- •Модуль 1 лекція 1. Підприємництво як соціально – економічне явище
- •Взаємозв'язок бізнесу й середовища
- •1.3. Роль підприємництва в розвитку суспільства
- •2.2. Види підприємницької діяльності
- •2.3. Процедура ліцензування певних видів підприємницької діяльності
- •2.4. Патентування підприємницької діяльності
- •Лекція 3. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності
- •3.2. Господарські товариства як організаційна форма підприємництва
- •3.3. Індивідуальне підприємництво
- •3.4. Об'єднання підприємств: переваги й недоліки
- •4.2. Державна реєстрація юридичної особи, яка має намір стати підприємцем
- •4.3. Державна реєстрація фізичної особи, яка має намір стати підприємцем
- •Лекція 5. Способи організації бізнесу
- •5.2. Придбання існуючого бізнесу
- •5.3. Система франчайзингу
- •Модуль 2 лекція 6. Сутність ризику як економічної категорії План
- •6.2. Сутність економічного ризику
- •6.3. Зовнішні ризики
- •6.4. Види внутрішніх ризиків
- •Лекція 7. Мінімізація економічних ризиків План
- •7.2. Організаційні методи зниження ризику
- •7.3. Економічні методи зниження ризику
- •8.1. Метод експертних оцінок в оцінюванні ризику
- •8.2. Статистичний метод в оцінюванні ризику
- •8.3. Аналітичний метод оцінювання ризику
- •8.4. Метод побудови дерева рішень
- •Лекція 9. Статистичні ігри (моделі) План
- •9.1. Критерій Вальда
- •9.2. Критерій крайнього оптимізму (кращий із кращих)
- •9.3. Мінімаксний критерій Севіджа
- •9.4. Критерій узагальненого максиміна Гурвіца
- •9.5. Принцип недостатнього обґрунтування Лапласа
- •Модуль 3 лекція 10. Можливості утворення та розвитку малих форм господарювання в економічній системі україни
- •10.1. Сутність, значення та функції малого бізнесу в ринковій економічній системі
- •10.2. Критерії віднесення підприємств до малих форм господарювання.
- •Сутність, значення та функції малого бізнесу в ринковій економічній системі
- •Критерії віднесення підприємств до малих форм господарювання
- •Фактори, що визначають розвиток малого бізнесу, та їх класифікація
- •Лекція 11. Формування і використання фінансових ресурсів суб ‘єктів малого підприємництва
- •11.2. Формування первісного капіталу малих підприємств
- •11.3. Управління фінансовими ресурсами суб'єктів малого підприємництва
- •Лекція 12. Формуванням і використанням активів суб ‘єктів малого підприємництва
- •12.1. Економічна сутність активів малих підприємств.
- •12.3. Формування і управління оборотними активами малого підприємництва.
- •12.1. Економічна сутність активів малих підприємств
- •12.2. Особливості формування і управління необоротних активів суб'єктів малого підприємництва
- •12.3. Формування і управління оборотними активами малого підприємництва
- •Лекція 13. Формування і управління грошовими коштами суб ‘єктів малого підприємництва
- •13.2. Формування та управління станом готівки.
- •13.1. Особливості аналізу і управління дебіторською заборгованістю суб'єктів малого підприємництва
- •13.2. Формування та управління станом готівки
- •Лекція 14. Управління витратами малого підприємства
- •14.1. Управління витратами від операційної діяльності малого підприємства.
- •14.2. Методи визначення точки беззбитковості малого підприємства.
- •14.1. Управління витратами від операційної діяльності малого підприємства
- •14.2. Методи визначення точки беззбитковості малого підприємства
- •15.2. Управління розподілом і використанням прибутку малого підприємства
- •15.3. Управління формуванням рентабельності малого підприємства
- •Лекція 16 спрощені системи оподаткування у сфері малого бізнесу
- •16.1. Правові основи та суть єдиного податку.
- •16.1. Правові основи та суть єдиного податку
- •16.2. Фіксований податок та сфера його поширення
- •Лекція 17. Прогнозування фінансових показників суб’єктів малого підприємництва
- •17.1. Застосування фінансового прогнозування на малих підприємствах.
- •17.2. Порядок складання корпоративного плану малого підприємства.
- •17.1. Застосування фінансового прогнозування на малих підприємствах
- •17.2. Порядок складання корпоративного плану малого підприємства
- •Лекція 18. Фінансова стратегія малого підприємства
- •18.1. Сутність фінансової стратегії малого підприємства
- •18.2. Розробка напрямів стратегічної діяльності підприємства
- •18.1. Сутність фінансової стратегії малого підприємства
- •18.2. Розробка напрямів стратегічної діяльності підприємства
- •Список рекомендованої літератури
Модуль 2 лекція 6. Сутність ризику як економічної категорії План
6.1. Сутність ризику і його функції
6.2. Сутність економічного ризику
6.3. Зовнішні ризики
6.4. Види внутрішніх ризиків
6.1. Сутність ризику і його функції
На сьогодні немає однозначного поняття сутності ризику. Це пояснюється, зокрема, багатоаспектністю цього явища, а також недостатнім використанням у реальній економічній практиці й управлінській діяльності.
