- •1.Поняття та політико-правова природа місцевого самоврядування.
- •2.Сучасні наукові доктрини (теорії) місцевого самоврядування.
- •3.Історія становлення місцевого самоврядування в країнах Європи.
- •4.Основні моделі місцевого самоврядування в зарубіжних країнах
- •5.Інститути патріархального та станового самоврядування в Україні-Русі.
- •6.Магдебурзьке право та його роль у становленні місцевого самоврядування в Україні.
- •7.Полково-сотенний устрій України XVII-XVIII ст. Та місцеве самоврядування.
- •8.Земське та міське самоврядування в Російській імперії (місцеве самоврядування в Україні XVIII – поч. XX ст.)
- •9.Місцеве самоврядування в унр (1918-1920 рр.)
- •10. Організація управління на місцях за радянських часів.
- •11.Новітній етап становлення місцевого самоврядування в Україні.
- •12.Поняття муніципального права як галузі законодавства. Предмет і метод муніципального права
- •13.Система муніципального права як галузі права. Інститути та норми муніципального права, їх класифікація
- •14.Муніципально-правові відносини та їх класифікація
- •15.Система та основні завдання навчальної дисципліни муніципального права
- •16.Становлення і розвиток української науки (наукової дисципліни) муніципального права, її зв’язки з світовою наукою, з іншими галузевими науковими дисциплінами.
- •17. Поняття, види і система джерел муніципального права України
- •18. Нормативно-правові акти як основний вид джерел муніципального права
- •19. Договори як джерела муніципального права
- •20. Прецеденти як джерела муніципального права
- •21. Правові звичаї як джерело муніципального права
- •22. Доктрина як джерело муніципального права
- •23. Поняття і види суб’єктів муніципального права їх правосуб’єктність.
- •24.Об’єднання громадян і муніципальні асоціації, їх правосуб’єктність.
- •25.Система органів і посадових осіб виконавчої влади, їх муніципальна правосуб’єктність.
- •26.Службовці місцевого самоврядування.
- •27.Статус депутата місцевої ради
- •28.Правове регулювання статусу депутатів місцевих рад.
- •29. Виникнення і строк повноважень депутата місцевої ради
- •30. Вимоги щодо несумісності статусу депутат місцевої ради з іншими посадами.
- •31. Права та обов’язки депутата місцевої ради у виборчому окрузі
- •32. Форми реалізації депутатом місцевої ради своїх повноважень у виборчому окрузі.
- •33. Повноваження (права та обов’язки) депутата місцевої ради у раді
- •34. Форми роботи депутата місцевої ради у раді та її органах.
- •35. Депутатські групи та фракції.
- •36. Гарантії депутатської діяльності
- •37. Відкликання депутата місцевої ради
- •38.Поняття та елементи системи місцевого самоврядування
- •39.Територіальна громада – основний елемент системи місцевого самоврядування, її повноваження
- •40. Форми безпосередньої демократії у місцевому самоврядуванні
- •41. Поняття і види органів і посадових осіб місцевого самоврядування Система місцевого самоврядування в Україні включає:
- •42.Повноваження місцевих рад, їх види і межі.
- •43.Особливості повноважень обласних і районних рад.
- •44.Повноваження сільського, селищного, міського голови, їх види
- •45. Повноваження виконавчих органів сільських, селищних і міських рад, їх види
- •46.Повноваження органів самоорганізації населення, їх види
- •47.Способи встановлення меж повноважень: законодавчий, судовий, адміністративний, договірний.
- •48.Способи вирішення компетенційних спорів між органами і посадовими особами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями.
- •49.Правові основи місцевого самоврядування
- •50.Матеріальна основа місцевого самоврядування (комунальна власність та її правовий режим)
- •51.Фінансова основа місцевого самоврядування (місцеві бюджети та позабюджетні кошти місцевого самоврядування)
- •52.Соціальна основа місцевого самоврядування
- •53.Територіальна основа місцевого самоврядування
- •54.Поняття та система гарантій місцевого самоврядування
- •55.Судовий захист прав та інтересів місцевого самоврядування.
- •56.Захист прав та інтересів місцевого самоврядування в Конституційному Суді України.
