5.3. Система франчайзингу

Якщо у майбутнього підприємця немає ані грошей, ані ідеї, але є бажання займатися підприємництвом, то можна скористатися третім способом — франчайзингом.

Франчайзинг — це своєрідний тип організації малого бізнесу, який функціонує як частина єдиного комплексу. Франчайзинг базується на угоді між великими корпораціями (франчайзери) і малими фірмами (франчайзі) або малими підприємцями на засадах системи взаємовигідних пільг і привілеїв, відображених на рис. 5.11.

Франчайзинг значно зменшує ризик організації бізнесу на старті.

Рис. 5.11. Учасники франчайзингових відносин

Через систему франчайзингу власник інвестує малий бізнес нематеріальними активами. Як форма ведення бізнесу франчайзинг має давню історію, яка починається із середньовічної Англії, коли громадянам видавали франшизу (дозвіл) на продаж товарів на території міста. Ера сучасного франчайзингу почалась у 50-х роках XX ст. Значний вклад у розвиток цього виду бізнесу внесли трендові компанії Канади, Франції, Німеччини, Японії, Великобританії, Австралії. Статистика свідчить, що через кожні вісім хвилин у світі народжується один франчайзі. Успішний розвиток франчайзингу в Україні можливий лише при належному правовому захисті інтелектуальної власності відповідно до міжнародних норм і прийнятті Закону "Про франчайзинг". Серед національних франчайзерів можемо виділити відомі "Піца Челентано" і "Картопляна хата". Робота, запропонована під цими брендами, цікава тим, що тут за 3 – 30 тис. грн. можна стати співучасником мережі фаст-фудів.

За оцінками Мінекономіки, нині в Україні підписано близько 100 франчайзингових контрактів, третина з яких охоплює ринок нафтопродуктів, а четверта частина — системи фаст-фуд.

До стандартних умов договору франчайзингу належать:

• передача прав на використання товарного знака, фірм, ноу-хау-технологій і т. ін.;

• зобов'язання франчайзера провести попередню підготовку і навчання персоналу франчайзі;

• право франчайзера контролювати процес виробництва товарів чи надання послуг франчайзі;

• зобов'язання франчайзі щодо дотримання технологічних стандартів і вимог до якості продукції;

• встановлення чіткої процедури взаєморозрахунків і її строге дотримання.

Найперспективнішими напрямами розвитку франчайзингу є:

1. підприємства харчування;

2. автотранспортні підприємства;

3. побутове обслуговування;

4. обслуговування бізнесу;

5. розваги, мандрівки, спорт;

6. охорона здоров'я;

7. будівельні послуги;

8. навчальні центри;

9. роздрібна торгівля.

Переваги франчайзингової системи:

• зменшення ризику входження в бізнес;

• забезпечення високого конкурентного статусу на ринку завдяки відомому імені, товарному знаку, іміджу;

• гарантія якості товарів, послуг;

• зменшення витрат на рекламу;

• забезпечення високого рівня підготовки та підвищення кваліфікації кадрів;

• забезпечення ефективного інвестування капіталу;

• кращі фінансово-кредитні можливості.

Однак укладення франчайзного контракту для підприємця має і ряд недоліків.

Недоліки франчайзингової системи:

• неможливість реалізувати власні задуми;

• значні обмеження у прийнятті самостійних рішень стосовно свого бізнесу;

• необхідність дотримання операційних стандартів;

• зменшення доходів у зв'язку з придбанням франчайзі та постійними платежами франчайзеру.