
- •Основи об’єктно-орієнтованого програмування
- •Факультету комп’ютерних наук та інформаційних технологій
- •Луцьк 2009
- •Факультету комп’ютерних наук та інформаційних технологій 1 Лабораторна робота №1 5 Програмування лінійних алгоритмів 5
- •2.1. Приклад створення додатка 14
- •9.3. Виконання індивідуального завдання 61
- •Програмування лінійних алгоритмів
- •1.1. Візуальне середовище delphi
- •1.2. Приклад створення додатка
- •1.2.1. Збереження проекта
- •1.2.2. Настройка вікон
- •1.2.3. Зміна заголовка Форми
- •1.2.4. Розміщення компонентів на Формі
- •1.2.5. Написання процедури обробки події створення Форми (FormCreate)
- •1.2.6. Написання процедури обробки події натиснення кнопки Button1 (Button1Click)
- •1.2.7. Текст модуля UnLinAlg
- •X,y,z,a,b,c,u : extended; // оголошення локальних змінних
- •1.2.8. Робота з додатком
- •1.3. Виконання індивідуального завдання
- •Індивідуальні завдання
- •Лабораторна робота №2 Програмування алгоритмів, що розгалужуються
- •2.1. Приклад створення додатка
- •2.1.1. Розміщення компонентів на Формі
- •2.1.2. Створення процедур обробки подій FormСreate і Button1Сlick
- •2.1.3. Текст модуля UnRazvAlg
- •2.1.4. Робота з додатком
- •2.2. Виконання індивідуального завдання
- •Індивідуальні завдання
- •Лабораторна робота №3 Програмування циклічних алгоритмів
- •3.1. Відладка модулів проекта
- •3.1.1. Відладка синтаксичних помилок
- •3.1.2. Відладка логічних помилок
- •3.2. Приклад створення додатка
- •3.2.1. Розміщення компонентів на Формі
- •3.2.2. Текст модуля UnCiklAlg
- •3.3. Виконання індивідуального завдання
- •Індивідуальні завдання
- •Лабораторна робота №4 Програмування алгоритмів з використанням масивів
- •4.1. Приклад створення додатка
- •4.1.1. Розміщення компонентів на Формі
- •4.1.2. Створення процедур обробки подій SpinEdit1Change і SpinEdit2Change
- •4.1.3. Текст модуля UnMas
- •4.1.4. Робота з додатком
- •4.2. Виконання індивідуального завдання
- •Індивідуальні завдання
- •Лабораторна робота №5 програмування Алгоритмів з використанням рядків
- •5.1. Приклад створення додатка
- •5.1.1. Розміщення компонентів на Формі
- •5.1.2. Створення процедур обробки подій
- •5.1.3. Текст модуля UnStr
- •Індивідуальні завдання
- •Лабораторна робота №6 Програмування алгоритмів з використанням записів
- •6.1. Приклад створення застосування
- •6.1.1. Розміщення компонентів на Формі
- •6.1.2. Створення процедур обробки подій FormCreate і Button1Click
- •6.1.3. Текст модуля UnZap
- •6.2. Виконання індивідуального завдання
- •Індивідуальні завдання
- •Лабораторна робота №7 Програмування алгоритмів з використанням файлів
- •7.1. Приклад створення застосування
- •7.1.1. Розміщення компонентів на Формі
- •7.1.2. Створення процедур обробки подій
- •7.1.3. Текст модуля UnFile
- •7.1.4. Робота із застосуванням
- •7.2. Індивідуальні завдання
- •Лабораторна робота №8 Програмування алгоритмів з використанням функцій і процедур. Створення модулів
- •8.1. Приклад створення додатка
- •8.1.1. Розміщення компонентів на Формі
- •8.1.2. Створення модуля і підключення його до проекта
- •8.1.3. Текст модуля UnFuncProc
- •8.1.4. Текст модуля UnModul
- •8.2. Виконання індивідуального завдання
- •Індивідуальні завдання
- •Лабораторна робота №9 Програмування алгоритмів з використанням динамічних структур даних
- •Приклади створення застосувань
- •9.1. Використання динамічних масивів
- •9.1.1. Розміщення компонентів на Формі
- •9.1.2. Створення процедур обробки подій FormCreate і Button1Click
- •9.1.3. Текст модуля UnDinMas
- •9.2. Використання динамічних списків
- •9.2.1. Розміщення компонентів на Формі
- •9.2.2. Створення процедур обробки подій FormCreate і Button1Click
- •9.2.3. Текст модуля UnStek
- •9.3. Виконання індивідуального завдання
- •Навчально-методичне видання
- •43018, М. Луцьк, вул. Львівська, 75
1.2. Приклад створення додатка
Завдання: створити Windows-додатка для обчислення виразу
.
