2.4. Комплексне оцінювання ризиків

Проводячи комплексне оцінювання діяльності в умовах ризику, необхідно не тільки встановити всі джерела ризиків, але й виявити, які джерела домінують. При цьому всі можливі втрати за ознаками впливу на діяльність фірми доцільно класифікувати на визначальні й побічні (непрямі). Крім того, варто виділити випадкові складові втрат, тобто ті, розрахунок яких найбільш складний у зв’язку з високою невизначеністю (наприклад, зростання цін в умовах низької інфляції).

Ризик, як ми вже відзначали, може вимірюватися в абсолютних і відносних величинах. В абсолютному вираженні ризик може бути обмірюваний величиною прогнозованих втрат (збитків), а у відносному вираженні він може бути визначений як величина збитків, віднесена до певної бази. База може бути вибрана безпосередньо самою фірмою. Це можуть бути витрати на виробництво, вартість основних виробничих фондів, активи підприємства, прибуток, чисельність персоналу й т.п. Основна вимога в цьому методі полягає в тім, що всі ризики повинні бути оцінені одним способом.

На практиці, визначаючи величину ризику в абсолютному вираженні, використовують спрощений підхід. Його суть полягає у тім, що оцінюється ступінь впливу ризику на основні показники роботи фірми. Після цього робиться висновок про доцільність прийняття даного ризику й здійснення даного виду діяльності.

Розрахунок абсолютного значення ризику (абсолютного рівня втрат) виконується за формулою:

, (1)

де – абсолютне значення ризику по -ому параметру;

– планове значення -ого параметра при успішному результаті;

– розрахункове значення ймовірності ризику.

Перевагою даного методу є те, що в якості -ого показника параметра можна використовувати широкий спектр показників, за якими фірма прогнозує збитки у випадку реалізації певних ризиків.

Аналогічно може бути зроблений розрахунок абсолютного рівня неризикової частини:

, (2)

або

, (2`)

де – величина безризикової частини i-ого параметра.

На практиці часто виникають ситуації, коли недостатньо знати лише величину ризику в абсолютному вираженні, а необхідно порівняти його значення з певними показниками, що характеризують діяльність фірми, але вираженими в різних одиницях і тому в абсолютному вираженні непорівнянними. У цьому випадку застосовують відносне оцінювання ризику.

Для розрахунку ризику у відносному вираженні використовують формулу:

, (3)

де – відносне значення ризику по -ому параметру.

Невдоволення фірми у високому значенні ризику в абсолютному й відносному вираженні, розрахованому за формулами (1), (3), є однією з головних причин усвідомленого прийняття нею ризику, а в ряді випадків – відмови від заняття даним видом діяльності або спонукальним мотивом для внесення змін у стратегію свого розвитку.

2.5. Оцінювання ефективності нововведень

Сучасними економістами застосовуються й інші методи виявлення ступеня економічного ризику. Як приклад, приведемо підхід, запропонований американськими економістами для оцінювання ефективності нововведень. Ефективність реалізації нововведень , а, отже, і ризик оцінюється за формулою:

, (4)

де – щорічний обсяг продажів нового виробу;

– ціна реалізації виробу;

– життєвий цикл нововведення;

– імовірність технічного успіху;

– імовірність комерційного успіху;

– сума витрат на реалізацію.