
- •Правила роботи і техніка безпеки в лабораторії кафедри токсикологічної хімії загальні правила безпеки
- •Правила роботи з токсичними речовинами і біологічним матеріалом
- •Правила роботи з горючими і легкозаймистими речовинами
- •Правила роботи з електроприладами
- •Ліквідація пожежі
- •Надання першої допомоги постраждалим в результаті нещасних випадків
- •Самостійна аудиторна робота.
- •1. Зовнішній огляд:
- •2. Попередні випробування об'єкту.
- •2.1. Визначити реакцію середовища об'єкту.
- •2.2. Відмінність їдких лугів від карбонатних.
- •2.3. Випробування на наявність аміаку і сірководню.
- •Хімічне дослідження
- •Самостійна робота студента
- •Самостійна аудиторна робота
- •2.Розвяжіть ситуаційні ситуаційні задачі
- •Самостійна робота студента
- •Самостійна аудиторна робота
- •2.Розвяжіть ситуаційні задачі
- •Самостійна робота студента
- •Самостійна аудиторна робота
- •2.Заповніть таблицю - Результати якісних реакцій виявлення галогенпохідних вуглеводнів
- •Самостійна робота студента
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.Назвіть основні вузли газового хроматографа. Поясніть призначення кожного вузла.
- •2.Розрахуйте коефіціент розділення між піками етанолу і ізопропанолу використовуючи хроматограму. Зробіть висновок, щодо роздільної здатності колонки.
- •3.Розрахуйте кількість теоретичних тарілок та коефіцієнт асиметрії для даного піку. Чи відповідають отримані дані вимогам?
- •4.Використовуючи хроматограму зразку горілки вкажіть:
- •5.За отриманими даними побудуйте графіки залежності відношення висот піків від концентрації (у проміле) етанолу в стандартних розчинах крові і сечі.
- •6. Розвяжіть ситуаційні задачі
- •Самостійна робота студента
- •Лабораторно-практичне заняття № 7
- •Кількісне визначення іонів:
- •Самостійна аудиторна робота
- •1.Ознайомитись з методиками мінералізації і вказати металічні отрути, для яких придатний та/або більш уживаний даний метод мінералізації
- •3. Розвяжіть ситуаційні задачі
- •Самостійна робота студента
- •Лабораторно-практичне заняття № 8 тема: Дослідження рідкої частини мінералізату на наявність і вміст марганіцю, хрому, срібла, міді та цинку.
- •13.Кількісне визначення іонів:
- •Самостійна аудиторна робота.
- •Розвязати ситуаційні задачі
- •Самостійна робота студента
- •Лабораторно-практичне заняття № 9 тема: Дослідження рідкої частини мінералізату на наявність і вміст кадмію, талію, бісмуту, стибію та арсену.
- •9. Кількісне визначення іонів:
- •Самостійна аудиторна работа
- •2. Розвязати ситуаційні задачі
- •Самостійна робота студента
- •Лабораторно-практичне заняття № 10
- •Самостійна аудиторна робота
- •2.Розвяжіть ситуаційні задачі
2. Розвязати ситуаційні задачі
1. При проведенні підтверджувальних досліджень на кадмійвикористовують мікрокристалоскопічну реакцію з піридином
(1 крапля) та 5 %-вим розчином калію бромідом (1 крапля). При наявності іонів кадмію з’являються призматичні кристали, зібрані у вигляді сфероїдів. Межа виявлення — 0,05 мкг кадмію в пробі. Розрахуйте граничне розведення для цієї реакції, враховуючи, що на предметне скло наносили 3 краплі досліджуваного розчину (середній об’єм краплі становить 0,04 мл).
2.При порушенні умов зберігання талію (ІІ) сульфату, який використовували для винищення гризунів, сталося смертельне отруєння цією сполукою. Після мінералізації 50,0 г печінки було отримано 250 мл мінералізату, в якому кількісне визначення талію проводили фотоколориметричним методом за реакцією утворення іонного асоціату з малахітовим зеленим. Відбирали по 10 мл мінералізату та проводили утворення забарвлених іонних асоціатів, які екстрагували толуеном.Оптичну густину одержаних органічних екстрактів вимірювали при довжині хвилі λ = 635…640 нм у кюветах з товщиною шару рідини 10 мм та отримали такі значення А: 0,55; 0,57; 0,54.
Розрахуйте кількість талію в перерахунку на 100,0 г печінки.
Дані для побудови градуювального графіка:
С, мкг |
2 |
4 |
6 |
10 |
12 |
18 |
20 |
24 |
28 |
30 |
А |
0,08 |
0,16 |
0,24 |
0,40 |
0,48 |
0,72 |
0,80 |
0,96 |
1,12 |
1,20 |
Самостійна робота студента
1.Особливості виділення ртуті із біологічного матеріалу та методи її якісного та кількісного аналізу.
Лабораторно-практичне заняття № 10
ТЕМА: Виділення ртуті із біологічного матеріалу та її дослідження у деструктаті.
Мета: на основі знань принципів дробного методу аналізу освоїти методи виділення і кількісного визначення меркурію в деструктаті.
Питання для самостійної підготовки.
1.Чому не використовують повну мінералізацію біологічного матеріалу при дослідженні на меркурій?
2.Які органи трупа беруть на судово-хімічну експертизу на меркурій?
3.Чим відрізняється деструктивний метод мінералізації від деструкції при повній мінералізації?
4.Чим можна пояснити необхідність наважок органів (печінки, нирок) при дослідженні на меркурій?
5.Чому при виявленні меркурію в органах обов'язково проводять кількісне визначення?
6.Назвіть методи кількісного визначення отрут у деструктаті.
____________________________________________________________________________________________________________________
Самостійна аудиторна робота
1. Провести технічно можливі реакції аналізу мінералізату хімічним методом на вміст металів – сполук бісмуту, стібію, вісмуту із запропонованих нижче. Заповнити таблицю: вказати хімізм реакції, спостереження, дати хіміко-токсикологічну оцінку реакції
1. |
Виявлення меркурію Реакція з дитизоном Методика. Половину отриманого деструктату струшують в ділильній воронці з 10 мл хлороформу. Забарвлений в жовтий колір хлороформний шар відкидають. Операцію повторюють до утворення безбарвного хлороформного екстракту. До водного шару додають 10 мл 10% розчину сульфату гідроксиламіну або аскорбінової кислоти, 5 мл хлороформу і 0,5 мл або більше 0,01% розчину свіжочищенного дитизону. Суміш енергійно струшують протягом 30 хв. |
|
|
|
2. |
Реакція із суспензією йодиду купрума (І) (перевірочне дослідження) Методика. До 3 мл деструктату додають 3 мл суспензії купруму (I) йодиду.
|
|
|
|