режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1282-15 // Закон України. Про внесення змін до Закону України "Про туризм" .

10. Стафійчук В.І. Рекреологія Навчальний посібник. - К.: Альтпрес, 2006. - 264с.: картосхеми 15.

11. Гілецький Й.Р. Географія для випускників та абітурієнтів. – Л.: ВНІЛ – Класика. 2003 р.

12. В’їзний туризм. Авторський колектив: Коваль П.Ф., Алєшугіна Н.О., Андрєєва Г.П., Зеленська О.О., Григор’єва Т.В., Пархоменко О.Г., Дудко В.Б., Михайловський М.О., Бондар С.І. Навчальний посібник: Ніжин, Видавництво Лук’яненко В.В., 2010. – 304 с.

13. Міжнародний туризм і сфера послуг. Мальська М.П., Антонюк Н.В., Ганич Н.М.Навчальний підручник. Видавництво 2008.

14. Рекреація, туризм і дозвілля: тлумачення і співвідношення понять. Наукова стаття. І.В. Смаль, В.В. Смаль. Педагогічні та рекреаційні технології в сучасній індустрії дозвілля. Міжнародна науково-практична конференція. Київський національний університет культури і мистецтв. 4-6 червня 2004 р.

15. Федорченко В.К. Історія туризму в Україні. – К: Вища школа 2002 р.