Класифікація інновацій

Ознака класифікації	Види інновацій	Схема класифікацій
1. Рівень новизни інновації	1.1. Радикальні (впровадження винаходів, патентів, відкриттів) 1.2. Ординарні (ноу-хау, раціоналізатор- ські пропозиції тощо)
2. Стадія життєвого циклу товару (ЖЦТ), на якій впроваджується інновація або розробляється нововведення	Інновації, які впроваджуються на стадії: 2.1. Стратегічного мар- кетингу 2.2. НДДКР 2.3. Організаційно-тех­нологічної підготовки виробництва 2.4. Виробництва (так- тичного маркетингу) 2.5. Сервісу, що здійснюється виробником

Продовження табл. 10.1

Ознака класифікації	Види інновацій	Схема класифікацій
3. Масштаб новиз- ни інновації (нововведення)	3.1. Нові у світовому масштабі (відкриття, винаходи, патенти) 3.2. Нові в країні 3.3. Нові в галузі 3.4. Нові для фірми
4. Галузь народного господарства, де впроваджується інновація	4.1. У сфері науки 4.2. У сфері освіти 4.3. У соціальній сфері (культура, мистецтво, охорона здоров’я тощо) 4.4. У матеріальному виробництві (промисловість, будівництво, сільське господарство тощо)
5. Сфера застосування інновації (но- вовведення)	5.1. Інновації для внутрішнього (всередині фірми) застосування 5.2. Нововведення для накопичення на фірмі 5.3. Нововведення в основному для продажу
6. Частота застосування інновацій	6.1. Разові 6.2. Такі, що повторю- ються (дифузія)
7. Форма нововведення — основи інновації	7.1. Відкриття, винахо­ди, патенти 7.2. Раціоналізатор- ські пропозиції 7.3. Ноу-хау 7.4. Товарні знаки, тор- гові марки, емблеми 7.5. Нові документи, що описують технологічні, виробничі, управлінсь- кі процеси, конструк- ції, методи тощо

Закінчення табл. 10.1

Ознака класифікації		Види інновацій		Схема класифікацій
8. Вид ефекту, отриманого в результаті впровадження інновації	8.1. Науково-технічний 8.2. Соціальний 8.3. Екологічний 8.4. Економічний (комерційний) 8.5. Інтегральний
9. Підсистема системи інноваційно­го менеджменту, в якій впроваджу- ється інновація	9.1. Підсистема науко- вого супроводження 9.2. Цільова підсистема 9.3. Забезпечувальна підсистема 9.4. Керована підси- стема 9.5. Керуюча підси- стема

Інновації можна також розглядати і як вкладення інвестиційного капіталу в нововведення, які приводять до кількісних або якісних змін в підприємницькій діяльності. Інноваціям передує науково-виробнича діяльність, пов’язана з появою нововведення. Ідея нововведення може бути зароджена як інвенція, ініціація або дифузія інновацій.

Інвенція — це ідея, пропозиція або проект, які після опрацювання перетворюються в інновацію.

Ініціація — це рекомендації щодо удосконалення науково-технічної, організаційної, виробничої або комерційної діяльності, метою яких є початок інноваційного процесу або його розвиток.

Дифузія — це процес передачі нововведення комунікаційними каналами між членами соціальної системи в часі. Нововведеннями можуть виступати ідеї, технології тощо, які є новими для суб’єкта господарювання. Це означає, що дифузія інновації — це поширення вже одного разу освоєної і впровадженої інновації у нових умовах.

У реальних інноваційних процесах швидкість дифузії нововведення залежить від таких чинників: спосіб передачі інформації; форма прийняття рішення; властивості соціальної системи; властивості самого нововведення.

Підготовка, обґрунтування, освоєння і контроль за впровадженням нововведення є інноваційною діяльністю.

Інноваційна діяльність — це діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспромож­них товарів та послуг. Вона включає в себе:

• випуск та поширення нових видів техніки та технологій;

• прогресивні міжгалузеві структурні зрушення;

• реалізацію довгострокових науково-технічних програм з великими термінами окупності витрат;

• фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані виробничих сил країни;

• розроблення і впровадження нових ресурсозберігаючих технологій, спрямованих на покращання соціального стану населення, екологічної ситуації тощо.

Інноваційна діяльність в цілому втілюється в окремі інноваційні процеси, які охоплюють весь комплекс відносин виробництва та споживання від зародження ідеї до її комерційної реалізації.

У загальному розумінні інноваційні процеси, що мають місце в будь-якій складній виробничо-господарській системі, є сукупністю прогресивних, якісно нових змін, що безперервно виникають у часі та просторі.

Модель інноваційного процесу включає такі складові структурні етапи, які показано на рис. 10.1.

Рис. 10.1. Модель інноваційного процесу

На відміну від науково-технічного прогресу (НТП) інноваційний процес не завершується впровадженням нової технології і появою нового продукту на ринку. Цей процес не переривається і після впровадження, тому що в міру поширення (дифузії) нововведення удосконалюється, стає більш ефективним, набуває нових споживчих властивостей.

Інноваційний процес у різних сферах діяльності внаслідок розвитку науково-технічного прогресу може проходити різні щодо тривалості і витрат етапи.

У виробничому (інвестиційному) середовищі цей процес проходить стадії:

1. сертифікації (патентування) ідеї;

2. наукового і техніко-економічного обґрунтування нового продукту або технології;

3. експериментального освоєння зразків;

4. доведення до промислового виробництва;

5. одержання нового продукту у необхідному обсязі для його комерціалізації.