- •1. Визначте місце мікроек/системі екон/ наук Дослідіть пред/
- •3.Проаналізуйте процес споживання та динаміку зміни сукупної та граничної корисності блага. Закон спадної граничної корисності.
- •4.Дослідіть рівновагу споживача з кардиналістських позицій.
- •5.Визначте особливості аналізу функції корисності з ординалістських позицій. Криві байдужості. Їх властивості
- •6.Дослідіть сутність бюджетної лінії. Вплив зміни доходу споживача на розміщення бюджетної лінії та процесу споживання.
- •7.Розгляньте оптимум споживача як модель раціонального споживчого вибору. Рівновага споживача: економічна, алгебраїчна, графічна.
- •8.Дослідіть реакцію споживача на зміну його доходу. Лінія " дохід - споживання". Поняття "повноцінних" та "неповноцінних "благ. Крива Енгеля.
- •9. Проаналізуйте реакцію споживача на зміну цін товарів. Лінія "ціна - споживання ". Побудова лінії індивідуального попиту споживача.
- •10.Розкрийте сутність ефекту заміщення те ефекту доходу. Парадокс Гіф фена.
- •11. Дослідіть попит та закон попит. Ринковий попит як сума індивідуального попиту всіх споживачів певного товару. Функція попиту.
- •12.Дослідіть пропозицію та закон пропозиції. Функція пропозиції. Аналіз зміни пропозиції загалом та величини (обсягу) пропозиції.
- •13. Проаналізуйте взаємодію попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.
- •14. Дослідіть поняття еластичність попиту та пропозиції.
- •15.Проаналізуйте витрати виробництва в короткостроковому та довгостроковому періоді.
- •16.Розкрийте сутність виробничої функції з одним змінним фактором. Правило спадної віддачі(продуктивності) змінного фактору виробництва.
- •17. Розкрийте сутність виробничої функції з двома змінними факторами. Ізокванта. Гранична норма технічного заміщення.
- •18. Дослідіть процес вибору комбінації виробничих факторів за критеріями мінімізації витрат чи максимізації випуску. Ізокоста.
- •19. Розгляньте рівновагу виробника. Траєкторія розширення виробничої діяльності фірми.
- •20. Розгляньте модель ринку досконалої конкуренції та її характеристики. Ринковий попит на продукцію фірми за умов досконалої конкуренції.
- •21. Дослідить ринкову поведінку підприємства в короткостроковому періоді в умовах досконалої конкуренції.
- •22. Розгляньте модель чистої монополії та її характеристика. Ознаки чистої монополії.
- •23. Дослідить криву попиту монополіста. Вибір монополістом ціни і обсягу виробництва.
- •24. Проаналізуйте рівновагу фірми монополіста в довгостроковому періоді. Цінова диференціація та дискримінація. Досягнення та отримання ринкової влади.
- •25. Наведіть основні ознаки олігополії. Теоретичні моделі олігополії.
- •26. Дослідіть особливості організації олігополістичного ринку. Взаємозалежність олігополістів, цінові війни та схильність до змови.
- •27.Дослідіть ринкову поведінку монополістичного конкурента. Нецінова конкуренція. Поглиблення диференціації продукту.
- •28. Розкрийте сутність похідного попиту. Взаємозв’язок ринків продукту та факторів виробництва. Попит на продукт та на фактори виробництва.
- •29. Розгляньте працю як фактор виробництва. Попит та пропозиція праці на ринку досконалої конкуренції. Монопсонічний та олігопсонічний ринки, їх особливості.
- •30.Розкрийте сутність процесу обґрунтування інвестиційних рішень. Поняття дисконтованої величини. Показники теперішньої та майбутньої вартості у прийнятті інвестиційних рішень.
16.Розкрийте сутність виробничої функції з одним змінним фактором. Правило спадної віддачі(продуктивності) змінного фактору виробництва.
