16.2. Фіксований податок та сфера його поширення

Спосіб оподаткування доходів, одержаних від підприємницької діяльності за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту, введений у дію Законом України «Про внесення змін та доповнень до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок із громадян» від 13.02.98 р. № 129/98, зокрема, змінами до ст. 14, які набрали чинності від 07.04.98 р.

У змінах до Інструкції про прибутковий податок із громадян (Інструкцію було затверджено наказом Головної податкової інспекції України від 21 квітня 1993 р. № 12 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 р. № 64. Останні зміни затверджено наказом ДПАУ від 16 липня 2003 р. № 352 у зв'язку з прийняттям Закону України «Про податок із доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року № 8§9-ІУ, визначено, що фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку (далі фіксований податок) шляхом придбання патенту за умови, якщо:

• кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах із такою особою - платником податку, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, не перевищує 5-ти;

• валовий дохід такої фізичної особи від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, які передують місяцю придбання патенту, не перевищує 7 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• фізична особа здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів та надання супутніх послуг на ринках та є платником ринкового збору згідно із законодавством. Доходи такої фізичної особи, отримані від здійснення інших видів підприємницької діяльності оподатковуються за ставкою 13 %.

Не дозволяється застосування фіксованого податку при здійсненні торгівлі лікеро-горілчаними та тютюновими виробами.

Фіксований податок сплачується громадянином — платником податку до відповідного місцевого бюджету за місцем його реєстрації у податкових органах.

Фізична особа — суб'єкт підприємницької діяльності за своїм бажанням може придбати патент на здійснення підприємницької діяльності на всій території України.

Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, є підставою для видачі податковими органами за місцем реєстрації у податкових органах фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності патенту, в якому зазначаються прізвище та ім'я цієї особи, її ідентифікаційний номер, строк дії патенту, перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, або членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, назва органу, що видав патент.

Форма патенту встановлюється центральним податковим органом України.

Для одержання патенту платник податку подає до податкового органу заяву, складену у довільній формі, яка повинна містити інформацію про місце здійснення підприємницької діяльності, перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, та їх ідентифікаційні номери, або перелік членів його сім'ї, які беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, та їх ідентифікаційні номери, а також інформацію про доходи платника фіксованого податку від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 календарних місяців або неотримання таких доходів.

Податковий орган зобов'язаний видати протягом 3-х робочих днів з дня прийняття вказаної заяви від платника податку оформленої належним чином.

Попередня перевірка достовірності даних, зазначених у заяві про доходи такої особи від здійснення підприємницької діяльності, або даних про їх неотримання податковим органом не здійснюється. Відповідальність за достовірність таких даних несе платник податку відповідно до законодавства України.

Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування об'єкта торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 грн. та більше ніж 100 грн. за календарний місяць для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.

Для одержання патенту на здійснення підприємницької діяльності на всій території України фіксований податок встановлюється у розмірі 100 грн.

У разі якщо платник податку здійснює підприємницьку діяльність із використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, розмір фіксованого податку збільшується на 50 % на кожну особу. У такому випадку платник фіксованого податку має право самостійно доплатити 50 % від суми встановленого фіксованого податку з розрахунку на кожну додаткову особу та повідомити про це податковий орган, який зобов'язаний внести відповідні зміни до патенту у строки, передбачені для його видачі.

Доходи фізичних осіб, одержані від здійснення підприємницької діяльності, що оподатковуються фіксованим податком, не включаються до складу його оподатковуваного доходу за підсумками звітного року, а сплачена сума фіксованого податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань такого платника податку або осіб, що перебувають із ним у трудових відносинах, чи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

У разі сплати фіксованого податку платник такого податку звільняється від обов'язкового обліку доходів та витрат.

Платник фіксованого податку, особи, які перебувають із ним у трудових відносинах, а також члени його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, звільняються від сплати нарахувань на фонд оплати праці, відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України, встановлених відповідно до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», податку на промисел, збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, збору на обов'язкове соціальне страхування, збору до Фонду соціального захисту інвалідів, а також придбання торгового патенту згідно із Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Здійснення підприємницької діяльності у сфері роздрібної (дрібнооптової) торгівлі платником фіксованого податку, а також особами, які перебувають із ним у трудових відносинах, або членами його сім'ї, які беруть участь у такій діяльності, не потребує отримання ліцензії.

