2.1.1. Структура основних типів уроків математики Урок засвоєння нових знань

1. Актуалізація чуттєвого досвіду і опорних знань учнів.

2. Повідомлення теми, мети уроку і мотивація учбової діяльності школярів.

3. Сприйняття і осмислення нового матеріалу та об’єктивних зв’язків і відношень в ньому.

4. Узагальнення і систематизація знань.

5. Підведення підсумків уроку.

Урок засвоєння нових вмінь і навичок

1. Перевірка домашнього завдання, відтворення і корекція опорних знань і практичного досвіду учнів.

2. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація учбової діяльності.

3. Вивчення нового матеріалу (ввідні вправи).

4. Первинне застосування знань (пробні вправи).

5. Застосування учнями знань в стандартних умовах (тренувальні вправи).

6. Творче перенесення вмінь і навичок в нові умови (творчі вправи).

7. Підведення підсумків уроку.

Урок застосування знань, вмінь і навичок

1. Актуалізація опорних знань учнів.

2. Мотивація учбової діяльності школярів, повідомлення теми, мети уроку.

3. Осмислення змісту і послідовності застосування практичних дій.

4. Самостійне виконання учнями завдань під контролем із допомогою вчителя.

5. Узагальнення і систематизація учнями результатів роботи.

6. Перевірка знань, вмінь і навичок учнів.

7. Підведення підсумків уроку.

2.1.2. Орієнтовна схема спостереження й аналізу уроку математики

Школа ___________

Дата_____________ Клас___________

Кількість учнів за списком ____чол. Присутні ________. уч.

Прізвище, ім’я, по-батькові вчителя _____________________

1. Тема уроку. Місце даного уроку в системі уроків по даній темі.

2. Мета уроку, навчально-виховні задачі.

3. Організаційний початок уроку: готовність учнів, мобілізація вчителем уваги учнів, вимога до підготовки робочих місць.

4. Зміст і методика повторення учбового матеріалу, перевірка знань і вмінь учнів. Мета повторення. Методи і прийоми повторення і перевірки знань і вмінь учнів. Зміст запитань для повторення, фронтального та індивідуального опитування, практичних завдань, самостійних робіт, завдань диференційованого характеру. Які посібники та ТЗН використовувалися? Скільки учнів було опитано? Яким чином вчитель привертав увагу класу до відповідей окремих учнів? Як оцінювалися відповіді учнів та було підведено підсумок повторення і перевірки знань?

5. Зміст і методика вивчення нового матеріалу. Як були сформульовані тема і мета уроку? Якими мотиваційними прийомами були доведені до свідомості учнів? Чи була створена проблемна ситуація? Чи були зацікавлені учні? Об'єм знань, викладених вчителем, форми і методи викладання. Науковість матеріалу, зв'язок його з життям, іншими дисциплінами, особистим досвідом учнів, виховний момент. Системність і послідовність викладу, зв'язок з раніш вивченим матеріалом. Доступність матеріалу для даного віку. Активізація пізнавальної діяльності учнів, засоби підтримки уваги та інтересу учнів на окремих етапах уроку. Включення учнів у творчу роботу по сприйняттю нового матеріалу. Застосування ТЗН, таблиць, плакатів тощо. Використання дошки.

Роль і місце самостійної роботи учнів в процесі вивчення нового матеріалу: робота з підручником, довідником, додатковою літературою.

Методика контролю та перевірки знань і вмінь учнів в процесі викладання нового матеріалу.

6. Закріплення нового матеріалу. Застосування одержаних знань. Методика закріплення знань, форми індивідуальної та групової роботи учнів. Підбір вправ диференційованого характеру. Ефективність і результативність роботи. Як вони відображені у відповідях учнів?

7. Зміст і об'єм домашнього завдання, його роз'яснення. Додаткові індивідуальні завдання окремим учням.

8. Характеристика пізнавальної діяльності учнів.

Увага. Як використовував вчитель загальнопсихологічні принципи організації уваги учнів на уроці? Зовнішній вигляд учителя, міміка і пантоміміка, доброзичливість, темп уроку, емоційна наповненість, виразність мови вчителя; послідовність, логічність викладу матеріалу. Якими прийомами підтримувалася стійкість уваги учнів, як переходили учні з одного виду діяльності на інший?

Сприйняття і пам’ять. Як створювалася передумова для сприйняття нового матеріалу? Чи було забезпечено розвиток усіх типів пам’яті учнів?

Мислення. Чи створювалась проблемна ситуація на початку оволодіння новим матеріалом? Чи мала місце на уроці активність учнів, викликана цікавістю, пошуком нових рішень. Роль у цьому системи запитань вчителя. Були відповіді учнів відтворенням вивченого або результатом опрацювання, осмислення, переробки знань? Як формувалися нові поняття? У чому полягала складність засвоєння нових понять?

Особистість. Ставлення учнів до відповідей своїх однокласників та оцінок учителя. Чи мало місце в учнів задоволення виконаним завданням? Як в процесі учбової діяльності формувалися інтелектуальні, вольові та інші властивості учнів?

9. Заключна загальна оцінка уроку.

Що дав урок стосовно реалізації мети, ідей розвиваючого та виховного навчання, набування практичних навичок, навичок роботи з книгою тощо?

Відношення учнів до уроку. Дисципліна і організованість. Реакція вчителя на порушення. Методи заохочення та покарання. Загальна організація уроку, дозування часу на окремих етапах уроку.

Які поліпшення, удосконалення можна внести при проведенні таких уроків?

10.Характеристика вчителя і його взаємовідношень з учнями.

Володіння фактичним матеріалом. Методична майстерність. Зацікавлення справою. Провідна роль вчителя на уроці. Авторитет і педагогічний такт, вміння вийти з скрутного становища. Поведінка, зовнішність, культура мови, образність, емоційність, дикція тощо.