Чисельні значення даних x, у і z занести з клавіатури у відповідні поля панелі інтерфейсу. Один з можливих варіантів панелі інтерфейсу створюваного застосування показаний на рис. 1.2.
1.2.1. Збереження проекта
В процесі проектавання додатка DELPHI створює декілька файлів - проект. Кожен проект доцільно зберігати в окремій, заздалегідь створеній теці. За допомогою відповідного додатка Windows створимо теку і назвемо її, наприклад, LAB1.
Для збереження проекта відкрийте в головному меню пункт File і клацніть “мишею” на опції Save Project As.(Зберегти проект як.). Спочатку DELPHI відкриє панель діалога Save Unit1 As (Зберегти модуль як) для збереження модуля проекта. У цій панелі знайдемо створену теку LAB1 і збережемо в ній модуль під ім'ям, наприклад, UnLinAlg. Звернете увагу на те, що DELPHI за умовчанням привласнить цьому файлу тип Delphi unit з розширенням *.pas. Потім відкриється панель діалога Save Project1 As . Назвемо наш проект, наприклад, PrLinAlg і збережемо його в цій же теці. Тут DELPHI дасть файлу тип Delphi project і розширення *.dpr. Переконаєтеся в тому, що головне вікно DELPHI тепер називається PrLinAlg, вікно головного файлу проекта- PrLinAlg.dpr, а вікно модуля проекта- UnLinAlg.pas.
Прагніть давати файлам осмислені імена замість одноманітних Unit1 і Project1, пропонованих DELPHI.
Щоб уникнути
втрати файлів проекта в аварійних
ситуаціях, пов'язаних, наприклад, з
виключенням живлення, зависанням системи
і так далі, рекомендується періодично
зберігати проект, використовуючи
піктограму
головного меню або опцію Save All в меню
File.
1.2.2. Настройка вікон
Щоб працювати з вікном, необхідно зробити його активним, клацнувши “мишею” в будь-якому місці вікна. Біля активного вікна заголовок стає виділеним, наприклад, на рис. 1.1 активним є вікно Редактора Коди.
Вікна Форми і
Редактора Коди модуля в правому верхньому
кутку мають кнопки управління, які
призначені:
-
для згортання
вікна в піктограму,
-
для
розгортання вікна на весь екран і
повернення до початкового розміру
,
-
для закриття
вікна.
За допомогою “миші”, захоплюючи одну з кромок вікна або виділений рядок заголовка, відрегулюєте потрібні розміри вікон Форми, Редактора Коди, Інспектора Об'єктів і їх положення на екрані.
1.2.3. Зміна заголовка Форми
Нова Форма має однакове ім'я (Name) і заголовок (Сaption) - FORM1. Початкуючим програмістам ім'я Форми міняти не рекомендується, оскільки воно використовується в тексті модуля.
Для зміни заголовка активізуйте вікно Інспектора Об'єктів і на сторінці Properties у властивості Caption заміните заголовок Form1 на Лаб. робота №1-Линейный алгоритм. Переконаєтеся, що одночасно змінився заголовок вікна Форми.
1.2.4. Розміщення компонентів на Формі
Розміщуватимемо компоненти на Формі так, щоб вони відповідали панелі, показаній на рис. 1.2.
Рис.1.2
Для нанесення
написів на Форму використовується
компонент Label. Виберіть в Палітрі
Компонентів на сторінці Standard піктограму
компонента Label і клацніть на ній “мишею”.
Потім в потрібному місці Форми клацніть
“мишею” - з'явиться напис Label1. У
властивості Caption Інспектора Об'єктів
заміните напис Label1
на Введіть
значення X:.
У властивості Font підберіть шрифт.
Аналогічно нанесіть на Форму решту
написів. Клацнувши “мишею” на будь-якому
з розміщених компонентів, відрегулюйте
його місцеположення на Формі і розмір.
Для введення/виведення даних в простих випадках використовуються компоненти Edit і Memo. Компонент Edit застосовується в тих випадках, коли дані представляються одним рядком. Якщо даними є декілька рядків, то використовується компонент Memo.
Для створення
полів введення чисельних значень змінних
x,
у і z використовуваний компонент Edit.
Виберіть в Палітрі Компонентів на
сторінці Standard піктограму
і розмістите компонент Edit в потрібних
місцях Форми так само, як Ви це робили
з компонентом Label.
Для виведення
результатів використовуємо компонент
Memo. Виберіть в Палітрі Компонентів на
сторінці Standard піктограму
,
помістіть компонент Memo на Форму і
відкоригуйте його місцеположення і
розміри.