Патент видається на строк від 1 до 12-ти календарних місяців за вибором платника фіксованого податку. У разі якщо протягом строку дії фіксованого патенту відповідною місцевою радою змінюється розмір фіксованого податку, перерахунок його не здійснюється.

Патент може бути скасований (із його вилученням) за рішенням керівника податкового органу до закінчення строку його дії, якщо:

• за дорученням або від імені платника фіксованого податку здійснюється торгівля особою, відомості про яку не включено до патенту. У цьому випадку фізична особа — суб'єкт підприємницької діяльності позбавляється права застосовувати фіксовану ставку податку протягом 12-ти календарних місяців, наступних за місяцем учинення порушення, та сплачує штраф у розмірі повної суми фіксованого податку в розрахунку за місяць на кожну особу, відомості про яку не внесені до патенту.;

• платник фіксованого податку, особи, які перебувають із ним у трудових відносинах, чи члени його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами. У цьому випадку фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності притягується до відповідальності згідно із законодавством України.

За умови використання 13-відсоткової ставки податку згідно з Декретом КМУ «Про прибутковий податок із громадян» від 13.02.98 р. № 129/98 оподаткування доходів громадян податковими органами здійснюється на підставі:

• декларацій громадян про очікуваний (оціночний) у поточному році або про фактично одержані ними протягом року доходи;

• матеріалів перевірок діяльності громадян, проведених податковими органами;

• отриманих від підприємств, установ, організацій та фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності відомостей про виплачені платникам доходи та утримані податки за формою,встановленою Головною державною податковою адміністрацією України.

Податок, обчислений податковими органами, сплачується в такому порядку:

• протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 % річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, —25 % суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рік. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15травня, до 15 серпня і до 15 листопада. У разі значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника податковими органами може бути проведено перерахунок сум податку за строками сплати податку, що не настали;

• суми плати за патент і суми податку, сплачені протягом року за місцем виплати доходу та у вигляді авансових платежів,пред'явлених податковими органами, враховуються при остаточному розрахунку суми податку на підставі документального підтвердження факту сплати податку.

Додатково нараховані за остаточними розрахунками суми податку підлягають сплаті не пізніше одного місяця з дня одержання повідомлення податкового органу, а зайво сплачені суми податку, підлягають поверненню платнику не пізніше одного місяця після проведення остаточного розрахунку, або за заявою платника зараховуються в рахунок майбутніх платежів.

Найпростіший спосіб оподаткування для торгівлі – це використання фіксованого податку. Цей вид оподаткування не передбачає ведення обліку доходів і витрат, що набагато полегшує роботу підприємців, і не витрачається час на щоденне переписування залишків товарів. Водночас такий платник податку повинен щомісяця сплачувати встановлену місцевою радою суму фіксованого податку незалежно від одержаного доходу, а при залученні до підприємницької діяльності найманих осіб чи членів сімї — ще й додатково сплачується 50% суми податку за кожну особу.

За умови, якщо розмір фіксованого податку підприємець вважає дещо високим для його обсягів діяльності, слід обрати загальний спосіб оподаткування з веденням книги обліку доходів і витрат, при якому оподаткування доходів здійснюється податковими органами на підставі декларацій. Книга обліку доходів і витрат ведеться щоденно, що завдає додаткових клопотів при реалізації товарів, крім цього, такі особи підлягають частіше перевірці, оскільки податківці перевіряють повноту записів у книзі щодо фактичної наявності товарів на день реалізації. Однак, як свідчить практика, такі підприємці мають невисокі доходи і податки сплачують нижчі від розміру фіксованого податку або в окремих періодах взагалі можуть і не мати доходу.

У такому випадку кожен окремо оцінює:

—чи витратити додаткові кошти на сплату податку;

— чи витратити додатковий час для ведення обліку, в окремих випадках частіше підлягати перевіркам податкових органів, але мати можливості для зменшення розміру податку.

При обранні загального способу оподаткування не варто обирати ведення обліку витрат за документальним підтвердженням, тому що це тільки додатково ускладнює ведення обліку.

Діяльність за фіксованим податком має переваги та недоліки.

Переваги:

1. Платник податку звільняється від обов'язкового ведення обліку доходів і витрат.

2. Сума одержаного доходу не включається до сукупного річного доходу.

