97. Проблеми економічного розвитку в світлі цивілізаційних викликів.

Для світової економіки кінця XX - початку XXI століть характерні прояви принципово нових явищ і тенденцій розвитку з кардинальними структурними, якісними та інституціональними змінами як локальних, так і глобальних масштабів. У дії сукупних факторів економічного оновлення, відтворення і зростання все більш вирішальну каталізуючу функцію виконують новітні наукові відкриття, що забезпечують радикальні технологічні і суспільні перетворення. Вони охоплюють тепер майже всі сфери людської діяльності. Прискорюються темпи оновлюючих процесів, включаючи відмирання старих, народження і розвиток нових держав та їх могутніх інтеграційних утворень з властивими їм якісно новими структурами, господарськими і ринковими системами, а також механізмами соціально-економічного регулювання і управління.

Докорінно змінюються виробничо-господарські і ринкові структури в їх органічному взаємозв'язку з організаційним і якісним зміцненням, формуванням все більш економічно надійних господарських систем, які могли б стійко утримуватися і розвиватися в умовах загострення ринкової конкуренції. Прискорюються темпи глобального і локального розвитку інформатики і ринкової інфраструктури, могутньої банківсько-кредитної системи з певною тенденцією до поступового переростання її в загальносвітову.

98. Економічні аспекти зіткнення та взаємодії цивілізацій.

За С. Хантінгтоном, цивілізація – це культурна спільнота. Вона визначається загальними об’єктивними елементами (мова, історія, релігія, звичаї) та суб’єктивною самоідентифікацією людей, при цьому приналежність до цивілізації є найбільш широким рівнем такої самоідентифікації. Цивілізаційний підхід Хантінгтона полягає у розмежуванні цивілізаційних парадигм, майбутній розвиток світу пов’язується із взаємодією семи чи восьми основних цивілізацій, зокрема: 1.Західної; 2.Конфуціанської (китайської); 3. Японської; 4.Ісламської; 5.Індуїстської; 6.Слов’яно-православної (сюди належить й Україна); 7.Латиноамериканської; 8.Африканської (можливо).

Зіткнення цивілізацій відбувається на сьогодні на 2 рівнях:

1) мікрорівень груп: проживають по сусідству вздовж кордонів, борються за кордон над суміжною територією.

2) макрорівень є рівнем суперництва держав, які належать до різних цивілізацій, і намагаються утвердити на міжнародній арені свої специфічні політичні та релігійні цінності.

99. Економічні аспекти цивілізаційної поведінки: Схід—Захід.

Власне культурно-цивілізаційний конфлікт умовно Східного і Західного цивілізаційних підходів, розвивається не конче на ґрунті політичного, соціального, чи культурно-релігійного протистояння, а швидше на підставі несумісности світоглядних етико-моральних концепцій. Ця свого роду конкурентна боротьба Східної і Західної цивілізацій до певного часу перебувала в абстрактно-теоретичній площині, що полягала лише в декларації абсолютно різних автономних світоглядних систем. Сучасний світ зіткнувся з певною дилемою. “Об’єктивні” глобалізаційні процеси наштовхнулись на нездоланну перешкоду східного культурного ізоляціонізму та етно-релігійного консерватизму.

За С. Хантінгтоном, існують два фундаментальні джерела конфліктів між заходом та іншими цивілізаціями: 1) це боротьба за військову, економічну та політичну могутність; 2) відмінності в культурах, тобто в основних цінностях та віруваннях.

Стосовно інших цивілізацій Захід знаходиться зараз на вершині своєї могутності. Друга наддержава - у минулому його опонент, зникла з політичної карти світу. Військовий конфлікт між західними країнами немислимий, військова міць Заходу не має рівних. Якщо не вважати Японії, у Заходу немає економічних суперників. Він очолює в політичній сфері, у сфері безпеки, а разом з Японією - і в сфері економіки. Світові політичні проблеми і проблеми безпеки ефективно дозволяються під керівництвом США, Великобританії і Франції, світові економічні проблеми - під керівництвом США, Німеччині і Японії. Усі ці країни мають самі тісні відносини один з одним, не допускаючи у своє коло країни поменше, майже всі країни незахідного світу.