
- •1.Предмет теорії держави і права, поняття і загальна характеристика. Загальні та спеціальні методи у вивченні держави і права.
- •2. Сучасні проблеми розвитку предмету теорії держави і права. Функції теорії держави і права.
- •3.Сутність держави. Визначення поняття держави.
- •4.Основні ознаки держави: територіальність, суверенітет, публічна влада.
- •5.Суверенітет держави та його співвідношення з суверенітетом народу і суверенітетом нації.
- •6.Типологія держав. Загальна характеристика формаційного підходу до типології держави.
- •7.Наукові концепції сучасної держави.
- •8.Поняття та структура форми держави.
- •9.Механізм держави та державної влади: поняття та структура.
- •10.Поняття влади. Співвідношення політичної та державної влади, державної влади та держави.
- •11.Поняття державного апарату (орган держави, інститут держави).
- •12.Єдність та розподіл державної влади, загальна характеристика основних гілок влади.
- •13.Понятт, сутність та об'ктивний характер функцій держави.Внутрішні та зовнішні функції держави.
- •14.Форми і методи реалізації функцій держави.
- •15.Поняття політичної системи суспільства.Місце та роль держави у політичній системі суспільства.
- •16.Типологія політичних систем.
- •17. Громадянське суспільство, політична сисема, держава:взаємозв'язок та взаємодія.
- •18.Поняття,становлення та розвиток ідеї правової держави.Принципи правової держави
- •19Пит.Основні передумови формування та функціонування правової держави.
- •20Пит. Функції української держави
- •21Пит. Теорія держави та права як суспільна наука та навчальна дисципліна.
- •22Пит. Методологія теорії держави та права.
- •23Пит. Функції науки теорії держави та права, її місце і роль в системі юридичних наук.
- •24Пит. Виникнення і розвиток загальнотеоретичної юридичної науки в Україні.
- •25. Причини та закономірності виникнення держави
- •26. Основні теорії походження держави
- •27. Сутність та соціальне призначення держави. Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної влади.
- •28. Співвідношення держави та особистості. Відносини особи і держави будуються на встановленні такого балансу, при якому:
- •29. Характеристика історичних типів держави з точки зору формаційного підходу
- •30. Цивільний підхід до держави: поняття, загальна характеристика.
- •31.Особивості держав в рамках перехідного періоду.
- •32.Основні сучасні концепції держави: види та їх загальна характеристика
- •33.Місце і роль держави в політичній системі суспільства.
- •34.Принципи функціонування та розвитку політичної системи суспільства. Політичні партії в політичній системі суспільства.
- •36.Правові форми взаємовідносин держави і громадського об*єднання.
- •39. Система “стримувань і противаг” органів законодавчої, винонавчої, судової влади.
- •40. Форма держави: поняття та класифікація.
- •42. Форма державного (територіального) устрою.
- •43. Державний режим: поняття та види.
- •45. Політичне відчуження та форми його подолання у громадянському суспільстві.
- •46. Держава і народ в громадянському суспільстві.
- •47. Народовладдя: поняття, ознаки. Організація та основні елементи народовладдя.
- •48.Поняття, ознаки, принципи і функції демократії. Форми та інститути демократії. Демократія і самоврядування.
- •49). Основні теорії демократії. Ознаки демократичної держави.
- •50.Історичний аспект формування правової і соціальної держави.
- •51. Східний шлях виникнення держави
- •52.Західний шлях виникнення держави.
- •53.Поняття Об’єктивного юридичного права, його властивості, соціальна сутність і призначення. Національне та міжнародне об’єктивне юридичне право.
