4.Психологія формування особистої кар’єри.
Кар’єра (від італ. carrriera – життєвий шлях, поприще) – це становище в суспільстві, досягнуте працею в будь-якій сфері.
Атрибутами кар’єри, за твердженням багатьох психологів, є успіх, визнання, самоповага, авторитет, матеріальна вигода, міра відповідальності і професійне зростання.
Серед складових частин успіху психологи називають працю, старанність, наполегливість, захоплення справою, постійний пошук і самовдосконалення.
М. Сторі закликає:
Будьте особистістю;
Будьте професіоналом;
Будьте культурною людиною;
Постійно вчіться і розвивайте себе;
Вмійте вживатися з людьми;
Будьте нетерплячі;
Вмійте знайти своє місце у житті;
Займайтеся об’єктивною самооцінкою, самокорекцією, самоуправлінням;
Аналізуйте свої та чужі помилки і досягнення;
Будьте вимогливими;
Поважайте себе і людей навколо;
Будьте оптимістом і успіх вам забезпечений!
Кожен практик може дати перевірені поради щодо того, як досягти успіху. Серед людей, які пройшли нелегкий шлях і досягли результатів, відомий у цілому світі засновник корпорації «Макдональдс» Рей Кроц. Йому належать слова: «Ідіть вперед, ніщо у світі не може замінити наполегливості, одного таланту недостатньо. Ми найчастіше зустрічаємо талановитих людей, котрі не добилися успіху. Навіть геніальність сама по собі нічого не вирішує. Геній без успіху і талану – це неймовірно, неможливо! Мало дає освіта. У світі повно освічених невдах».
Слід також пам’ятати, що успіх – це реалізована мета (або ціль).
Постановка мети допомагає людям вирішувати, що найбільш прийнятне і корисне. Аналізуючи мету своєї кар’єри, необхідно оцінювати два фактори.
По-перше, в житті можуть скластися різні обставини, що будуть обмежувати чиїсь можливості. І тоді доведеться змінити організацію, де працює людина, галузь чи навіть країну.
По-друге, особливі важливо для кар’єри власні задатки, здібності і таланти.
Мотивація
Виконання
Професійної діяльності
помножена на
Здатність
Мал. Фактори впливу на виконання професійної діяльності.
У мотивації кар’єри завжди присутня єдність двох сторін: об’єктивної і суб’єктивної. Суб’єкт знаходиться у постійній взаємодії з соціально-організаційним середовищем. Цього потребує активність, спрямована на виконання його діяльності.
Організаційне середовище, або соціальне точення, пред’являє вимоги до суб’єкта, котрий є виробником певних цінностей (результатів діяльності) і носієм конституційних (соціальних) норм, яких він зобов’язаний дотримуватися.
Мотивація кар’єри – проблема складна. В її основі – суб’єктивна концепція про необхідність адекватної відповідності між затраченими зусиллями і досягнутими результатами.
Отже, мотивація кар’єри:
а) спрямована в майбутнє;
б) гетерогенна, тобто неоднорідна за своєю природою регуляції досягнень;
в) передбачає наявність етапів у цілісній програмі мотивації досягнень і значенні інтенсивності (крутизни досягнень).
Спираючись на класифікацію мотивів за А. Маслоу, в контексті побудови кар’єри особистості приходимо до висновку, що мотивацію поведінки він виводить не із статичної її природи (яка людина), а із умови її розвитку (якою вона повинна бути) і шляхів її розвитку. Тобто перехід від потреб «нужди» до потреб «росту» і «розвитку».
Планування професійної кар’єри і стадії ділового життя людини має кілька етапів, що співпадають із віковими періодами:
Етап 1: 0–8 років – початок кар’єри.
Етап 2: близько 30 років – набуття певної компетентності.
Етап 3: близько 40 років – аналіз досягнень і розгляд можливостей для перемін.
Етап 4: близько 50 років – підбиття підсумків кар’єри і підготовка до виходу на пенсію.
Етап 5: близько 60 років – перехід до неробочого життя.
Творчий підхід до життя вимагає від людини постійної відкритості до всього неочікуваного і готовності здійснювати аналіз і пошук кращих рішень, яких можна досягнути в будь-який момент.
Для формування кар’єри важливо не лише знати етапи кар’єри, але орієнтуватися на вимоги до кожного з них:
Вивчення змісту роботи на кожному етапі службового росту;
Деталізація вимоги для сходження на кожному етапі (рівень освіти, кваліфікація, вік);
Визначення меж ділового досвіду, необхідного до вищого етапу.
Отже, у цій лекції ми розглянули:
основні види людської діяльності: гра, навчання, праця, спілкування;
розвиток особистості здійснюється у процесі діяльності і початок її пов’язують з розвитком трудової колективної діяльності людини;
успіх діяльності забезпечується оволодінням знаннями, уміннями, навичками, що у педагогіці іменується «педагогічна тріада».
кожний студент як майбутній фахівець формується у навчально-виховному процесі та у процесі само-діяльності, тобто власної діяльності;
для формування особистої кар’єри важливою є різнобічна діяльність особистості, тому необхідно:
– оволодівати знаннями,
– займатися самовихованням та самовдосконаленням,
– вміти представити гідно себе при прийомі на роботу (тобто підготувати резюме);
– знати об’єкти своєї майбутньої діяльності – знати банки Львова,
– вивчати шляхи розвитку економічної освіти в незалежній Україні.