3. Платник податку звільняється від сплати збору в Пенсійний фонд.

Недоліки:

1. За фіксованим податком може здійснюватися торгівля тільки на ринку за умови сплати ринкового збору.

2. Доходи підприємця, одержані від здійснення інших видів діяльності, оподатковуються на загальних підставах.

3. Вартість патенту не залежить від результатів діяльності, податок поверненню не підлягає.

4. За кожну найману особу, що бере участь у підприємницькій діяльності, розмір фіксованого податку збільшується на 50%.

5. У патенті вказується місце здійснення торгівлі. Для торгівлі на різних ринках необхідно сплачувати податок за патент на здійснення діяльності на всій території України,плата за який становить 100 грн на місяць.

6. Категоріям населення, які користуються податковими пільгами, при сплаті фіксованого податку пільги не надаються.

Загальний спосіб оподаткування

У разі якщо підприємець - фізична особа не обрав описаних вище способів оподаткування за фіксованим податком або за єдиним податком чи, можливо, умови здійснення діяльності підприємця не дають права обрати зазначені способи оподаткування, доходи таких суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб оподатковуються за так званим загальним способом оподаткування (рис. 4.2).

При такому способі оподаткування підприємці, які розпочинають свою діяльність, подають до податкового органу декларацію про оціночний дохід на поточний рік. Оціночний (передбачуваний) дохід підприємця на поточний рік визначається самим підприємцем виходячи з його особистих планів, можливостей і міркувань. Податкові органи чи будь-які інші служби не мають права вказувати чи визначати для підприємця його оціночний дохід незалежно від будь-яких умов або порівнянь щодо вже діючих підприємців чи підприємств.

Виходячи із оціночного доходу, відображеного у податковій декларації, податковий орган визначає належну до сплати в поточному році суму прибуткового податку. Таким чином, сума податку до бюджету у підприємця прямо залежить від задекларованого ним оціночного доходу на поточний рік. У підприємців, які займаються підприємницькою діяльністю не перший рік, для визначення прибуткового податку на поточний рік приймаються фактично одержані доходи у попередньому році.

Податковий орган на підставі одержаної декларації про доходи проводить нарахування прибуткового податку.

Підставою для підтвердження тих чи інших витрат повинні служити відповідні документи: накладні, рахунки, товаротранспортні накладні, чеки тощо. Порядок обліку доходів і документально підтверджених витрат у підприємців — фізичних осіб поки що досить складний і трудомісткий. З 02.06.99 р. витрати у приватних підприємців фактично визначаються як і в юридичних осіб.

У разі якщо витрати підприємця не можуть бути підтверджені документально, вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу. Норми витрат наведені в додатку 6 до Інструкції «Про прибутковий податок з громадян» регулюються залежно від видів підприємницької діяльності. Підприємці мають право самостійно обрати порядок ведення обліку витрат за документальним підтвердженням чи за нормами у відсотках до валового доходу.

Оподатковуваним доходом у підприємців є сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом і витратами, документально підтвердженими або визначеними згідно з установленими нормами.

Після закінчення календарного року на підставі поданої підприємцем податкової декларації про фактично одержаний дохід за минулий рік податкові органи проводять остаточні розрахунки прибуткового податку із сукупного чистого доходу. Розрахунок податку із фактично одержаного доходу проводиться так само, як і нарахування податку з оціночного доходу за ставками ст.7 п. 1 Декрету. Однак, незалежно від кількості місяців здійснення підприємницької діяльності, середньомісячний річний дохід визначається шляхом ділення річного доходу на 12.

У разі якщо сума прибуткового податку, визначена за остаточним розрахунком із фактичного доходу, перевищує суму податку, сплачену авансовими платежами та у вигляді плати за патент, протягом року, різниця підлягає сплаті до бюджету не пізніше одного місяця з дня одержання повідомлення податкового органу. Якщо ж сума податку за остаточним розрахунком менша за сплачену суму авансовими платежами та у вигляді плати за патент протягом року, різниця підлягає поверненню підприємцю або зараховується в рахунок сплати майбутніх платежів. У разі якщо переплата виникла за рахунок сплати торгових патентів, вона не підлягає поверненню незалежно від одержаного доходу.