Ризик можна розглядати як історичну категорію. Він виникає на нижчій сходинці цивілізації і є усвідомленою людиною можливою небезпекою. При зародженні товарно-грошових відносин ризик стає економічною категорією. Як економічна категорія ризик є подією, яка може відбутися чи не відбутися і спрямована на привабливу мету, досягнення якої пов'язане для людини з елементами небезпеки загрозою втрати чи неуспіху.
Отже, ризик — це складне явище, що має безліч розбіжних, а іноді й протилежних реальних обґрунтувань. Це обумовлює можливість існування декількох визначень поняття ризику з різних поглядів.
Ризик можна розглядати, як можливість небезпеки, або «дія навмання в надії на сприятливий результат», або «імовірність виникнення збитків чи недоодержання доходів порівняно з прогнозованим варіантом у результаті здійснення підприємницької діяльності».
Оскільки ризик може відбутися, а може і не відбутися, то можливі три результати:
«- » — збиток, «0», «+ » — прибуток.
Існують не тільки розбіжності в розумінні змісту поняття «ризик», а й різні погляду з приводу об'єктивної і суб'єктивної природи ризику. Розглядають 3 сторони ризику:
1. Суб'єктивна сторона (природа ризику) проявляється в тому, що люди неоднаково сприймають ту саму величину економічного ризику через розходження психологічних, моральних, ідеологічних принципів орієнтації, установок. Крім того, ризик пов'язаний з вибором певних альтернатив, розрахунком імовірностей їх результату.
Об'єктивна сторона проявляється в тому, що це поняття відображає реально існуючі явища, процеси, сторони діяльності,причому ризик існує незалежно від того, усвідомлюють люди його наявність чи ні, враховують чи ігнорують його.
Суб'єктивно-об'єктивна сторона визначається тим, що ризик породжується процесами як суб'єктивного характеру, так і тими, що не залежать від волі чи свідомості людини.
Системний підхід дає змогу визначити сутність категорії «ризик».
Ризик — об'єктивно-суб'єктивна категорія, пов'язана з подоланням невизначеності, випадковості, конфліктності в ситуації неминучого вибору, що відображає ступінь досягнення суб'єктом очікуваного результату.
Розглянемо ряд визначень ризику, що даються вітчизняними і зарубіжними авторами:
Ризик - потенційна, чисельно вимірна можливість утрати. Поняттям ризику характеризується невизначеність, пов'язана з можливістю виникнення в ході реалізації проекту несприятливих ситуацій і наслідків.
Ризик - вірогідність виникнення втрат, збитків, недонадходжень планованих доходів, прибутків.
Ризик - це невизначеність наших фінансових результатів у майбутньому.
Ризик - це ступінь невизначеності отримання майбутніх чистих доходів.
Ризик - це вартісний вираз події вірогідності, що веде до втрат.
Ризик - шанс несприятливого результату, небезпека, загроза втрат і пошкоджень.
Ризик - вірогідність втрати цінностей (фінансових, матеріальних товарних ресурсів) у результаті діяльності, якщо обстановка й умови проведення діяльності змінюватимуться в напрямі,відмінному від передбаченого планами і розрахунками.
Ризик - це діяльність, пов'язана з подоланням невизначеності в ситуації неминучого вибору, у процесі якого є можливість кількісно і якісно визначити ймовірність досягнення передбачуваного результату, невдачі і відхилення від мети.
Ми користуватимемося таким визначенням ризику:
Ризик - це ймовірність виникнення збитків чи недоодержання доходів порівняно з прогнозованим варіантом.
Об'єкт ризику - система, ефективність та умови функціонування якої наперед точно не визначені.
Об'єкт ризику розглядають залежно від мети і рівня дослідження. На мікрорівні ним може бути окрема господарська операція, вид продукції, технологія, напрям виробничої діяльності тощо; на мезорівні — окреме підприємство, галузь, соціокультурна спільнота людей певної територіальної одиниці; на макрорівні — країна, регіон тощо. Усі об'єкти ризику є системами - множинами елементів довільної природи, що мають зв'язки і утворюють певну цілісність.
Суб'єкт ризику - особа (індивід або колектив), яка зацікавлена в результатах управління об'єктом ризику і має компетенцію приймати рішення щодо об'єкта ризику.
Суб'єкт ризику визначається з огляду на його правомочність приймати рішення щодо об'єкта ризику. Зазвичай на мікрорівні суб'єктами ризику виступають окремі особи (керівники, менеджери, відповідальні працівники). Для мезо- і макрорівня характернішим є прийняття колективних рішень.
Усі ризики виникають внаслідок дії різноманітних чинників, що стають джерелами ризику.
Джерело ризику - фактори (явища, процеси), які спричиняють невизначеність результатів, зумовлених певними змінами ендогенного чи екзогенного характеру або діями суб'єктів ризику.