20Пит. Функції української держави
Основними об'єктами діяльності держави є сфери її діяльності, зокрема політична, економічна, соціальна, культурна, екологічна та зовнішня сфери. Відповідно до них розрізняють такі функції держави, як політична, економічна, соціальна, культурна (духовна), екологічна та зовнішня (зовнішні) функції. Щ функції умовно можна назвати об'єктними функціями. Тривалий час майже у всій соціалістичній правовій науковій літературі ці (об'єктні) функції вважалися практично єдиними функціями соціалістичної держави. Правда, вони поділялись на внутрішні і зовнішні та мали відповідно до етапів розвитку держави різні кількість і назви. Зокрема, серед внутрішніх функцій розрізнялись, принаймні останнім часом, такі функції, як господарсько-організаторська, культурно-виховна, соціальна, правоохоронна тощо. Серед зовнішніх функцій держави розрізнялись: захист, оборона Вітчизни, боротьба за мир і мирне співіснування держав з різним соціальним ладом, функція взаємодопомоги і братерського співробітництва з державами соціалістичної співдружності тощо. Назви функцій свідчили значною мірою про приниження ролі держави і перекручення її фактичного змісту діяльності.
Механізм Української держави сучасному етапі.
Механізм сучасної демократичної держави — це складне системне соціальне явище, в основі якого лежить воля народу — носія суверенітету та єдиного джерела влади. Шляхом виборів народ бере безпосередню участь у формуванні його органів і здійсненні контролю за виконанням наданих їм повноважень.
Проте йдеться не про механічний поділ влади на розрізнені частини. Законодавча, виконавча і судова влади — елементи єдиного цілого: державної влади, основою якої є воля народу. Насамперед принципи розподілу влад — це система «стримувань і противаг» однієї влади іншою, запорука узурпації влади, стабільності суспільства, демократичного політичного режиму та реального народовладдя.
Органи загальнонаціонального представництва — парламенти — бувають одно - або двопалатні. Основними їх функціями є законодавча, бюджетна (фінансова), установча та контрольна. Зазначені напрями діяльності представницьких органів отримали назву парламентаризму.
Законодавча діяльність парламенту — це делеговане народом своїм представникам (депутатському корпусу) виключне право приймати закони, нормативні акти вищої юридичної сили.
Функція парламентського контролю — це здійснення контролю за діяльністю уряду, інших органів державної влади. Формами такого контролю, наприклад, є заслуховування щорічних і позачергових послань глави держави, усунення глави держави з поста в порядку особливої процедури (імпічменту), проведення парламентських слухань, заслуховування звітів уряду, проведення розслідувань з питань, що становлять суспільний інтерес.
21Пит. Теорія держави та права як суспільна наука та навчальна дисципліна.
У системі юридичних наук особливе місце належить теорії держави і права. Об’єкт пізнання теорії держави і права збігається з об’єктом юридичної науки в цілому, але від інших юридичних наук теорія держави і права відрізняється своїм предметом, тобто сферою, в межах якої ця наука вивчає всю державно-правову надбудову сус-
пільства. Держава і право вивчаються також такими гуманітарними науками, як філософія, політологія, соціологія, соціальна психологія тощо. Але тільки теорія держави і права вивчає ці явища як окремий, самостійний предмет, відокремлює державу і право від інших
соціальних явищ та досліджує їх внутрішні закономірності, вплив державно-правових явищ на всі сфери суспільного буття і як відбувається зворотний вплив. Але водночас держава і право не можуть не розглядатися в тісному зв’язку з економікою, політикою, мораллю, культурою тощо.
Теорія держави і права — це система узагальнених знань про ос-
новні, загальні та специфічні закономірності виникнення, розвитку
та функціонування держави і права, їх сутність та соціальне призна-
чення.
Метою теорії держави і права як науки є одержання, оновлення та поглиблення узагальнених, достовірних знань про державу і право, а також виявлення глибинних зв’язків між державно-правовими та іншими суспільними явищами. Отже, предметом теорії держави і права є складна і багатоаспектна державно-правова дійсність, загальні та специфічні об’єктивні закономірності її розвитку. Теорія держави і права виступає провідною правознавчою наукою, що визначає теоретичні основи інших юридичних наук. Щодо них теорія держави і права виступає як узагальнююча, синтезуюча наука, що має основоположне значення. Предмет теорії держави і права є єдиним, адже держава і право невід’ємні, взаємопов’язані соціальні інститути. Теорія держави і права розглядає державу в її правовому оформленні та право в його державному забезпеченні, гарантуванні.