Лекція № 48
Тема: Технологія перевезення небезпечних вантажів.
План
1. Види небезпечності вантажів.
2. Вибір та узгодження маршрутів перевезення небезпечних вантажів.
3. Додаткові вимоги до рухомого складу та до водіїв.
4. Особливі вимоги при перевезенні небезпечних вантажів.
1.
До небезпечних вантажів належать будь які речовини, матеріали, вироби, відходи господарської або другої діяльності, які в силу притаманним їм властивостям та особливостям можуть при перевезенні або зберіганні створювати загрозу для життя і здоров’я людей, нанести шкоду навколишньому середовищу, привести до пошкодження або знищення матеріальних цінностей. Небезпечні вантажі за вимогами ГОСТ 19433-88 «Вантажі небезпечні. Класифікація та маркування» та ДОПНВ («Європейське погодження про дорожнє перевезення небезпечних вантажів») поділяються на такі класи:
1-й – вибухові матеріали (ВМ);
2-й – гази стиснені, зріджені та розбавлені під тиском;
3-й – легкозаймисті рідини (ЛЗР);
4-й – легкозаймисті тверді речовини (ЛЗТ), самозаймисті речовини (СР); речовини, що виділяють вогненебезпечні гази при взаємодії з водою;
5-й – окислюючі речовини (ОР) органічні пероксиди (ОП);
6-й – отруйні речовини (ОР) та інфекційні речовини (ІР);
7-й – радіоактивні матеріали (РМ);
8-й – їдкі та (або) корозійні речовини (ЇК);
9-й – інші небезпечні вантажі.
Згрупувавши небезпечні вантажі за їх властивостями відповідно до існуючої класифікації, то можна виділити шість основних видів небезпечності: вибухонебезпечні, пожежно-небезпечні, корозійні речовини і речовини, що окислюють, радіоактивні матеріали, токсичні та інфекційні речовини.
2.
Внутрішні перевезення небезпечних вантажів здійснюються маршрутами, розробленими вантажовідправником (вантажоодержувачем) або перевізником. Розробка маршруту перевезення здійснюється з урахуванням схем організації дорожнього руху, а також таких основних вимог:
- маршрут перевезення не має пролягати через зони відпочинку, архітектурні, природні заповідники та інші території під особливою охороною;
- маршрут перевезення по можливості не повинен пролягати через населені пункти, а в разі перевезень всередині їх не повинен пролягати поблизу видовищних, культурно-освітніх, навчальних, дошкільних та лікувальних закладів, інших місць масового скупчення людей та великих промислових об’єктів.
Маршрут перевезення оформлюється на спеціальному бланку.
Маршрут перевезення небезпечного вантажу узгоджується:
- при проходженні маршруту територією одного району, міста – з підрозділом ДАІ органу внутрішніх справ відповідного району, міста;
- при проходженні маршруту територією одного суб’єкту держави – з підрозділом ДАІ МВС, ДУВС, УВС відповідного суб’єкту України;
- при проходженні маршруту територією декількох суб’єктів України – з кожним підрозділом ДАІ МВС, ДУВС, УВС відповідних суб’єктів України.
Строк дії узгодженого маршруту встановлюється відповідними підрозділами ДАІ МВС України на базі існуючих даних про стан вулично-дорожньої мережі, іншої інформації про різноманітні фактори, що впливають на безпеку дорожнього руху, відмітка про які робиться в маршрутному листі. Строк дії узгодженого маршруту не повинен перевищувати 12 місяців з дня його узгодження.
3.
Рух транспортних засобів здійснюється відповідно до Правил дорожнього руху, а також додаткових умов забезпечення безпеки дорожнього руху та спеціальними вимогами перевезення, що зазначаються в маршрутному листі.
До перевезення небезпечних вантажів допускаються водії, що мають безперервний стаж роботи в якості водія транспортного засобу даної категорії не менше трьох років та ДОПНВ – свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі.
Небезпечні вантажі повинні перевозитись тільки спеціалізованими, спеціальними або спеціально обладнаними для даних цілей транспортними засобами, виконаними відповідно до нормативних документів та таких, що відповідають встановленим вимогам. Транспортні засоби, що перевозять небезпечні вантажі, повинні бути зареєстровані у встановленому порядку.
Допуск до перевезення небезпечних вантажів переобладнаних (дообладнаних) транспортних засобів, зареєстрованих у встановленому порядку, здійснюється відповідно Порядку контролю за внесеними змінами в конструкцію транспортних засобів, зареєстрованих в ДАІ МВС України.
