29. Оцінка діяльності учнів на уроках

Сьогодні успішність з фізичної культури визначається за чотирма критеріями:

• рівнем засвоєння і практичної реалізації знань;

• якістю виконання рухових дій, що є виразом рівня опанування техніки передбачених програмою вправ;

• виконання нормативів за шкільною програмою;

• уміння самостійно займатись фізичними вправами і реалізацією його в практичній в практичній діяльності учня.

Основним принципом оцінювання повинен бути принцип взаємоповаги і співпраці.

При виставлені оцінки за фізичну культуру учня потрібно враховувати:

• рівень розвитку фізичних якостей який визначається в кінці кожної четверті, на початку і вкінці року;

• оцінка якості (техніки) виконання вправ проводиться згідно вимог до аналогічних вправ у відповідних видах спорту. Помилки можуть бути грубі, середні і мілкі.

• Знання оцінюються через їх практичний прояв при організації самостійних занять, засвоєнні техніки та фізичних якостей.

Прагнучи до повної успішності, вчитель повинен знати причини, котрі заважають засвоєнню відповідних вимог. Основними з них є:

1. Недостатній руховий досвід учнів.

2. Низький рівень фізичного розвитку і підготовленості.

3. Відставання в інтелектуальному розвитку.

4. Недостатній розвиток вольових якостей.

5. Низький рівень активності учнів.

30. Дозування навантаження на уроці фіз.Культури

Вплив фізичних вправ на педагогічні результати опосередкований фізіологічними і біологічними механізмами. Іншими словами, навантаження є причиною тих адаптаційних змін в організмі, від характеру і величини яких залежить кінцевий результат.

Фізичне навантаження – це певна міра впливу на організм тих, що займаються. Воно характеризується обсягом і інтенсивністю.

Інтенсивність навантаження характеризує силу впливу конкретної вправи на організм. Інтенсивність навантаження можна регулювати наступними факторами:

1. Швидкість пересування.

2. Величина прискорення.

3. Темп виконання, кількість повторень за одиницю часу.

4. Відносна величина напруження.

5. Амплітуда рухів - чим більша тим більша інтенсивність.

6. Опір навколишнього середовища.

7. Величина додаткового обтяження.

8. Психічна напруженість під час виконання вправи

Інтенсивність повинна бути настільки високою, наскільки дозволяє забезпечити технічну якість виконання вправи.

Обсяг фізичного навантаження визначається показниками тривалості окремої фізичної вправи, серії вправ, а також загальної кількості вправ в певній частині заняття чи в цілому занятті. Обсяг навантаження в циклічних вправах визначається в одиницях довжини або часу; в ациклічних вправах – кількістю повторів чи вагою піднятих обтяжень; в стрибках, метаннях – кількістю повторень; в спортивних іграх, одноборствах – сумарним часом рухової активності.

Інтенсивність і осяг навантаження слід дозувати так, щоб було забезпечене оптимальне “завантаження” організму на уроці. Завантаження вважається оптимальним тоді, коли з’являються видимі симптоми втоми і вона зберігається певний час після закінчення уроку.

Дозувати навантаження це – це міняти його обсяг і інтенсивність. Названі характеристики становлять зовнішню сторону навантаження.

Внутрішня сторона навантаження визначається тими функціональними змінами, які відбуваються в організмі внаслідок впливу певних зовнішніх його величин (інтенсивність і обсяг).

В повсякденній практиці величину внутрішнього навантаження можна оцінити за показниками втоми, а також за характером і тривалістю відновлення в інтервалах відпочинку між вправами. Для цього використовують такі показники як інтенсивність потовиділення, колір шкіри, якість виконання рухів, здатність до зосередження, загальне самопочуття, готовність до продовження уроку, настрій під час виконання вправ, а також за показниками ЧСС під час вправи і в інтервалах відпочинку.