Сплата ПДВ підприємцями проводиться так само, як і юридичними особами. Підприємці - фізичні особи, які підпадають під визначення платників ПДВ, зобов'язані зареєструватися як платники податку за місцем їх знаходження в податковому органі та одержати відповідне свідоцтво. Для обліку податкового зобов'язання підприємці ведуть книги обліку продажу товарів, а для обліку податкового кредиту — відповідно книги обліку придбання товарів. Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначається як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Сплата податку проводиться не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом.

Відповідальність за правильність визначення операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ, та безпосередньо сум податку, що підлягають сплаті до бюджету, несе підприємець, який подає декларацію до податкового органу.

Підприємці - фізичні особи, доходи яких оподатковуються за загальним способом оподаткування, не звільняються від сплати внесків у Пенсійний фонд. Розмір внесків у Пенсійний фонд становить 32% від чистого доходу підприємця. При залученні до підприємницької діяльності найманих працівників із фонду оплати праці найманих працівників також нараховується 32% внесків у Пенсійний фонд.

Прибутковий податок із доходів, що виплачуються найманим працівникам, підприємці утримують при виплаті доходів незалежно від обраного способу оподаткування.

Загальний спосіб оподаткування має переваги та недоліки.

Переваги:

1. Не передбачено обмежень на будь-які види діяльності, не заборонені законодавством, застосовується при оподаткуванні доходів, одержаних від різних видів діяльності.

2. Податок нараховується з фактично одержаного доходу на підставі податкової декларації.

3. Розмір податку не збільшується, незалежно від кількості найманих осіб, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

4. Категорії населення, які мають право на пільги по прибутковому податку, користуються цими пільгами при визначенні податку.

5. У випадку сплати торгового патенту розмір прибуткового податку, що підлягає сплаті до бюджету, зменшується на вартість сплаченого торгового патенту протягом року.

6. Підприємці мають право обирати порядок ведення обліку витрат, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності: за документальним підтвердженням або за нормами у відсотках до валового доходу.

Недоліки:

1. Надто складний і трудомісткий порядок ведення обліку доходів і витрат, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності, особливо за великих обсягів реалізації товарів різного асортименту та найменувань.

2. Занижені норми витрат, які застосовуються у відсотках до валового доходу на окремі види діяльності. Зокрема, на торговельну діяльність норма витрат становить 25%. Реально такі низькі витрати можуть бути тільки при встановленні націнки на товар не менше 300% — і це тільки матеріальні витрати, пов'язані із закупівлею товару.

3. При здійсненні видів діяльності, які п|длягають патентуванню, плата за торговий патент сплачується на загальних підставах.

4. При розрахунках із споживачами в передбачених випадках застосовується ЕККА.

5. Збір до Пенсійного фонду, який становить значну частину платежів, сплачується як з фонду оплати праці найманих працівників, так і з доходу підприємця. За відсутності документально підтверджених витрат, пов'язаних з одержанням доходу, дохід для визначення збору в Пенсійний фонд визначається за тими ж нормами витрат, що й для прибуткового податку, які значною мірою занижені.

Однозначно надати перевагу тому чи іншому способу оподаткування неможливо, тому що тільки залежно від виду діяльності, умов роботи, місця здійснення діяльності та деяких інших факторів можна обрати спосіб оподаткування, який буде найбільш ефективним (табл. 16.1).

Спробуємо порівняти характерні особливості діючих сьогодні способів оподаткування доходів підприємців - фізичних осіб.

