2. Характеристика фізичного виховання: зміст поняття

Фізичне виховання - органічна частина загального вихо­вання і тому воно характеризується всіма загальними ознаками, що притаманні педагогічному процесу, який спрямований на ви­рішення певних конкретних завдань. Головним напрямком фізич­ного виховання є формування здорової, розумове підготовле­ної, соціально-активної, морально стійкої, фізично вдосконале­ної і підготовленої до майбутньої професії людини.

5. Що таке рух, рухова дія, та мрухова діяльність?

Рух – це зміна положення тіла або його частин (у людини або тварини).

Рухове уміння виконувати окрему рухову дію — це здатність учня виконувати вправу, концентруючи увагу на кожному русі, що входить до її складу. Формується уміння шляхом багаторазового повторення вправи у стандартних умовах, при активній участі всіх органів відчуття (зору, слуху тощо). Увага учня при цьому зосереджена на деталях, елементах рухової дії, на просторових, часових, просторово-часових, динамічних та ритмічних характеристиках рухів. 

Уміння вищого порядку (наприклад, уміння грати у волейбол, боротись, фехтувати тощо) або, як його часто називають, уміння виконувати цілісну рухову діяльність. Уміння вищого порядку представляє собою комплекс рухових навичок, що взаємодіють у процесі вирішення учнями певних рухових завдань. 

Існують два основних види рухових функцій: підтримка положення (пози) тіла і власне рух. Відокремити один вид від іншого в повсякденній руховій активності людини досить складно, оскільки рух без одночасного утримання пози є так само неможливим, як і утримання пози без руху.

Рухова діяльність являє собою специфічний вид діяльності, який полягає у системі рухових дій, що забезпечують взаємодію суб'єкта з навколишнім середовищем. Наслідком такої взаємодії є розвиток психомоторних функцій і психіки індивіда в цілому. Опанування і вдосконалення прийомів організації, побудови рухової діяльності та управління нею здійснюються в онтогенезі на базі актуалізації філогенетичних утворень шляхом формування адекватного ставлення до ситуації, що виникла, та вибору оптимального способу її вирішення з урахуванням можливостей суб'єкта, смислової структури та задачі дії.

6. Характеристика нормативної основи фіз.Вих.

Фізичне виховання дітей, учнівської і студентської молоді в дошкільних установах, загальноосвітніх школах, професійно-технічних і вищих закладах освіти реґламентується і забезпечується системою державних нормативних показників, які є критеріями його ефективності і якості.

Для всіх типів дошкільних установ і навчальних закладів визначається:

- рекомендований обсяг рухового режиму;

- мінімальна кількість обов’язкових навчальних занять (в академічних годинах) на тиждень протягом всього періоду навчання;

- нормативи фізичної підготовленості;

- норми матеріально-технічного і фінансового забезпечення з розрахунку на одного вихованця дошкільної установи, учня, студента (курсанта);

- санітарно-гігієнічні норми проведення занять.

Кількість навчальних годин на тиждень з фізичного виховання (фізичної культури) для дошкільного виховання, загальної середньої, професійно-технічної і вищої освіти визначається затвердженими Державними стандартами освіти.

Нормативні показники затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Крім нормативних показників у процесі фізичного виховання і спортивного вдосконалення широко використовується система відомчих стандартів, які спрямовані на підвищення якості навчальних, позаурочних і позааудиторних занять фізкультурою і спортом (стандарти навчальної документації, проведення практичних занять, обслуговування спортивних змагань тощо).

Рівень фізичної підготовленості дітей і молоді визначається державною системою тестів. Вони повинні відповідати міжнародним стандартам, бути науково обґрунтованими, організаційно і методично простими та доступними для вихователів дошкільних закладів, учителів фізичної культури, викладачів фізичного виховання навчальних закладів. Забезпечувати оперативне оцінювання фізичної підготовленості дітей і молоді.

7.Сис-ма фі.вих.: визначення поняття, осн. Особлив. Сучасної сис-ми фіз.вих.(мета, завдання, форми)

Мета фізичного виховання витікає з основного завдання виховання, яке полягає в необхідності підготувати всебічно розвинутих, активних та здорових членів суспільства, які органічно поєднує в собі гуманістичні і загальнолюдські позитивні риси особистості, гармонію фізичного та психічного розвитку.

Фізичне виховання - органічна частина загального вихо­вання і тому воно характеризується всіма загальними ознаками, що притаманні педагогічному процесу, який спрямований на ви­рішення певних конкретних завдань. Головним напрямком фізич­ного виховання є формування здорової, розумове підготовле­ної, соціально-активної, морально стійкої, фізично вдосконале­ної і підготовленої до майбутньої професії людини.

Завдання фізичного виховання:

- набуття необхідних знань про особисту гігієну, загартування організму, корисність занять фізичними вправами та іграми;

- виховувати позитивне ставлення до загартування й власної фізичної підготовленості;

- поглиблювати інтерес до занять фізичними вправами, зміцнення свого здоров’я, підвищення рівня фізичної підготовленості;

- виховувати позитивні моральні та вольові якості;

- навчати найпростіших способів плавання та пересування на лижах;

- вдосконалювати уміння та навички бігати, стрибати, лазити, метати в ціль та на дальність;

- сприяти розвитку основних фізичних якостей і рухових здібностей;

- формувати правильну поставу та попереджувати плоскостопість.

Форми фізичного виховання:

- уроки фізичної культури ;

- ранкова гігієнічна гімнастика;

- гімнастика до занять;

- фізкультурні хвилини на загальноосвітніх уроках;

- фізичні вправи та рухливі ігри на великих перервах;

- щоденні фізкультурні заняття в групах продовженого дня;

- фізкультурні паузи під час виконання домашніх завдань;

- щоденні самостійні фізкультурні заняття;

- заняття в фізкультурних гуртках, групах лікувальної фізичної культури і фізичної реабілітації, спортивні секції, спортивні змагання, спортивні свята, туристські походи тощо.

Загальний обсяг усіх форм фізкультурно-спортивних занять на тиждень складає - до 10-12 годин.