Джерела ризику за проявом поділяють на дві групи: зовнішні і внутрішні. Зовнішні джерела ризику формуються у зовнішньому середовищі системи, і повністю уникнути їх дії неможливо (наприклад, на підприємство як систему діють зовнішні джерела ризику: природні, політичні, соціальні, макроекономічні фактори). Внутрішні джерела ризику (персонал, техніка, технологія тощо) виникають усередині самої системи, і їх наявність і активність значно залежать від дій суб'єкта ризику. Отже, діяльність усіх економічних суб'єктів супроводжується ризиком.
Сутність економічного ризику втілюється у функціях, які він виконує при здійсненні господарської діяльності в умовах невизначеності.
Функція ризику - зовнішній вияв дії ризику на параметри соціально-економічної системи і її окремі складові (суспільство, спільноти людей, економіку, галузь, підприємство тощо).
До основних функцій ризику відносять регулятивну і захисну. Аспекти вияву і різновиди функцій наведено у табл. 6.1.
Таблиця 6.1
Функції ризику
Функція |
Аспект вияву |
Різновид функцій |
Регулятивна |
Конструктивний |
Інноваційний |
Аналітичний |
||
Контрольний |
||
Створення підприємницького доходу |
||
Деструктивний |
Попереджувальний |
|
Репресивний |
||
Захисна |
Історико -генетичний |
Стабілізуючий |
Зберігаючий |
||
Соціально - правовий |
Соціально -економічний |
|
Правовий |
Регулятивна функція реалізується у постійному вивченні ситуації, прогнозуванні ступеня ризику, коригуванні вже прийнятих рішень, регулюванні діяльності загалом. Вона може діяти у двох аспектах - конструктивному і деструктивному, тому має суперечливий характер.
Конструктивність виявляється в тому, що ризик при розв'язуванні економічних задач виконує роль своєрідного каталізатора, бо йому притаманні активність, спрямованість в майбутнє, пошук новаторських рішень. Відокремлюють такі види конструктивного аспекту регулятивної функції ризику: інноваційний (стимулювання пошуку шляхів нетрадиційного вирішення проблем, що постають перед суб'єктом ризику); аналітичний (необхідність аналізу альтернативних варіантів подолання ризикових ситуацій і вибору оптимального); контрольний (створення умов для оцінювання, прогнозування ризику та управління ризиковою ситуацією); створення підприємницького доходу (вказує мету прийняття ризику суб'єктом).
Деструктивний характер регулятивної функції проявляється в тому, що прийняття і реалізація рішень з необґрунтованим ризиком призводять до волюнтаризму, авантюризму. У такому разі ризик відіграє роль дестабілізуючого фактора і є сумнівним. Виділяють два різновиди деструктивного аспекту функції: попереджувальний (превентивний, що обґрунтовує необхідність заходів і дій, спрямованих на попередження непередбачених негативних подій і їх наслідків) і репресивний (який обґрунтовує необхідність заходів і дій, що обмежуватимуть можливі збитки або компенсуватимуть втрати від ризикованої події, що вже реалізувалась).
Деструктивний аспект зумовлює гальмування соціального прогресу, соціально-економічні і моральні потрясіння, якщо за умов неповної вихідної інформації або в іншій складній ситуації вибір робиться без об'єктивного оцінювання закономірностей розвитку явищ, подій, відносно яких приймається рішення.
Захисна функція ризику зорієнтована на пошук суб'єктом ризику (за умов невизначеності і впливу непередбачених обставин) методів попередження втрат і має два аспекти: історично-генетичний і соціально-правовий.
Історично-генетичний аспект полягає у прагненні до попередження виникнення ситуацій із високим ступенем ризику. Вирізняють два різновиди історико-генетичного аспекту захисної функції ризику: стабілізуючий (констатує тезу про те, що свідоме ставлення до ризику є врівноважуючим, стабілізуючим фактором, який зміцнює становище об'єкта ризику в соціально-економічному середовищі) і зберігаючий (стимулює накопичення тимчасово вільних ресурсів і використання їх для створення резервних фондів на випадок покриття витрат на ліквідацію негативних наслідків ризикової ситуації, що реалізувалась).
Сутність соціально-правового аспекту захисної функції виявляється в забезпеченні права суб'єкта на ризик. Цей аспект виконує соціально-економічну (створення у процесі діяльності завдяки ризику клімату творчого пошуку і виокремлення соціальних груп ефективних менеджерів) і правову (впровадження у кримінальне, господарське і трудове законодавство країни категорії правомірного ризику) функції.
За умов значної нестабільності зовнішньої ситуації (економічних чи політичних умов функціонування об'єкта) захисна функція ризику (історично-генетичний аспект) може набути деструктивного характеру, що проявляється у прагненні суб'єкта ризику до швидкого (навіть миттєвого) одержання результатів (часто уявних, тимчасових переваг) і виражається у авантюрних рішеннях (дія за принципом «пан — або пропав» або «згоріла хата — нехай горить і хлів» тощо).