- •Основні типи задач статистичного синтезу в каналах зв’язку
- •Загасання чи ослаблення сигналів
- •Загасання в радіоканалах
- •Загасання сигналу в кабелях
- •Загасання сигналу в оптичному волокні
- •Впливи завад
- •Внутрішні (теплові) шуми
- •Атмосферні завади
- •Індустріальні завади
- •Шуми оптичного каналу
- •Приклад
- •Характеристики імовірності виявлення сигналу на фоні завад
Шуми оптичного каналу
Шуми оптичного каналу мають дві складові: шум дробу, пов’язаний із квантовою природою світла як несучого коливання, і теплий шум. Типове значення шуму дробу складає 25 нА, що дає 625∙10-18 Вт при температурі 298 0 К. Тепловий шум при смузі в 10 Мгц і температурі 2980 К дорівнює 18 нА, що дає 324∙10-18 Вт. Отже загальна потужність шуму дорівнює біля 10-15 Вт.
Приклад
Розрахуємо потужність шумів для точки приймання (на вході антени базової станції) системи мобільного зв’язку GSM із частотою 890-960 МГц і шириною смуги пропускання базової станції КГц при температурі 3000 К ≈ 270 С. Будемо вважати, що довжина вхідних ланцюгів цього приймача = 4 м, а завада є адитивною і потужність завади на вході приймача:
.
Для цих умов:
при Дж/К значення потужності теплового шуму:
Вт
– є знехтувано малим;
значення потужності атмосферного шуму:
= (0,05∙10-6)2 = 25∙10-16 Вт
(див. рис. 4) – для заданих частот є знехтувано малою;
рівень напруги індустріальної завади на вході приймача (див. рис. 5) дорівнює:
мкВ =2∙10-6 В,
а значення потужності індустріальної завади
= (2∙10-6)2 = 4∙10-12 Вт.
Тоді, виходячи із уже відомого стосовно того, що потужність завади є її дисперсією:
(Вт),
а співвідношення сигнал/завада із врахуванням відомостей, одержаних раніше, щодо потужності прийнятого сигналу складе:
-
Д(км)
1
2
4
5
10
Рпр (Вт)
56∙10-12
14∙10-12
3,5∙10-12
2,24∙10-12
0,56∙10-12
h2 = Рпр /Рз
14
3,5
0,875
0,56
0,14
Таким чином, одержані результати надають змогу визначити:
по значенню потужності передавача Рп та величині сумарного ослаблення (загасання) сигналу в середовищі розповсюдження – рівні сигналів (Рпр ) на вході приймального пристрою;
по рівню кожної із складових завад – їх сумарну потужність (Рз ) на вході приймального пристрою та параметри закону розподілу (щільності розподілу імовірності миттєвих значень) – дисперсію та математичне сподівання ;
співвідношення сигнал/завада (h2).
Це, в свою чергу, дозволяє визначити ймовірності настання тих чи інших подій, наприклад, ймовірності перевищення завадою деякого установленого порогового значення Х0:
.
Характеристики імовірності виявлення сигналу на фоні завад
У задачах виявлення сигналу на фоні завад аналізується реалізація вхідного сигналу
у(t)= s(t)+ п(t),
на предмет наявності або відсутності в ньому корисної складової, яка несе інформацію, де s(t) – корисна складова (сигнал), n(t) – завада.
Позначимо скорочено реалізацію у(t) через у і вважатимемо, що на приймальному боці корисний сигнал вважається наявним, коли рівень вхідного сигналу у(t) перевищує наперед визначений мінімальний рівень чи порогове значення у(t) ≥ Е, а у зв’язку із безальтернативною наявністю завад імовірність відсутності сигналу є імовірністю того, що завада не перевищує цієї ж величини, яка вважається мінімальним рівнем сигналу у(t) < Е.
Отже, сигнал присутній, якщо y(t) ≥ Е, тобто перевищує деякий рівень чи поріг Е, і що сигнал відсутній в протилежному випадку − y(t) < Е.
Причому, знов таки із-за впливу завад, ухвалення будь-якого із цих рішень супроводжується помилками. Помилкова відповідь щодо наявності сигналу в даний момент може бути даною в двох несумісних між собою випадках:
1) коли сигнал відсутній, s(t) = 0, але напруга шуму перевищує пороговий рівень Е (цю помилку називають помилковою тривогою − подія А = “помилкова тривога” − пт);
2) Коли сигнал присутній, s(t) > 0, але сума сигналу і шуму не перевищує порогового рівня y(t) < Е (цю помилку називають помилкою пропуску сигналу − подія Б = “пропуск сигналу” − прп).
Якщо порогове значення Е якимось чином визначено, то ймовірність помилкової тривоги (події А), тобто апріорну ймовірність перевищення шумом рівня Е легко одержати по одновимірній функції розподілу шуму w(x) (див. рис. 6), параметри якої (дисперсія та математичне сподівання визначені вище):
Одновимірна функція розподілу шуму (x) − w(x)
Аналогічно (див. рис. 7) ймовірність пропуску сигналу − апостеріорну ймовірність не перевищення сумішшю сигнала і шуму рівня Е можна одержати по одновимірній функції розподілу суміші сигналу та шуму w1(x, s):
.
Одновимірні функції розподілу шуму (x) − w(x) та суміші сигналу (s) та шуму w1(x, s)
Отже, ймовірності появи помилок першого (рішення щодо наявності сигналу при його відсутності) і другого (рішення щодо відсутності сигналу при його наявності) типів можна позначити як Pпт і Pпрп. Тоді:
1. Для визначення апостеріорної ймовірність того, що будуть суміщені дві події − відсутність сигналу і перевищення шумом рівня Е (за відсутності сигналу – це ймовірність помилкової тривоги), задамося апріорною ймовірністю q відсутності сигналу.
Тоді апостеріорна ймовірність визначеної сумісної події дорівнює апріорній ймовірності відсутності сигналу, помноженої на апостеріорну ймовірність перевищення рівня Е, за умови, що сигнал відсутній:
Рпт = P(0)· = q· .
Рпт = , (7)
де Рпт – умовна ймовірність помилкової тривоги;
2. Ймовірність суміщення ще двох подій − присутності сигналу і не перевищення сумарною напругою рівня Е (ймовірність пропуску сигналу) дорівнює:
Pпрп = , (8)
де Pпрп – умовна ймовірність пропуску сигналу;
3. Оскільки
P(s/y)+ P(0/y)= 1,
то умовну ймовірність правильного виявлення можна визначити як:
Рпв =1 – Pпрп = , (9)
а умовну ймовірність правильного невиявлення:
Pпн = 1 – Рпт = . (10)