Таблиця 16.1

Порівняльна таблиця способів оподаткування доходів підприємця – фізичних осіб

Характерні особливості	Фіксований податок	Єдиний податок	Загальний спосіб оподаткування
1	2	3	4
1.Наявність умов, які дають право обрати зазначений спосіб оподаткування	а) громадянин здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів, послуг на ринках і є платником ринкового збору; б) кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким громадянином – платником податку, включаючи членів його сімї, які беруть участь у підприємницькій діяльності не перевищує пяти; в) валовий дохід такого громадянина від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує 70000 неоподаткових мінімумів доходів громадян (119000 грн.)	а) кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з такою особою, включаючи членів її сімї, за рік не перевищує 10 осіб; б) обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 500000 грн.на рік.	За будь – яких умов, обмежень не передбачено
1	2	3	4
2. У яких сферах діяльності застосовується	Тільки при торгівлі на ринках	Будь – які види діяльності, крім заборонених вимогами Указу	Будь – які види діяльності
3.Заборонені види діяльності	Торгівля лікеро – горільчаними та тютюновими виробами	Торгівля лікеро – горільчаними та тютюновими виробами, пально – мастильними матеріалами	Обмежень не передбачено
4. Розмір податку (плати за петент)	Від 20 до 100 грн. за календарний місяць. Розмір податку встановлюється відповідною місцевою радою, залежно від територіального місця торгівлі	Від 20 до 200 грн. за календарний місяць. Розмір податку встановлюється місцевою радою за місцем державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності	Сума податку визначається податковими органами за шкалою утримання прибуткового податку залежно від доходу, задекларованого підприємцем. Проте для окремих видів підприємницької діяльності: торговельна діяльність за готівкові кошти; діяльність у сфері грального бізнесу; побутові послуги, перелік яких визначений Кабміном,- встановлені торгові патенти, які викуповуються для кожного відокремленого пункту продажу товарів, надання послуг. Для торговельної діяльності вартість торгового патенту встановлюється органами місцевого самоврядування у межах таких граничних рівнів: на території міста Києва, обласних центрів – від 60 до 320 грн.; на території міста Севастополя, міст обласного підпорядкування (крім обласних центрів) і районних центрів – від 30 до 160 грн.; на території інших населених пунктів – до 80грн. Сума прибуткового податку, що підлягає сплаті до бюджету, зменшується на вартість придбаних торгових патентів.
5.Збільшення розміру податку (плати за патент) залежно від кількості найманих працівників	Розмір податку збільшується на 50% за кожну найману особу, яка бере участь у підприємницькій діяльності	Розмір єдиного податку збільшується на 50% за кожну найману особу, яка бере участь у підприємницькій діяльності	Сума прибуткового податку, а також вартість торгового патенту залежно від кількості найманих осіб не змінюється
Облік доходів та витрат	Платник податку звільняється від обовязкового ведення обліку доходів і витрат	Облік доходів і витрат ведеться за ф.№ 10 до інструкції « Про прибутковий податок з громадян»	Облік доходів і витрат ведеться за ф.№ 10 до інструкції « Про прибутковий податок з громадян»
Застосування ЕККА	При торгівлі на ринках застосування ЕККА не передбачено	Платники єдиного податку мають право не застосовувати при розрахунках із споживачами ЕККА	ЕККА застосовується на загальних підставах
1	2	3	4
6.Податкові пільги	Платник фіксованого податку звільняється від сплати: прибуткового податку із одержаного доходу; зборів у Пенсійних фонд; зборів на обовязкове соціальне страхування.	Платник єдиного податку звільняється від сплати: податку на додану вартість; плати за патенти; податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку); плати за землю; збору на спеціальне використання природних ресурсів; збору на обовязкове соціальне страхування; збору до Пенсійного фонду; збору за видачу дозволу на розміщення обєктів торгівлі та сфери послуг.	Податки та збори до бюджету сплачуються на загальних підставах. Платники користуються пільгами по прибутковому податку відповідно до ст. 6 Декрету: пільга на дітей до 16 років; громадяни, які постраждали від Чорнобильської катастрофи; інваліди та учасники війни; інваліди з дитинства; громадяни, реабілітовані згідно з законодавством та інші.
7.Сплата ПДВ	Платники фіксованого податку від сплати ПДВ не звільняються. Проте, відповідно до закону про ПДВ, фізичні особи, що здійснюють торгівлю на умовах сплати ринкового збору, не є платниками ПДВ, якщо обсяг оподаткованих операцій з продажу товарів за останні 12 календарних місяців не перевищував 1200 неоподатковуваних мінімумів (20400 грн.). Новостворені (зарєєстровані) підприємці є платниками ПДВ незалежно від обсягів реалізації протягом 1 року.	Платники єдиного податку не є платниками ПДВ	Платники від сплати ПДВ не звільняються. Підприємці є платниками ПДВ на загальних підставах: підприємці, що здійснюють торгівлю за готівкові кошти, є платниками ПДВ, якщо обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів за останні 12 календарних місяців перевищував 1200 неоподатковуваних мінімумів (20400 грн.). Новостворені (зареєстровані) підприємці є платниками ПДВ незалежно від обсягів реалізації протягом 1 року.