47.Голодомор.

Голодомор – масовий голод на території Української СРР з 1932 по 1933. Голодомор не розповсюджувався на всю Україну, у кожній області було виділено лише декілька районів, занесених на чорну дошку, для того, щоб іншим «не повадно було» чинити опір владі. На чорну дошку заносилися переважно села, які не виконали плану хлібозаготівель, мешканці цих сел не мали права виїжджати з населеного пункту і в них було наказано забирати не лише хліб, а й усі продуктові запаси. Серед істориків немає одностайної думки щодо причин, які призвели до голодомору в 30і роки. Та найочевиднішою версією є версія про те, що голодомор спричинили економіко-політичні чинники. Йдеться про те, що голодомор – це геноцид проти українського народу, планово підготовлений та здійснений штучно.  Безпосередньою причиною голоду на початку 30-х років стало примусове, з широким застосуванням репресій, проведення згубної для селянства хлібозаготівельної політики. Основними причинами його є те, що насильницькі хлібозаготівлі та впровадження політики продрозкладки спричинили економічний та політичний хаос і влада просто «знайшла винних» у цьому хаосі. До того ж, влада розцінювала українське селянство як свідому національну верству і, опасаючись повстання, вирішила знищити його. Рішення щодо ухвлення політики голодомору поки що не знайдено. Але в документі 14 грудня 1932 «Постанова ЦК ВКП(б) та раднаркому СРСР про хлібозаготівлі в Україні на пн. Кавказі та зах. Області» дається наказ про припинення українізації на території пн. Кавказу, отже, Сталінське керівництво намагалося знищити національні меншини, які не підтримували їх дії і могли спричинити опір. Про те, що це спрямований геноцид говорить той факт, що сталінське керівництво не зверталось за допомогою до інших держав, а навесні 1933 на країну стали завозити не хліб, а посівний матеріал, тобто допомога не надавалась, а це робилось для початку хлібозаготівельної кампанії. Наслідки цієї катастрофи виявилися як на демографічному, так і на економічному, соціально-політичному і культурному рівні. Лише за кілька місяців загинуло 3,5 млн.осіб. Після подій 32-33 традиційне українське село зі своїм укладом і звичаями перестало існувати. Повністю деградував аграрний сектор. Україна за рівнем розвитку ще більш відстала від європейських држав на довгі роки. І якщо суцільна колективізація і голод фізично зруйнували соціально-економічні підвалини національної самобутності українських селян, то припинення українізації у грудні 1932р.означало духовну руйнацію наро

49.Українське питання в Європейській політиці напередодні та на початку 2 Св.Війни

напередодні 2св.в. укр. землі перебували у складі СРСР, Польщі,Чехо-Словаччини,Румунії,які протидіяли укр.державності, намагалися втримати підпорядквані їм укр.землі та по можливості приєднати нові.Україна була на перехресті геополітичних інтересів провідних держав-учасниць 2св.в.

Англія,Франція,частково США-використовували Укр.як геополітичний чинник у дипломатичній грі між Німеччиною та СРСР.Німеччина вбачала в Україні свою продовольчу базу.

Німеччина імітувала підтримку вимог ОУН щодо соборної України,насправді маючи за мету створення великої України як житниці Німеччини.центром цього руху мала бути Закарпатська Україна.Після розриву польск-нім декларації про ненапад,Гітлер звертає увагу на Галичину та інші підвладні Польщі укр.території.

У 1939р. ОУН розкололася на 2частини: мельниківців та бандерівців.останні боролися за створення суверенної об*єднаної України, були проти СРСР та орієнтувалися на Німеччину.

Після нападу на Польщу,Німеччина звертається до населення Зх.Укр. з планом створення «незал.Укр.» під протекторатом Німччини.

В оточенні Гітлра біли різні погляди щодо поведінки Нім. на окупованих територіях: Розенберг вважав розвивати в Україні культуру, поважати іст.свідомість,відкрити в києві універ.;Герінг-забезбечити прожиток Німеччині за рахунок України.

Після перших успіхів на рад-нім фронті 1941р. плани щодо Укр. ставали дедалі цинічнішими:змінити тер-адмін. устрій України для зручного користування нею; звести нанівець освіту, науку, культуру народу.

1939р. між Нім та СРСР було підписано договір про ненапад та таємний прротокол Молотова-Рібентропа: про розмежування сфер впливу в Польші та Сх.Європі.

Загалом усі учасники 2св.в. на її початку намагались задовольнити свої інтереси.Але надалі війна вже набрала антифашистського визвольного характеру.