44.Західноукраїнська Народна Республіка та її роль в історії українського державотворення.

18 жовтня 1918 p. українська парламентарна репрезентація скликала у Львові збори всіх українських послів австрійського парламенту, галицького і буковинського сеймів, представників політичних партій, духівництва та студентства Галичини та Буковини. Збори обрали Українську Національну Раду як політичного представника українського народу в Австро-Угорщині, її головою (президентом) став Є.Петрушевич.

Українська Національна Рада приймає рішення, що на майбутній мирній конференції український народ презентуватимуть його власні представницькі органи, оскільки австрійська влада не має права говорити від імені незалежної України.

Це рішення було проголошено 19 жовтня 1918 p., і цей день є початком існування ЗУНР.

Із самого початку ЗУНР опинилася у надзвичайно складних політичних та міжнародних умовах. Польський заколот 1 листопада 1918 р. означав початок кровопролитної польсько-української війни, яка тривала спочатку з перемінним успіхом. У ніч з 19 на 20 листопада під польським тиском війська ЗУНР залишили Львів. Державний секретаріат переїхав до м. Тернополя.

Керівництво ЗУНР та УНР прагнули здійснити віковічну мрію українців про об'єднання своїх земель. З січня 1919 р. на сесії Української Національної Ради у Станіславі була прийнята ухвала про об'єднання (злуку) ЗУНР і УНР в одну соборну державу. 22 січня 1919 p., як уже згадувалось вище, в Києві на Софійському майдані було проголошено Акт злуки українських земель в одну незалежну Українську Народну республіку.

У першій половині 1919 р. відбувались бої військ ЗУНР з польськими. УГА здобула низку перемог.

45.Політика «українізації» 20-х – початку 30-х рр. Хх ст.

Радянізація – створення органів радянської влади, соціальні перетворення, націоналізація промисловості, землі та її надр, індустріалізація, колективізація.

Червоний терор:

1.Масові розправи з противниками більшовицької влади;

Формування органів радянської влади в Україні:

1.Поширення законів РСФРР на територію України;

2.Скасування системи старого управління, перехід влади до воєнно-революційних комітетів і рад;

3.Ліквідація судових установ, створення народних судів, робітничих і селянських трибуналів;

4.Розпуск старої міліції, створення власної армії радянської УНР – Червоного козацтва;

Розчленування України:

1.Створення Донецько-Криворізької, Таврійської та Одеської радянських республік;

Націоналізація (одержавлення):

1.Перехід із приватної власності у власність Російської Федерації акціонерних товариств «Продамент», «Кровля», великих підприємств вугільної, металургійної, машинобудівної промисловості;

Аграрні перетворення:

1.Розгром маєтків поміщиків, розподіл їхніз земель серед селян;

2.Спроба створення комунного господарства;

3.Відновлення постачання хліба до Росії;

Фінансові перетворення:

1.Підпорядкування фінансової системи України фінансовим органам Радянської Росії