8.3. Визначення віку плода

У практичній діяльності часто доводиться визначати вік передчасно народжен;: плодів. Це визначення роблять на основі довжини тулуба, стану його волосяного по­криву і маси тіла. Ріст плодів у довжину протягом першої половини вагітності при­близно буває однаковим у різних порід одного й того ж виду тварин. В другій половин: вагітності починає з'являтися волосяний покрив на тих чи інших ділянках тіла плода. Виходячи з цього, при визначенні віку плода звертають увагу на стан шерстного по­криву, а при його відсутності - на довжину і масу тіла плода. У свиней вік визначаюг-тільки на підставі довжини плода, бо щітина появляється тільки з народженням по­росяти. Довжину вимірюють від тім'я до кореня хвоста плода.

Таблиця 1-Основні показники віку зародка та плода

(за В. С. Шипіловим, Г. В. Звєрєвою, 1.1. Родіним та В. Я. Нікітіним, 1'

Вік зародка і плода, міс.	Довжина, см	Маса	Інші ознаки
			Велика рогата худоба
1	0,9-1,3	0,1-0,3 г	Невеликі виступи на місцях кінцівок; помітне закладан­ня рота і очей, зяброві щілини
2	6-7	17-20г	Зародок набуває характерних для виду ознак, видно за­чатки молочної залози
3	12-16	135-150г	Дуже збільшений живіт, у самців оформлена мошонка
4	22-26	До 2 кг	Рідкі волосинки на верхній губі та бровах; формуютьо і діафізи трубчастих кісток та кістки голови
5	35-40	2,5-4 кг	З'являються окремі волосинки на кінчиках вух; сім'яни­ки опускаються в мошонку
6	45-60	3,5-6 кг	На шкірі губ та надбрівних дуг густі волосинки; з'явля­ються вії, рідкі волосинки в ділянці кінцівок до скакаль­них і зап'ясних суглобів
7	50-75	10-14 кг	Добре розвинений волосяний покрив у ділянці губ, над­брівних дуг, на периферії кінцівок, хвості; подекуди во­лосинки на кінцях вух і шкірі вздовж хребта
8	60-85	16-20 кг	Густий волосяний покрив по всьому тулубу
9	80-100	20-74 кг	Поверхня тіла вкрита густим волосяним покривом, добре виражені всі різці, на верхній і нижній щелепах прорізу­ються премоляри

246

:.югія вагітності

Таблиця 14 (продовження)

2 & £ ї	Довжина, см	Маса	Інші ознаки
			Дрібні жуйні
-	1	7,7 г	Чітко помітні зяброві щілини; грудна й черевна по­рожнини закриті, закладені усі органи
-	8	80 г	Починається відкладення солей у кістках кінцівок
і	16	900 г	Ніздрі закриті
-	20-25	До 2,9 кг	З'являються волосинки на губах і надбрівних дугах
■:	30-50	4,0^1,3 кг	Шкіра вкрита звивистою вовною; різці та премоляри прорізані
			Свині
1	1,6-1,8	15-20г	Закладені всі органи, зародок набуває видових ознак
-	8	90-190	Починається окостеніння трубчастих кісток, помітні ста­теві відмінності
_*	14-18	700-900	З'являються волосинки на губах, надбрівних дугах, хвос­ті та вухах, прорізаються різці
-	20-25	1-2 кг	Вся шкіра плода вкрита щетиною, є різці й ікла
			Коні
-	0,5-0,7	50 г	Видові відмінності не виражені, кінцівки мають вигляд тупих виступів
-	5,5-7	62-70	Голова чітко окреслена, на кінцівках виділяються копит­ця, порожнини тіла закриті
-	12-15	100-150	Добре виражені копитця. Є короткі вуха й соски на мо­лочній залозі
-	20-30	1,3-1,6	На шкірі губ подекуди є волосинки, з'являються обриси зовнішніх статевих органів
с	30-37	3-4,5 кг	Густе волосся на шкірі губ, рідке - в ділянці надбрівних дуг і кінчика хвоста; добре виражені зовнішні статеві ор­гани, слабо - мошонка і препуцій
	40-75	4-6 кг	Густо розміщені волосинки на верхній губі, надбрівних дугах. Окремі волосинки на дорзальній та вентральній поверхнях хвоста і кінчиках вух
	45-85	4,5-7,5 кг	Добре виражене волосся гриви; кінчики та краї вух вкри­ті волосинками

