
- •1. Психотерапія як галузь наукових знань та практичних підходів: сучасне розуміння. Сучасні тенденції та проблеми розвитку психотерапії в Україні. Основна проблематика психотерапії у сучасному світі.
- •1.2. Сучасні тенденції та проблеми розвитку пт в Україні.
- •2. Історія формування психотерапії як науки. Історія формування методів психотерапії.
- •3.1. Психологічна допомога особистості: визначення поняття, види та форми роботи.
- •3.2. Пт й психокорекція: спільне та відмінності.
- •3.3. Покази та проти покази для пт та психокорекції (індивідуальної/групової).
- •Психотерапія: складові процесу, основні задачі та форми роботи.
- •Чинники лікувального впливу психотерапії
- •7. Мета, задачі та цілі психотерапії. Короткотермінові та відтерміновані цілі психотерапії. Цілі психотерапії згідно підходів різних напрямків психотерапії
- •7.1. Мета, задачі та цілі пт.
- •9.Метамодель у психотерапії та психокорекції.
- •10. Методи оцінювання ефективності психотерапії.
- •11. Компоненти професійної готовності до психотерапевтичної роботи. Розуміння ролі психотерапевта в різних напрямках психотерапії. Особливості навчанні в галузі психотерапії
- •12.Відмінності психотерапії й екстрасенсорного цілительства
- •14. Специфічні особливості групової психотерапії. Механізми лікувального впливу групової психотерапії.
- •15. Класифікація методів психотерапії
- •16. Поняття прогресу у психотерапії
- •17. Значення abc теорії неврозу для пт.
- •18. Психодинамічна психотерапія: структура й особливості консультативного процесу в класичному психоаналізі.
- •Класичний психоаналіз з.Фрейда: особливості психотерапевтичного процесу, вимоги та очікування від клієнта, роль психолога-консультанта.
- •20. Індивідуальна психологія а.Адлера: основні поняття та особливості психотерапевтичного процесу.
- •21. Аналітична психологія к.Юнга: основні поняття та особливості психотерапевтичного процесу.
- •Групова психотерапія: визначення поняття,
- •Загальні принципи організації та проведення психотерапевтичних груп. Загальні чинники групової психотерапії. Види психотерапевтичних груп. Особливості комплектування психотерапевтичних груп.
- •Керівництво психокорекційною та психотерапевтичною групою: основні задачі групового психолога, етичні вимоги до керівника групи.
- •27. Методи психотерапії, засновані на принципі біологічного зворотного зв'язку
- •28.“Тренінг саморегуляції”: зовнішні вияви тривожності та релаксації
- •30. Еклектична психотерапія: передумови становлення, теоретичні засади та особливості психотехнік.
- •31. Теорії гіпнозу. Методи й техніки гіпнозу.Гіпносугестія та сугестія. Ефективність гіпносугестивної психотерапії. Автосугестія й автогенне тренування
- •32. Основні теоретичні положення сімейної психотерапії.
- •34. Трансперсональна психотерапія с.Грофа.
- •Екзистенційна психотерапія: основні поняття й положення, основні методи та психотехніки
- •Усвідомлення смертності
- •Робота з відповідальністю і свободою.
- •Робота з ізоляцією.
- •Робота з відсутністю сенсу.
- •36, 37 .Особливості методу парадоксальної інтенції в.Франкла
- •38. Кататимна імаготерапія: теоретичні положення, основні методи та психотехніки
- •39. Особливості дитячої психотерапії.
- •Усвідомлення смертності
- •Робота з відповідальністю і свободою.
- •Робота з ізоляцією.
- •Робота з відсутністю сенсу.
- •6. Поняття методу в психотерапії.
- •8.2. Особливості психотерапевтичної бесіди, задачі, стадії.
- •41. Когнітивно-поведінковий напрям в психотерапії
- •41. Когнітивно-поведінковий напрям в психотерапії
- •41. Когнітивно-поведінковий напрям в психотерапії
- •41. Когнітивно-поведінковий напрям в психотерапії
Чинники лікувального впливу психотерапії
Основні фактори лікувальної дії психотерапії пов'язані з емоційною, пізнавальної (когнітивної) і поведінкової сферами функціонування людини. Переважно з емоційною сферою пов'язані чинники психотерапії, що визначаються такими психологічними поняттями, як безумовне прийняття, толерантність, інтерес, симпатія, турбота, групова згуртованість, катарсис, переживання сильних емоцій, прояв інтенсивних почуттів, альтруїзм, корективний емоційний досвід, перенесення, проекція та ідентифікація. У цій же площині, але з орієнтованістю в майбутнє знаходяться такі фактори, як віра, надія, які висловлюють частково усвідомлену можливість досягнення мети.Навіювання і підтримання надії, віри в одужання мають місце при всіх видах психотерапії. В якості основного механізму лікувальної дії вони виступають при використанні прямих сугестивна навіювань, терапії з використанням плацебо і деяких інших. При групової психотерапії, групових формах гіпнозу і аутогенного тренування наявність у групі пацієнтів з хорошими результатами від проведеного лікування підсилює дію перерахованих факторів.
Переважно до когнітивної сфері відносяться такі фактори лікувальної дії психотерапії, як отримання нової інформації, порад і рекомендацій, "інтелектуалізація" власних переживань і поведінки, "зворотний зв'язок", конфронтація, усвідомлення реальності і т.п. У цю групу входять механізми лікувальної дії, які значною мірою знижують рівень невизначеності уявлень пацієнта про свою хворобу і особистісних проблемах, що дозволяє йому дистанціюватися від переживань, які послужили джерелом декомпенсації. У деяких видах психотерапії зміни в цій площині є визначальними. Це відноситься до особистісно-орієнтованої (реконструктивної), раціональної, груповий власне когнітивної психотерапії, а також раціонально-емоційної психотерапії.
До поведінкової сфері можуть бути віднесені такі фактори лікувальної дії психотерапії, як міжособистісне научіння, імітаційне научіння (наслідування), десенсибілізація, експериментування з новими формами поведінки, придбання нових способів соціалізації. Научіння в широкому сенсі при різних формах психотерапії відбувається як прямо - через інструкції, рекомендації, команди, поради, так і опосередковано - шляхом спостереження, моделювання, явного і неявного використання заохочення і покарання (частіше у формі соціального несхвалення, неприйняття).Групові форми психотерапії для реалізації навчання представляють великі можливості. Група дозволяє пацієнтові досліджувати особливості міжособистісних взаємодій, виокремити в них конструктивні і неконструктивні елементи, що приносять задоволення або викликають негативні переживання, вибрати адекватні стереотипи поведінки відповідно з власними цілями і з урахуванням очікувань інших. Перераховані фактори лікувальної дії, природно, реалізуються в процесі контактів лікаря і хворого.