1. Організаційний етап уроку.

Вхід учнів до класу (кабінету) під звучання «Коломийки» ком­позитора М. Колесси.

2. Актуалізація опорних знань учнів.

— Із якими музичними враженнями ви прийшли на сьогоднішній урок?

• Хто має якусь цікаву музичну інформацію?

Учитель організовує роботу у творчих групах, кожна з яких де­монструє виконання домашнього завдання (слухацького).

Виконання пісні за бажанням учнів.

• Розучування української народної пісні «Од Києва до Лубен».

При розучуванні пісні слід звернути увагу на її текст, чітку дикцію, легкість виконання. Розучування проводять із викорис­танням різних варіантів (чергування сольного виконання та хоро­вого або двох груп).

Проблемні питання для учнів.

• До якого жанру народних пісень належить пісня «Од Києва до Лубен»?

• Який характер пісні та особливості музичної мови?

• Який супровід ви створили б до пісні та які інструменти ви­користали б?

Організація творчої роботи у групах.

4.Слухання української народної пісні «Ой під вишнею»

(в обробці тріо Мареничів).

• До якого жанру народної пісні належить пісня «Ой під ви­шнею»? .

• Який її характер?

• Як змінився характер пісні в обробці?

• Якими засобами виразності розкривається образ пісні?

• Яке виконання пісні — сольне чи ансамблеве?

Що можна розповісти про авторів обробки?

Розповідь учителя.

Тріо Мареничів сформувалося на початку 70-х років у Льво­ві. До складу тріо входили: Валерій Маренич, його дружина Антоніна та її сестра Світлана Сухорукова. У 1976 році — перша пе­ремога в огляді вокально-інструментальних ансамблів у Харкові. У 1979 році вийшов перший альбом тріо, а на телебаченні — його відеоверсїя. Тріо проіснувало до 2004 року.

Учасники ансамблю були удостоєні званню народних артистів України. В його репертуарі були різнопланові пісні, серед яких ві­домі українські — «Несе Галя воду», «Ой під вишнею», «Чом ти не прийшов».

• Чи з'явилось у вас бажання виконати пісню?

Виконання пісні за бажанням учнів з опорою на підготовлені

тексти пісні.

5. Порівняйте українські народні пісні «Віють вітри, віють буйні» та «За городом качки пливуть».

• Яка з них ближча до жанру жартівливих пісень?

• Кого вважають автором пісні «Віють вітри, віють буйні»? (Марусю Чурай.)

• У якій,опері композитора М. Лисенка використана остання пісня? («Наталка Полтавка».)

• Які пісні Марусі Чурай ви можете пригадати?

6. Слухання «Коломийки» з «Української сюїти» композитора м. Колесси.

• Яке враження справила на вас музика?

• Чи відчутні в музиці інтонації, характерні для пісень-танців?

Що можна розповісти про композитора? Чому композитор звернувся до написання саме такої музики?

Розповідь учителя.

Микола Філаретович Колесса (1903—2006) видатний укра­їнський композитор, диригент, педагог.

Народна пісня увійшла до серця хлопця з перших років жит­тя, разом із творчістю його батька — славетного, музиканта-фольклориста Філарета Колесси.

Глибоке враження справили на майбутнього композитора на­родні традиції Галичини. «Життя простого люду завжди мене ці­кавило. Я захоплювався всілякими звичаями, танцями, обряда­ми...» — згадував він.

Один із найбільш яскравих творів М.Колесси — «Українська сюїта» (1928). Захоплення фольклором рідного краю, розкішне буяння природи Карпат, таємничі старовинні обряди із чарівними піснями й танцями — усе це багатство сповнило душу митця і від­творилося у його музиці.

• Які особливості музичної мови «Коломийки»?

• Проплескайте ритмічний рисунок, який є основою коло­мийки.

Що хотів сказати у своїй музиці композитор М. Колесса? Ось як про це

писав він сам:

«Я прагнув витворити свій власний стиль, через який міг би передати всі переживання, враження, задуми, що жили в моїй ду­ші... І якщо зачеплять якісь глибинні струни серця слухачів ті об­рази, ті почуття і думки, які я виносив у собі і передав у звуках, то буду вважати, що свою справу я виконав».

Композитору вдалося здійснити задумане. Вже багато років його музика захоплює та підкоряє все нових і нових слухачів,

«Школа Колесси — це дерево в українській культурі, яке вічно зеленіє»,— сказав про митця один із його учнів.