247

Розс г

Таблиця 14 (продовження

Вік зародка і плода, міс.	Довжина, см	Маса	Інші ознаки
8 9 10 11	50-90 60-115 80-125 100-150	9-15 кг 12-20 кг 18-30 кг 26-60 кг	Шкіра всієї голови вкрита волосинками; вздовж хребт; та на боках черева окремі волосинки. Дорзальна і вент­ральна поверхні хвоста, спина, грива і вуха густо вкрит: волосинками Вся шкіра тулуба та вінчика вкрита рідкими волосинка­ми, хвіст - густим волоссям Вся шкіра вкрита короткими волосинками. Значний на­ріст рогу на підошвах копит Шкіра вкрита густим волоссям; прорізуються різці, ікла. верхні та нижні премоляри; сім'яники опущені в порож­нину мошонки

Плодючість і багатоплідність

Кількість плодів у самиць залежить від їх виду, породи, індивідуальних особли­востей, утримання і годівлі. Коли у одноплідних тварин є два плоди, таке явище на­зивають двійнями. Якщо ж самиця має плодів більше ніж звичайно, таке явище має назву багатоплідності.

У кобил звичайно буває один плід і дуже рідко - двійні (1 на 200-500 родів). Двій­ні у кобил звичайно виводяться з матки ще до завершення вагітності. Дуже рідко двій­ні, майже дійшовши зрілого стану, народжуються життєздатними. При нормальному догляді і доброму утриманні можна добитися нормального розвитку таких лошат.

У корів звичайно також народжується один плід, рідше, але частіше, ніж у кобил, народжуються двійні (1-2 на 100-200 родів). Іноді у корови виявляється від 3 до 6-ти і навіть 7-ми плодів, які часто не досягають зрілості і виводяться з порожнини матки недоношеними.

Вівця переважно має один плід, але часто бувають двійні; у деяких порід, на­приклад у романівських овець, двійні є звичайним явищем, і як виняток у них буває один плід.

Кози, як правило, народжують двох козенят, рідше одне; у деяких порід, напри­клад, ангорських кіз, від кожних 100 маток за один окіт одержують від 200 до 240 козенят; плодючість інших порід становить 190-210 козенят на 100 окотів. Випадки багатоплідності (від 3 до 4-х плодів) бувають нерідко, і плоди звичайно народжу­ються життєздатними. Зареєстровані випадки народження козами за один окіт навіть п'яти життєздатних козенят.

248

Фізіологія вагітності

Свиня народжує звичайно 6-12 поросят, часто від 12-ти до 18-ти, а то й до 26-ти поросят, але бувають випадки, коли у свиней народжується менше 6 і навіть один плід, переважно, коли свиноматок осіменяють під час підсосу.

Суки і кішки визначаються різною плодючістю, у сук частіше від 6 до 10-ти плодів, у кішок - 4-7. Бувають випадки, коли суки народжують і 17-20 цуценят. Слід відзначити, 2іо у сук карликових порід кількість плодів буває значно менша, ніж у великих порід.

Кролиця народжує від 6 до 9-ти кроленят, а іноді їх буває менше 6-ти і навіть одне. Рідко кролиці народжують від 10 до 13-ти і дуже рідко від 14 до 19-ти кроленят.

Кількість плодів залежить від самиці, бо, по-перше, вона зумовлюється кількістю яйцеклітин, що виділилися під час овуляції. Звичайно, деякий вплив на плодючість -зарин має і якість сперми, запліднююча здатність сперміїв.

Багатоплідність самиць часто передається спадково, тому відбір і підбір сільсько­господарських тварин, що походять від багатоплідних самиць, має велике значення при розведенні корів, овець, кіз, свиней, кролів. Приплодові, одержаному від багато­плідних батьків, у одноплідних тварин треба приділяти велику увагу при його виро­щуванні. Встановлено, що в ряді стад багатоплідність нащадків вдалось підвищити шляхом вдалого підбору плідників. Поліпшенням їх утримання і годівлі можна також значно підвищити плодючість самиць. Вгодованість маток на період парування від­бивається на їх багатоплідності. За місяць - півтора до початку парувальної кампанії п:ліпшують годівлю тварин, щоб у період парування вони мали вищесєредню вго-I ианість.

