2. Особливі режими митного контролю.

Звільнюються від митного контролю;

1. особисті речі та багаж Президента України та членів його родини, що слідують разом з ним;

2. особистий багаж парламентарів, та членів уряду України, якщо вони перетинають митний кордон виконуючи свої службові обов’язки;

3. військові судна Військово-морських Сил України, та бойові повітряні судна. Речі, які належать військовим службовцям не звільняються від митного огляду;

4. Звільняються: іноземні військові судна, бойові та військово-транспортні повітряні судна, а також військова техніка, яка прибуває до України або відбуває за кордон.

Спеціальні митні режими догляду речей.

Спеціальні митні режими застосовуються у випадках переміщення громадянами через митний кордон речей, які не підлягають обов’язковому декларуванню та митному обкладанню, а також не заборонені до перетину.

Спеціальні митні режими застосовуються у митницях, де є зони спрощеного митного контролю.

Звільнення від пред’явлення митної декларації не звільнює громадян від обов’язку додержання порядку переміщення через митний кордон речей та інших предметів.

Тема 4. Митне оформлення.

1. Митне оформлення - улаштування товарів та транспортних засобів під визначений митний режим та завершення дії цього режиму відносно до вимог та положень Митного кодексу.

Митне оформлення проводиться службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю і для використання засобів державного регулювання ввозу на митну територію країни, вивозу за її межі та транзит через територію України товарів та інших предметів.

2. Митне оформлення проводиться: 1) у місцях розташування митниць; 2) у зоні, де розташовані володарі товарів; 3) у зонах митного контролю у час роботи митного органа. Митне оформлення починається не пізніше 30 хвилин після того, як службова особа митного органу заявила про свою готовність проведення митного оформлення визначених товарів та транспортних засобів, з дотриманням порядку здійснення попередніх операцій.

Ніхто не може користуватися та розпоряджатися товарами та транспортними засобами, у відношенні яких митне оформлення не закінчено.

Перевізник, володар складу або інша особа, яка має відношення до товару та транспортних засобів повинен здійснити транспортування, зважування або інше визначення кількості товару; навантаження, розвантаження, перевантаження, виправлення зіпсованої упаковки, упакування або переупакування товарів, які підлягають митному оформленню, а також розкриття приміщень, ємностей та інших місць, де вони можуть знаходитись.

3. Представники підприємств, а також громадяни, які мають відношення до товарів та інших предметів, підлеглих до митного оформлення можуть бути присутні при митному оформленні.

У випадках огляду та переогляду присутність представників та громадян - обов’язкова.

4. З метою митного контролю та оформлення митниця може брати проби та зразки товарів та інших предметів для проведення дослідження (Д 13). Проби та зразки беруться мінімальної кількості. Взяття проб та зразків не повинно необґрунтовано затримувати пропуск товарів та інших предметів.

Підприємство або громадянин має право ознайомитися з результатами дослідження.

Порядок взяття проб та зразків, їх дослідження установлюється Кабінетом Міністрів України

5. Митні документи, що передбачені Кодексом оформлюються українською мовою, або на офіційних мовах митних союзів, якщо Україна є членом цих союзів.

6. Митне оформлення супроводжується декларуванням. Декларуванню обов’язково підлягають транспортні засоби, товари і предмети, міжнародних, іноземних організацій та представництв, а також Українських громадян. Декларування проводиться шляхом заявлення по встановленій формі (письмовій, усній).

Декларування транспортних засобів, товарів та інших предметів, як Українських громадян та організацій, так і міжнародних, іноземних організацій та представництв виконується власником або на підставі договору іншими підприємствами, які допущені до декларування.

7. Відносно допущення до декларування на підставі договору.

Допущення митницею підприємства до декларування на підставі договору проводиться шляхом видачі такому підприємству свідоцтва про визнання його декларантом.

Допущення проводиться по заяві підприємства тієї митниці, у зоні діяльності якої воно знаходиться.

Заява повинна бути розглянута на протязі 15 днів з миті його надходження.

Якщо данні заявника виявляються неповними, митниця може подати запит на підприємство, банки та фінансові заклади та інші державні органи. При цьому термін розглядання заяви не повинен перевищувати одного місяця.

Свідоцтво, у випадку, коли заявник його не забирає на протязі 6-ти місяців з дня винесення рішення про те, що підприємство допущене до декларування, та у випадках, коли декларант не виконує своєї функції на протязі одного року з дня прийняття свідоцтва втрачає силу.

Свідоцтво може бути відмінено митницею, яка його видала, у випадках:

1. Неодноразово невиконання зобов’язань декларанта.

2. Виявлення недостовірних даних, які мають істотне значення для прийняття рішень про допущення до декларування.

3. Здійснення правопорушень, які передбачені Кодексом;

4. Здійснення дій, які порушують правила підприємств або суперечать інтересам держави.

Повторне заявлення про допущення до декларування може бути розглянено через рік з того дня, коли відмінено свідоцтво, при умові усунення причин порушення, або з того дня, коли свідоцтво втратило силу.

За видачу підприємству свідоцтва про визнання його декларантом (на термін до одного року) митниця справляє збір - 1500$. Збір вноситься на рахунок Державного митного комітету України.

Державний митний комітет України забезпечує офіційне публікування переліку підприємств, які допущені до декларування.

8. У обов’язки декларанта входить:

1. Пред’являти митниці товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон;

2. Пред’явити митні документи, які містять дані, необхідні для проведення митного контролю та митного оформлення;

3. Сплатити мито та митні збори, якщо товари та інші предмети підлягають митному обкладенню