17.2. Порядок складання корпоративного плану малого підприємства

Корпоративний план малого підприємства складається для внутрішнього користування, в якому визначаються стратегія, плани і очікувані фінансові результати. Корпоративне планування координує роботу малого підприємства з метою отримання максимальних кінцевих результатів. Звичайно суб'єкти малого підприємництва прагнуть виключити неприбуткову, малодохідну діяльність і сконцентрувати свої зусилля на вигідних спрямуваннях, одночасно намагатись усунути недоліки або зменшити їх вплив на результати господарської діяльності малого підприємства.

Корпоративний план малого підприємства включає такі розділи:

Перший розділ. У цьому розділі обґрунтовується мета малого підприємства. Зокрема, визначаються темпи зростання чистого прибутку в майбутньому періоді порівняно зі звітним періодом, забезпечення в прогнозованому періоді випуску високоякісної і конкурентоспроможної продукції, визначаються реальні ринки збуту продукції та інші цілі.

Другий розділ включає вибір варіантів фінансової стратегії малого підприємства, тобто відображається найбільш оптимальний варіант структури продукції, що виробляється; здійснюється відбір таких видів продукції, які відповідають таким вимогам: високий рівень рентабельності; висока якість продукції, яку виробляють; необмежений попит на продукцію на ринку. Якщо це нові види продукції, то відображаються можливі джерела фінансування цих видів продукції.

У третьому розділі прогнозується рух грошових коштів у розрізі видів діяльності, прогноз реалізації продукції та прибутку протягом 12 місяців у щомісячному розрізі.

У четвертому розділі — перераховуються переваги та недоліки в роботі малого підприємства та шляхи їх усунення.

Реалізація корпоративного плану потребує ефективного менеджменту. Потенційні відхилення від вибраної стратегії необхідно своєчасно виявляти, досліджувати і по можливості швидше ліквідувати. Більш невідкладні питання виникають у разі зменшення прибутку і скорочення надходження грошових коштів, які відбуваються у зв'язку з відходом від вибраних планів і кошторисів, помилок у прийнятті рішень і визначенні витрат та формуванні цін на готову продукцію.

Вивчаючи фінансове прогнозування необхідно мати на увазі, що на відміну від фінансового планування воно являє собою дослідження і розроблення можливих шляхів розвитку фінансів підприємств у перспективі, тобто прогноз ґрунтується не тільки на достовірних даних, а й на певних припущеннях.

У зв'язку з цим фінансове прогнозування здійснюється з допомогою неформалізованих і формалізованих методів прогнозування.

Неформалізовані методи прогнозування базуються на логічних висновках, а не на визначених аналітичних залежностях. Застосування цих методів характеризується суб'єктивізмом і його результати в значній мірі залежать від інтуїції, досвіду і знань фінансового менеджера. Формалізовані методи прогнозування можна поділити на дві великі групи:

а) методи, які ґрунтуються на застосуванні стохастичних моделей;

б) методи, які базуються на застосуванні жорстко детермінованих моделей.

Серед стохастичних моделей найбільшого поширення набули лінійні моделі, які реалізуються за допомогою простого динамічного аналізу: багатофакторного динамічного аналізу; аналізу з використанням авторегресивних залежностей.

Простий динамічний аналіз виходить з передумови, що прогнозний показник змінюється прямо (або обернено) пропорційно до зміни часу. Багатофакторний регресивний аналіз є поширенням простого динамічного аналізу на багатомірний випадок. У такому разі шляхом якісного аналізу відбирається ряд чинників які, на думку фінансового менеджера, найбільше впливають на зміну прогнозованого показника і відповідно будується регресивна залежність.

Аналіз за допомогою авторегресивних залежностей полягає в тому, що значення прогнозного показника ставиться в залежність від тривалості періоду, тобто як чинник уводиться відрізок часу.

Жорстко детерміновані моделі використовуються в ситуаційному аналізі. Зокрема, форма звітності № 2 «Звіт про фінансові результати» являє собою табличну реалізацію жорстко детермінованої факторної моделі, яка пов'язує результативну ознаку (прибуток) з факторами (обсяг реалізації, рівень витрат, рівень цін, податкові ставки та інші).