- •57.Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальною громадою
- •58.Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед державою, юридичними і фізичними особами
- •59.Дострокове припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування
5.Інститути патріархального та станового самоврядування в Україні-Русі.
В Україні самоврядні традиції існують з часів Київської Русі (вічева демократія) і є частиною державотворчих процесів. За часів Київської Русі різні форми місцевого самоврядування (сільська, міська та регіональна) складалися та розвивалися на основі звичаєвого права. Так, нарівні регіону елементи самоврядування знаходили свій вияв у вічах. Для вічової організації управління характерним був більш-менш чіткий розподіл повноважень між князем та вільним населенням регіону. Зокрема, до відання князя відносилися судочинство, адміністративне управління, податкова політика. Віча відали питаннями війни і миру, закликали або виганяли князя, брали участь у формуванні адміністративних та судових органів тощо. Суб'єктом міського самоврядування виступали міські громади, які користувалися значною адміністративною, господарською і судовою автономією. Найважливіші питання міського життя вирішувалися на міських вічах, а для розгляду поточних справ з числа вільних городян обирався війтта інші посадові особи міського самоврядування. Економічну основу міського самоврядування становила міська корпоративна власність, у тому числі й на землю. Міська громада самостійно встановлювала правила господарювання, міські податки, платежі та інші повинності. Суб'єктом сільського самоврядування виступала сільська громада - верв, яка об'єднувала жителів кількох сусідніх сіл, мала землю у корпоративній власності, представляла своїх громадян у відносинах з іншими громадами, феодалами, державною владою.
6.Магдебурзьке право та його роль у становленні місцевого самоврядування в Україні.
Магдебурзьке право—це збірник законів, що виник у кін. XIII ст. із "Саксонського Зерцала" і магдебурзького міського шеффен-ського права. Важливе значення для подальшого розвитку місцевого самоврядування в Україні мало магдебурзьке право, що починає поширюватися на українські міста починаючи від середини XIV ст. Магдебурзьке право передбачало надання міській громаді права запровадити модель міського самоврядування на зразок управління німецьким містом Магдебургом і в деяких документах отримало назву німецького або саксонського права
Першому українському місту Сянок магдебурзьке право було дароване Галицьким князем Болеславом-Юрієм в 1339 року, в 1356 році його отримав Львів. Поширення магдебурзького права в Україні значно прискорилося після входження її земель до складу Великого Князівства Литовського та Королівства Польського. Магдебурзьке право надавалося місту Великим князем Литовським або Королем Польським і оформлювалося так званими магдебурзькими грамотами, які відігравали роль хартій (статутів) західноєвропейських міст.
Юридичними наслідками надання місту магдебурзького права було: скасування звичаєвих норм, виведення міста з під юрисдикції місцевої адміністрації (феодалів, воєвод, намісників тощо) та запровадження власного органу міського самоврядування — магістрату, який складався з двох колегій - ради (адміністративний орган) та лави (судовий орган).
До складу ради входило від трьох до шести радців, які обиралися жителями міста, як правило, наступного дня після свята Нового року. Правом бути обраними користувалися жителі міста. Раду очолював бурмистер, повноваження якого по черзі виконували радці. Очолював колегію лавників війт. У містах з повним магдебурзьким правом (Київ, Стародуб, Житомир) війт обирався жителями міста із чотирьох кандидатур з наступним затвердженням Королем Польським. У містах з неповним магдебурзьким правом війт призначався Королем Польським, або на його обрання суттєво впливали старости. Увійти до складу ради чи лави реально могли тільки заможні люди. Зиск від служби в магістраті був ласим шматочком, так як надавав права бути звільненим від податків на нерухоме майно, отримати пай землі, розпоряджатися судовими податями та штрафами. Поляки часто витісняли українців із рад. У деяких містах (зокрема, західноукраїнських) надання магдебурзького права супроводжувалося посиленням німецької і польської колонізації, обмеженням прав некатолицького населення (руське населення православного віросповідання, вірмени, євреї та ін. не обирались до магістрату, не мали права вступати в деякі цехи тощо).
Хоч магдебурзьке право не відіграло в Україні тієї ролі, що на Заході, все ж воно, вносячи певні риси західноєвропейського міського устрою до українських міст, стало одним із важливих чинників культурного правового наближення України до Західної Європи.