Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ZM_3_Lektsiya_1.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
25.11.2019
Размер:
130.56 Кб
Скачать

5. Термінологія як система

У термінознавстві розрізняють такі поняття, як термінологія та терміносистема. Під термінологією розуміють усю сукупність термінів, що склалася в певній галузі наукового знання. Кожна галузь науки, виробництва, мистецтва має свою термінологію. «Усяка наука, – за словами І. Свєнціцького, – це системне і дотепне окреслення (дефініція) певних явищ – особливою, тій науці належною мовою». Термінології мають тривалий шлях свого формування, що розпочинається разом із формуванням певної галузі знання або діяльності. Коли закінчується складання термінології, це означає, що у певній галузі знання або діяльності настав період стабілізації, тобто нагромадження достатньої кількості факторів.

Терміносистема – це система термінів у певній галузі чи підгалузі наукового або технічного знання, що обслуговують окрему наукову теорію чи концепцію. Розрізняють три етапи формування й функціонування терміносистем:

1) період появи й формування певної теорії й відповідно перехід від неупорядкованої сукупності термінів до терміносистеми;

2) зростання обсягу знань у межах прийнятої теорії, збагачення терміносистеми у зв’язку з тим, що з’являються нові явища, предмети чи процеси, які стосуються цієї конкретної теорії;

3) якщо відбувається зміна наукової теорії чи концепції, то нову теорію описують термінами попередньої, а потім із часом впроваджуються нові терміни, що відображають нові поняття.

Термінологія, залежно від термінів, що її складають, поділяється на:

  • Загальнонаукову, до складу якої входять терміни, що з однаковими чи близькими значеннями уживаються в багатьох галузях: аналіз, аргумент, категорія. Загальнонаукові терміни прості, доступні, зрозумілі й ніякого спеціального змісту не мають. Вони не завжди зручні, бо в різних галузях знань можуть набувати відмінних значень, допускати різні тлумачення: ідея, закон, формула, аналіз тощо.

  • Міжгалузеву, терміни якої обслуговують декілька галузей, як правило, близьких між собою. Наприклад, термін дискурс уживається в лінгвістиці із значенням «зв’язний текст», у риториці – це ораторська промова, у театральному мистецтві – це організація текстових матеріалів спектаклю відповідно до їхнього ритму й взаємозв’язку. Галузеві терміносистеми взаємодіють одна з одною, мають спільний термінологічний фонд. Ізольованих терміносистем чи термінологій немає, вони містять терміни міжгалузевого рівня.

  • Вузькоспеціальну, яка включає слова й словосполучення, що відображають специфіку конкретної галузі, наприклад, психології: антиципація (передбачення людиною якоїсь ситуації, прогноз); психомоторика (індивідуальна, пов’язана з віком і статтю сукупність рухів людини, що свідомо коригуються); рефлексія (самоаналіз, роздуми людини над власним психічним станом); історії: лейбористи (члени робітничих партій у Великій Британії, Ірландії тощо); апартеїд (крайня форма расової дискримінації); вікінг (учасник морських походів скандинавів у кінці Х – середині XI ст.); лінгвістики: парцеляція, односкладне речення, антонім. Для вузькоспеціальних термінів характерна семантична конкретність та зазвичай однозначність.

Термінологія поділяється на:

  1. Суспільно-політичну – використовується в таких галузях знань, як філософія, економіка, фінанси, політологія, суспільствознавство, логіка, психологія, педагогіка, історія, право, дипломатія;

  2. Мистецьку – охоплює музику, театр, кіномистецтво, образотворче мистецтво, архітектуру, літературознавство;

  3. Наукову – стосується таких наук, як математика, фізика, кібернетика, хімія, біологія, фізіологія, ботаніка, зоологія, географія, геологія, астрономія;

  4. Технічну – обслуговує такі галузі техніки й виробництва, як металургія, машинобудування, електротехніка, радіотехніка, електроніка, гірнича справа, текстильне виробництво.

Виділяється також термінологія сільськогосподарська, медична, спортивна, військова тощо.

Кожна з термінологій має свої підсистеми, наприклад, лінгвістичну: суфікс, дієслово, граматика; психологічну: психодіагностика, ностальгія, сурдопсихологія; політичну: демократія, уряд, фракція.

Послуговується термінами й офіційно-діловий стиль мови, наприклад, канцелярія, протокол, довідка, посвідчення.

Існують такі вимоги до термінів у діловому мовленні:

  1. термін має бути стандартним, зафіксованим у словнику: діловодство, а не діловедення; автобіографія, а не життєпис;

  2. термін має уживатися тільки з одним значенням: циркуляр – це не будь-який лист, а лише директивний;

  3. якщо термін багатозначний, то він має конкретизуватися контекстом: норма – мовна, етична, соціальна.

Отже термінологія – це сукупність усіх термінів мови загалом або окремої галузі знань чи виробництва, організована як чітка система із власними закономірностями й тенденціями.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]