2.4.2.Розрахунок міцності перерізів, нормальних до поздовжньої осі елемента.

Мінімальна товщина захисного шару бетону гранична ширина розкриття тріщин

Рис.2.4. Розрахунок перерізу плити: а) в прольоті, б) на опорі

Обчислюємо граничну відносну висоту стиснутої зони:

Робоча висота перерізу :

h_os=h_s-a=5-2,0=3 см.

Розраховуємо площі повздовжньої арматури.

Перший проліт М₁=0,34 кН·м.

α_ο= M₁ / (R_b·b·_{ho 2} ) = 0,34·10³/ ( 13,05·100·3² )= 0,028 ; ξ = 1 - √ 1 - 2·α_о = = 1 - √ 1 - 2·0,028 = 0,03; η= 1 – 0,5·ξ = 1 – 0,5·0,03 = 0,99.

Площа робочої арматури

Аs = М₁ / (R_s·η·h_o ) = 0,34·10³ / (360·0,99·3) = 0,3180 см².

Перша проміжна опора М₂=1,9 кН·м.

α_ο=М₂ / (R_b·b·h_o ² )= 1,9·10³/ (13,05·100·3² ) = 0,161; ξ=1- √1 - 2·α_ο = = 1-√1–2·0,0995 = 0,118 ; η= 1 – 0,5·ξ = 1 – 0,5·0,18 = 0,91.

Площа робочої арматури

А_s= М₂ / (R_s·η·h_o ) = 1,9·10³/ (360·0,91·3) = 1,93 см².

Середні прольоти та опори М₃=1,32 кН·м

α_ο = М₃ / (R_b·b·h_o² )= 1,32·10³ / (13,05·100·3²) = 0,112; ξ= 0,012; η = 0,94.

Площа робочої арматури

А_s = М₃ / (R_s · η · h_o ) = 1,32 · 10³ / (360 · 0,994 · 3) = 1,3см². Середні прольоти та опори, які з чотирьох сторін оточені балками М₄= 1,056 кН·м.

α_o = 1,056·10³/(13,05·100·3² ) = 0,0899; ξ=0,10; η = 0,95.

Площа робочої арматури

А_s= 1,056·10³ / (360·0,95·3) = 1,029см².

Мінімальна площа робочої арматури приймається згідно нормативних до­кументів відповідно 5%:

A_smin= 0,0005·b_s·h_s = 0,0005·100·5 = 0,25 см².

Армування плити Таблиця 2.2

Переріз плити щорозглядається	Розрахункова площа перерізу арматури Аs см2	Прийняте армування
		Робоча арматура класу Вр-І			Розподільча арматура діаметр/крок
		діаметр/крок	Площа перерізу Аs см2
Крайні прольоти	0,3180	3/200	0,35	3/400
Перша проміжна опора	1,93	5/100	1,96	3/350
Середні прольоти та опори: - які з чотирьох сторін не оточені балками - які з чотирьох сторін оточені балками	1,3 1,029	5/150 4/100	1,31 1,26	3/350 3/400
В неробочому напрямку над головними балками та біля цегляних стін	---	5/200	0,98	3/350

2.5.Розрахунок та конструювання другорядної балки.

2.5.1.Статичний розрахунок другорядної балки

Аналогічно як і плиту перекриття, балку розраховуємо як 5-ти пролітну нерозрі­зну .

Від постійних навантажень:

g_l = g·l_s + (h_sb - h_s)·b_sb·β_b·(10)·γ_ƒ·γ_n =

=2,415·2,0 + (0,36 – 0,05)·0,18·2,5· (10)·1,1·0,95 = 6,28 кН/м;

Від тимчасового навантаження:

υ_l = υ ·l_s = 3,4 · 2,0 = 6,8 кН/м;

Повне навантаження:

q_b= g_{l +} υ_l = 6,28 + 6,8 = 13,08кН/м.

Розрахункові прольоти обчислюємо за формулами: l_o = l_sb - b_mb = 5,5 – 0,3 = 5,2 м

l_ol = l_sb1 - b_mb/2 – а + с/2 = 5,5− 0,3/2 – 0,2 + 0,3/2 = 5,3 м.

Величина поперечних сил:

на крайній опорі

Q₁ = 0,4q_b·l_o1 = 0,4·13,08·5,3 = 27,73 кН;

на першій проміжній опорі зліва

Q_2л= 0,6·q_b·l_o1 = 0,6·13,08·5,3 = 41,59 кН;

на першій проміжній опорі справа

Q_2n= 0,5·q_b·l_o = 0,5·13,08·5,2= 34 кН.

Співвідношення тимчасових та постійних навантажень 6,8/6,28=1,08. За табл. знаходимо відповідні значення і обчислюємо значення згинальних моментів.

Віддаль від 1-ої проміжної опори до перерізу де М=0, с_о=0,278·8 = 2,224 м.

Таблиця 2.3

Значення згинаючих моментів в перерізах другорядної балки:

Про­літ	Віддаль x/lo від лівої опори до пе­рерізу.	Значення		Величина множника .	Значення М, кН/м.
		+	-		+	-
Пе­р­ший	0	0		13,08·5,32=367,41	0
	0,2	0,065			23,88
	0,4	0,09			33,06
	0,425	0,091			33,43
	0,6	0,075			27,55
	0,8	0,02			7,34
	1,0		-0,0715			-26,26
Другий	0		-0,0715	13,08·5,22=353,68		-25,28
	0,2	0,018	-0,021		6,36	-7,42
	0,4	0,058	0,013		20,51	4,59
	0,5	0,0625	----		22,10	----
	0,6	0,058	0,0076		20,51	2,68
	0,8	0,018	-0,015		6,36	-5,30
	1,0		-0,0625			-23,05
Третій	0		-0,0625	353,68		-23,05
	0,2	0,018	-0,014		6,36	7,60
	0,4	0,058	-0,0116		20,51	0,45
	0,5	0,0625	----		22,10	----
	0,6	0,058	-0,0116		20,51	0,45

За результатами розрахунку будуємо огинаючу епюру моментів і поперечних сил