Таким чином, прогнозування здійснюється на основі фінансової інформації минулих періодів з урахуванням планів малого підприємства на майбутній період, діючого і майбутнього впливу на елементи структури попиту, а також імовірних витрат малого підприємства в майбутньому. Таке прогнозування використовується тоді, коли мале підприємство функціонує декілька років і накопичений достатній обсяг фінансової інформації про зміни витрат і доходів, а також зв'язок між обсягом реалізації і витратами.

Якщо мале підприємство тільки-но створене і фінансова інформація відсутня, застосовується інший підхід до прогнозування. У цьому випадку необхідно починати з бізнес-плану, який передбачає мету даного малого підприємства, а виходячи з мети підприємства визначається рівень доходів від реалізації продукції, плановий рівень витрат, зосереджуючись або на беззбитковому методі роботи малого підприємства, або на роботі з одержанням прибутку.

Найбільша увага фінансових менеджерів приділяється прогнозу руху грошових коштів на поточному рахунку малого підприємства.

Як правило, прогноз руху грошових коштів складається на період 2—3 місяці з деталізацією за декадами.

Спочатку орієнтовно визначається обсяг грошових коштів, що надходять на поточний рахунок від реалізації продукції за видами діяльності. Крім того, ураховується надходження грошових коштів із зовнішніх джерел (кредити комерційних банків, тимчасова фінансова допомога, позички інших підприємств) та шші надходження.

Виходячи з загальної суми грошових надходжень, передбачаються регламентовані витрати, тобто ті, яких мале підприємство не може уникнути, зокрема, оплата рахунків постачальників за матеріальні цінності, орендна плата за основні засоби, виплата заробітної плати, витрати на невідкладні потреби, податки й обов'язкові внески в державні цільові фонди.

Різниця між надходженнями грошових коштів з урахуванням їхнього залишку на початок планового періоду і регламентованими витратами являє собою залишок грошових коштів на кінець планового періоду.

Прогноз руху грошових коштів складається за видами діяльності: операційної, інвестиційної, фінансової.

Надходження грошових коштів у межах операційної діяльності пов'язане в першу чергу з отриманням виручки від реалізації продукції, виконанням робіт або надання послуг; надходженням авансів від покупців та замовників, відпливом грошових коштів — це сплата рахунків постачальників, виплата заробітної плати, обов'язкові відрахування в цільові державні фонди, розрахунки з бюджетом зі сплати податків. Визначається результат операційної діяльності: надходження грошових коштів мінус відплив грошових коштів.

Рух грошових коштів у розрізі інвестиційної діяльності пов'язаний з придбанням або реалізацією майна, перш за все придбанням або вибуттям основних засобів та нематеріальних активів. Як правило, на малих підприємствах грошові кошти зростають за рахунок операційної та інвестиційної діяльності.

Фінансова діяльність пов'язана в основному з припливом грошових коштів унаслідок отримання кредитів та позичок, і відпливом — у вигляді погашення заборгованості за одержаними кредитами та сплати відсотків за користування кредитами. Прогнозування складання балансових звітів малих підприємств, як правило, починається з прогнозу обсягу реалізації продукції. Для визначення обсягу реалізації продукції досліджується ринок збуту продукції, вивчається зміна кон'юнктури споживачів і на основі цього прогнозується збільшення або зменшення обсягу реалізації продукції в майбутньому періоді.

Відповідно до зміни обсягу реалізації продукції передбачається зміна витрат виробництва за рахунок зміни цін, передовсім на сировину, матеріали, коригування заробітної плати та інших витрат. Таким чином обчислюється собівартість реалізованої продукції у відсотках до обсягу реалізованої продукції. Фінансовий менеджер передбачає, що у плановому періоді не змінюються адмінуправлінські витрати, сума амортизаційних відрахувань, а також ставки податку на прибуток на рівні минулого періоду.