Тема 10 маркетингові стратегії комунікацій глосарій

Інформаційно-орієнтована стратегія збереження позицій марки або підприємства – призначена для зміцнення позиціонування шляхом передачі інформації про них; така стратегія передбачає використання друкарської реклами, насиченої технічними подробицями.

Інформаційно-орієнтована стратегія змін – покликана пожвавити продажі марки за допомогою інформування про нові особливості товару.

Образно-орієнтована стратегія збереження позицій марки або підприємства – зміцнює позиціонування за допомогою використовування образів.

Образно-орієнтована стратегія змін – має на меті пожвавити продажі марки за допомогою символів.

Просування – формування і використання стратегічних і тактичних засобів, спрямованих на інформування, переконання, стимулювання покупців і громадськості з метою активізації продаж, підвищення іміджу підприємства і його товарів.

Стратегії „внутрішньої зосередженості іміджу” та „здобуття іміджевої зацікавленості” – сприяють підвищенню рівня інформованості про підприємство, торгову марку, ступінь соціально-етичної відповідальності.

Стратегічний PR-набір – це комплекс взаємозалежних стратегій, спрямований на залучення більшого числа громадськості у коло прихильників за рахунок соціальної відповідальності і відкритого інформування, забезпечення і підтримка довгострокових іміджевих та комунікативних переваг у діяльності підприємства.

Стратегія активного розвитку прихильності – надає можливість щодо формування та досягнення необхідного ступеня прихильності до діяльності підприємства та його продукції, розширення меж прихильної цільової громадськості, а також зосередитись на активних сегментах громадськості.

Стратегія атаки іміджу – має на меті підвищення цілеспрямованості інформування для укріплення позицій серед конкурентів в області зв’язків з громадськістю.

Стратегія відкриття переваг – спрямована на завоювання лідируючих позицій шляхом підвищення обсягу інформування громадськості і підвищення соціально-етичного аспекту діяльності.

Стратегія захисту іміджу – її завданням є підвищення інформативного впливу на громадськість та вимірювання цього впливу конкурентами для корегування дій.

Стратегія зміцнення прихильності – передбачає корегування потенційно-цільової громадськості шляхом підвищення активності деяких сегментів, у той же час необхідно впливати на громадськість з метою утримання сприятливого стану громадської думки.

Стратегія конкурентної атаки іміджу – її завданням є переведення виграшного рівня очікування громадськості у площину іміджевих конкурентних переваг, що можна зробити, підвищивши рівень інформування активних сегментів щодо пріоритетного аспекту іміджу, переважно, споживчого і соціально-етичного.

Стратегія лідера іміджу – доцільна для великих підприємств, імідж яких має конкурентні переваги, і діяльність в області зв’язків з громадськістю яких відповідає очікуванням громадськості; спрямована на збереження лідируючих іміджевих позицій шляхом активної діяльності в рамках соціально-етичного аспекту та використання інформативних інструментів взаємодії з громадськістю.

Стратегія набуття прихильності – її метою є привернення уваги як можна більшого числа громадськості та початок проектування її прихильності; обумовлює необхідність чіткого стратегічного планування діяльності в області зв’язків з громадськістю.

Стратегія прихованого контрудару – її доцільно використовувати у відповідь на атаку іміджу з боку конкурентів; інструментами є: контрпропаганда і товарна пропаганда, звіти про діяльність, виступи представників підприємства та незалежних експертів.

Стратегія прихованого тиску – її доцільно реалізовувати підприємствам, які не мають комунікаційних потужностей для ведення відкритої боротьби за лідируючі позиції іміджу; таким підприємствам слід використовувати переваги, що надає стратегія прихованого тиску – поступове підвищення позицій іміджу за рахунок повільного розширення меж прихильної громадськості та очікування сприятливого моменту для атаки іміджу конкурентів.

Стратегія розвитку прихильності – дозволяє здійснити вихід на більшу частку прихильної громадськості, розширити інформаційний вплив; можливістю даної стратегії є завоювання великої частки прихильної громадськості.

Стратегія сюрпризного задоволення – її метою є перехід у майбутньому стратегічному періоді у поле високого ступеня відповідності очікуванням громадськості для цього підприємствам доцільно проводити активну роботу в області зв’язків з громадськістю за всіма аспектами іміджу.

Стратегія формування прихильності – спрямована на те, щоб існуюче у недалекому минулому або фактичне уявлення про підприємство змінити у необхідному напрямку, як правило, у позитивному.