Рис. 7.1. Сукупний,
середній та граничний продукти змінного
фактора виробництва та їх
взаємозв’язки
Розглянемо випадок, коли обсяги використання всіх факторів виробництва, окрім одного, є фіксованими. Економісти називають таку виробничу функцію (ВФ) однофакторною, або ВФ короткострокового періоду, або частинною варіацією факторів виробництва. Основними показниками тут є динаміка сукупного (ТР), середнього (АР) та граничного (МР) продукту змінного фактора виробництва. Взаємозв’язок показників ТР, АР і МР та обсягу використання змінного фактора Х ілюструє рис. 7.1. Сукупний продукт збільшується разом із збільшенням змінного фактора Х і досягає у точці А найбільшого значення, потім збільшення припиняється. Середній продукт збільшується, досягає найбільшого значення у точці В, потім спадає. Граничний продукт збільшується, досягаючи найбільшого значення у точці С, потім спадає.
Характер зміни показників означає, що, починаючи з певного моменту (на рисунку — точка С), кожна додаткова одиниця змінного фактора стає все менш результативною. Більш того, додаткові витрати фактора можуть негативно вплинути на випуск продукції (на рис. 7.1, б МР < 0 при Х > 8). Цей факт означає не лише зниження граничного продукту (граничної продуктивності) фактора, а й порушення оптимальної комбінації залучених факторів (використовуваної технології виробництва).
Закономірність, що спостерігається в аналогічних ситуаціях, відома в теоретичній економіці як закон спадної продуктивності (віддачі) змінного фактора виробництва. Згідно з цим законом залучення до процесу виробництва все більшої додаткової кількості певного фактора за незмінних обсягів інших факторів призводить зрештою до того, що віддача (продуктивність) кожної наступної одиниці змінного ресурсу буде менша за віддачу попередньої одиниці цього ресурсу, тобто гранична продуктивність спадає.
17. Розкрийте сутність виробничої функції з двома змінними факторами. Ізокванта. Гранична норма технічного заміщення.
Подолати обмеженість ситуації, розглянутої вище, можливо в довгостроковому періоді шляхом збільшення обсягу використання капітальних виробничих факторів.
Двофакторна виробнича функція, або ізоквантна варіація факторів виробництва, моделює виробничий процес у довгостроковому періоді, в якому змінюється обсяг використання двох факторів виробництва.
Для побудови двофакторної функції у графічній формі слід вибрати в табл. 7.2 усі комбінації ресурсів, що забезпечують той самий обсяг випуску, і нанести відповідні точки на координатну площину К, L. Якщо з’єднати ці точки, отримаємо лінію незмінного випуску — ізокванту (рис. 7.2).
Ізокванта — це лінія, кожна точка якої відображає такі комбінації факторів (праці та капіталу), які дають змогу отримати однаковий обсяг виробництва продукції. Чим більша кількість використовуваних ресурсів, тим більший обсяг виробництва і тим далі від початку координат міститься відповідна ізокванта.
Сукупність ізоквант однієї виробничої функції, кожна з яких відповідає певному обсягу випуску продукції, називається картою ізоквант (рис. 7.3).
Рис. 7.2. Ізокванта Рис. 7.3. Карта ізоквант
Отже, різні комбінації факторів виробництва (у межах ізокванти) забезпечують виробництво певної кількості продукції, а це означає, що ці фактори деякою мірою є взаємозамінними. Взаємозамінність виробничих ресурсів у кожній точці ізокванти є різною. Властивості ізоквант: ізокванта має низхідний (спадний) характер; ізокванта опукла до початку координат; ізокванти, розташовані далі від початку координат, відповідають більшому обсягу випуску продукції; ізокванти не перетинаються; ізокванти не торкаються осей координат; при зростанні використання факторів виробництва ізокванта наближається до відповідної осі координат.
Для означення рівня взаємозамінності факторів виробництва використовують показник граничної норми технологічного заміщення (MRTS). Ця величина показує, на скільки одиниць має зменшитися виробниче споживання одного фактора в обмін на збільшення кількості споживання іншого фактора на одиницю за умови, що обсяг виробництва залишається незмінним.
Можливості взаємозаміщення факторів виробництва знаходяться в діапазоні від випадку, коли фактори ідеально взаємозамінні (рис. 7.4, а), до виробничої функції із жорстко фіксованою пропорцією їх використання (рис. 7.4, б).
Рис. 7.4. Ізокванти для виробничих функцій: а — з ідеальною взаємозамінністю; б — з фіксованою пропозицією факторів виробництва