- •Становлення і розвиток людського суспільства на території України.
- •Трипільська культура.
- •Кочові племена на території України.
- •Грецькі міста-держави Північного Причорномор'я.
- •Проблема походження слов'ян та їх розселення на території України.
- •Теорії походження Русі. Руська Земля.
- •12. Політичний устрій, суспільна організація та господарська діяльність в Київській Русі.
- •16. Польська експансія на українські землі в хіу-хуі ст.
- •17. Соціально-економічні та політичні передумови виникнення українського козацтва.
- •18. Запорозька Січ та її роль в суспільно - політичній історії України.
- •20.Народні рухи та козацько-селянські повстання на Україні (кінець XVI- 30-ті роки XVII ст.).
- •21.Причини, характер, рушійні сили та періодизація національної революції в Україні (1648 -1676 рр.).
- •22.Розгортання національно-визвольної війни (лютий 1648-серпень 1657рр.). Зборівський та Білоцерківський мирні договори.
- •24. Утворення Української гетьманської держави (1648- 1657 рр.).
- •25. Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства (1657-1663 рр.).
- •26. Боротьба за возз'єднання Української козацької держави (1663-1676 рр.).
- •28. Пилип Орлик і його Конституція (1710 р.).
- •29. Гетьмани п.Полуботок та д.Апостол.
- •30. Українська політика Петра і та Катерини II.
- •32. Ліквідація Запорозької Січі та доля запорозького козацтва.
- •33.Національно-визвольний та антифеодальний рух на Правобережжі другій половині XVIII ст.
29. Гетьмани п.Полуботок та д.Апостол.
Петро І заборонив вибори наступного гетьмана. Тому старшина призначила наказним гетьманом чернігівського полковника Павла Полуботка (1722 —1724). який організував опір російській політиці ліквідації української автономії. Щоб нейтралізувати втручання Малоросійської колегії у внутрішнє життя Гетьманщини, він розпочав боротьбу з хабарництвом і волокитою, погрожував карами старшині за утиски простого населення" нещадно розправлявся з ініціаторами різних заколотів. Одночасно надсилав до царя численні петиції та делегації з проханням розпустити Малоросійську колегію й відновити гетьманство.
Уперта опозиційна діяльність українського уряду викликала роздратування Петра І, який збільшив повноваження Малоросійської колегії, перетворивши її з контрольної на владну адміністративну структуру. Одночасно він викликав П. Полуботка та його однодумців до Санкт-Петербурга, де наказав їх заарештувати та ув'язнити у Петропавловській фортеці. Частина з них, у т. ч. сам Полуботок, померла від жорстоких катувань під час слідства, уцілілих звільнили лише після смерті Петра І на поч. 1725 р. Такою була розплата за оборону автономних прав Гетьманщини.
Після смерті Петра І процес цілковитої ліквідації автономії України було дещо пригальмовано. Готуючись до війни з Туреччиною й намагаючись якось утихомирити українців, російські політики почали прихильніше ставитися до української автономії. В 1727 р. Малоросійську колегію було розпущено, а місцевому населенню дозволили обирати гетьмана. Ним став 70-річний миргородський полковник Данило Апостол (1727—1734). Правове становище Гетьманщини цього часу визначалося т.зв. Ріши-тельними пунктами — царським указом, який обмежував гетьманську владу та політичну автономію Лівобережжя: 1) гетьман міг обиратися тільки за згодою царя і не мав права на дипломатичні зносини; 2) кандидатів на посади генеральної старшини і полковників затверджував цар; 3) до складу Генерального суду поряд із трьома українцями мало ввійти стільки ж росіян; 4) скасовувалася заборона на купівлю землі в Україні росіянами тощо.
Хоч українську автономію було значно обмежено, Д. Апостол все ж шукав можливості для організації державного життя. Він відновив право призначати генеральну старшину та полковників, зменшив кількість росіян в адміністрації, підпорядкував собі Київ, обмежив число російських полків в Україні. Значну увагу приділяв купецько-старшинській верстві, буржуазії, вбачаючи в ній опору української державності, зробив спробу покінчити із землеволодінням російських вельмож і чиновників в Україні. Домігся повернення під гетьманську владу запорожців та заснування в 1734 р. Нової Січі на р. Підпільна. Захищаючи державні права українського народу та обмежуючи російські впливи на Україну, гетьман Апостол тим самим затримав процес повної інтеграції Гетьманщини у структуру Російської імперії.
Після смерті Д. Апостола імператриця Анна Іванівна заборонила вибори гетьмана, а для управління Україною запровадила колегіальний орган під назвою Правління гетьманського уряду (1734— 1750). Нова інституція мала поширювати думку про неефективність гетьманського правління, сприяти зближенню українців з росіянами через змішані шлюби тощо. Великим лихом для Гетьманщини стало також поширення на її територію діяльності "Таємної канцелярії" — попередниці ЧК-НКВС-КДБ, яка чинила насильство навіть над генеральними старшинами, київським митрополитом, не кажучи вже про простих українців.