При перевезенні небезпечних вантажів на автомобілях повинен бути ввімкнений мигаючий сигнал жовтогарячого (або жовтого) кольору та ближнє світло фар. Швидкість руху не повинна перевищувати 60 км/год. Автомобілю, що перевозить небезпечний вантаж, не дозволяється обганяти інші транспортні засоби, що рухаються зі швидкістю понад 30 км/год. Водію забороняється паління за кермом автомобіля. Забороняється також знаходження в кабіні автомобіля сторонніх осіб (за виключенням занесених в подорожній лист).
Транспортні засоби, що використовуються для перевезення небезпечних вантажів повинні мати міцний без щілин кузов, оббитий матеріалом, що не викликають іскріння, накриття з кріпкого, важко-займистого матеріалу. Автомобілі-цистерни повинні бути оснащеними заднім захисним пристроєм на всю ширину; трубопроводи та обладнання повинні бути захищені на випадок перевертання.
Транспортні засоби, що використовуються для перевезення вибухонебезпечних речовин повинні відповідати таким вимогам:
вихлопна труба з глушником розміщена перед радіатором;
паливний бак повинен бути захищений металевими щитками спереду та ззаду, а знизу – металевою сіткою 10х10 мм на відстані від баку 20 мм;
двигун, трансмісія, гальма уповільнювача за кабіною повинні бути обладнаними надійно закріпленим теплозахисним екраном;
обігрівач кабіни повинен бути розміщеним спереду;
номінальна напруга електрообладнання не повинна перевищувати 24 В;
електропроводка повинна бути надійно закріплена та захищена від механічного та теплового впливу;
всі електричні ланцюги повинні бути захищені плавкими запобіжниками (заводського виготовлення) або автоматичними вимикачами;
виводи акумуляторної батареї повинні бути ізольовані або закриті ізольованою кришкою;
вимикач АКБ розміщується в безпосередній близькості до АКБ;
лампи розжарювання не повинні мати різьбових цоколів;
всередині кузова автомобіля не повинно бути зовнішньої проводки, а електролампи повинні мати міцну захисну сітку або решітку.
Встановлення на транспортний засіб, що використовується для перевезення небезпечних вантажів, додаткових паливних баків, не передбачених заводом-виробником транспортного засобу, заборонено.
Кожен автомобіль, що перевозить небезпечний вантаж, повинен мати:
мінімум 2 вогнегасники;
мінімум 2 проти-відкочувальних упори;
2 знаки аварійної зупинки;
жовтогарячий жилет для кожного члену екіпажу;
один переносний ліхтар кожному члену екіпажу;
засіб нейтралізації небезпечного вантажу, що перевозиться;
засоби індивідуального захисту та ін.
4.
Маркування передбачає такі елементи:
інформаційні таблиці, що встановлюються на транспортних засобах (спереду та ззаду);
- знаки небезпечності на упаковці і у встановлених випадках на транспортних засобах та транспортному обладнанні.
На інформаційних таблицях повинні бути вказані номери ООН відповідних небезпечних речовин або виробів та їх ідентифікаційні номери небезпеки.
Крім передніх та задніх застосовують інформаційні таблиці вздовж осі транспортного засобу:
на автомобілях-цистернах – на обох сторонах кожної цистерни;
на транспортних одиницях і контейнерах, у випадку перевезення навалом – на обох сторонах транспортного засобу або контейнера.
Для перевезення небезпечних вантажів окрім документів, передбачених другими нормативними актами, на кожній транспортній одиниці повинні бути такі документи:
Транспортний документ (товарно-транспортна накладна) з зазначеною інформацією про назву і походження небезпечного вантажу та доповнене при потребі технічною або хімічною назвою, його номер ООН, клас небезпечного вантажу, а для речовин 1 класу – класифікаційний код, кількість вантажу, вантажовідправник та вантажоодержувач (їх найменування та адреси).
Аварійна картка – для внутрішніх перевезень або письмова інструкція для водія – для міжнародних перевезень.
Маршрутний лист, оформлений у відповідності до вимог правил, - для внутрішніх перевезень.
Свідоцтво про допуск транспортного засобу до перевезення небезпечного вантажу.
ДОПНВ – свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що залучаються для перевезення небезпечних вантажів.
Дозвіл на перевезення небезпечних вантажів, виданий відповідним компетентним органом в порядку, вказаному в Правилах перевезення небезпечних вантажів.