Визначне значення має стан геніталій на час запліднення та ембріогенезу.

8.4. Морфологічні і фізіологічні зміни в організмі вагітних тварин

Загальні зміни організму. Внаслідок розвитку зародка відбувається перебудова ■в тільки статевої системи, а й гормонального балансу самиці. Це відбувається під ■виявом специфічних для періоду вагітності органів: жовтого тіла і плаценти, які ■щіляють гормони. В першій половині вагітності відіграють роль гормони жовтого І з?., у другій - гормони плаценти.

В перші дні вагітності зростає концентрація в крові вільних естрогенів, до 7 пг/мл

■ 2—5-й день і 5 нг/мл на 18-й день. Особливо вона зростає з 70-го дня вагітності, що ване з розростанням плаценти, яка продукує цей гормон. Вважають, що висока

■ : нлентрація естрогенів необхідна для збільшення кровообігу у вагітному розі матки.

Висока концентрація естрогенів у молоці з 100-го дня після осіменіння є ефектив-->:м діагностичним тестом (РІА) на вагітність.

З 10-го дня зародок виробляє низькомолекулярну непротеїнову речовину, яка : тнмулює секрецію жовтим тілом прогестерону, а слизова оболонка матки виробляє г_~: найменше чотири інших специфічних білки, які відіграють певну роль у захисті

: ика від дії маткових протеаз, а також імуносупресії. Згідно нових даних анти-• -:теолітична дія зародка здійснюється також через секрецію білкової речовини,

249

Розбіг :

що отримала назву ВС8Р (Ьоуіпє сопсеріш зесгеіогу ргоіеіп) та ВТР-1 (Ьоуіпє тгор-ЬоЬІазІ ргоіеіп).

З 13-го дня зародок корови продукує стероїди, простагландини та специфічні білк,:

На 16-17-й день зародок надсилає сигнал до підтримання активності жовтого тім (Ве(ІегісІ£е з співр.,1980), а також, що він гальмує вироблення ПГ-р2а у відповідь ні введення окситоцину.

Впродовж вагітності у рогатої худоби жовте тіло є головним продуцентом прогес­терону, концентрація якого у циркулюючій крові з 20-го дня вагітності становить біт-. 10 нг/мл і утримується на такому рівні майже до родів. З 27-го по 111-й день вагітносг. він з'являється в амніотичній та алантоїсній рідині в концентрації 0,2-1,0 нг/мл. З 200-гс дня вагітності прогестерон виробляють також наднирники в концентрації 1-А нг/мл.

З 21-24-го дня вагітності концентрація прогестерону в молоці вагітних тварин буває вищою, ніж у невагітних.

Концентрація ЛГ у сироватці крові утримується протягом вагітності на мінімаль­ному рівні (0,7-1,0 нг/мл). За два тижні до родів різко зростає концентрація пролакти-ну (з 80 до 200^-00 нг/мл), підготовляючи молочну залозу до лактації.

Протягом перших 3-4 місяців вагітності концентрація плацентарного лакто-гену у сироватці крові коливається нижче 50 нг/мл, а з 160-200-го дня зростає де 1000 нг/мл і утримується на цьому рівні до родів. Цей гормон проявляє вплив на розвиток молочної залози, стероїдогенез у яєчнику та плаценті, а також на розвиток плода {Таїатапіез з співр.,1980).

Ефективним також є виявлення у крові з 21-го дня після осіменіння і аж до 21-го дня після родів за допомогою РІА-тесту специфічного білка вагітності (Р8РВ - рге§-папсу зресійс ргогеіп В).

Подібну глікопротеїнову сполуку - ЬРАО (Ьоуіпє рге£папсу-а88осіаіесІ §1ісоргоіе-іп), що виробляється з 28-го дня клітинами плаценти, також можна виявляти у вагіт­них тварин в реакції РІА (2оІі з співр.,,1992).

Жовте тіло, виділяючи гормон прогестерон, гальмує дозрівання нових фолікулів і сприяє імплантації зиготи та заглибленню ворсинок судинної оболонки в слизову оболонку матки. Цим створюються умови для розвитку зародка. Після завершення формування плаценти, розвиток плода надалі залежить від неї, і функція жовтого тіла послаблюється.

Секреторна діяльність жовтого тіла і плаценти відбивається на функції інших ен­докринних залоз, а отже, і на обміні речовин.

Під час вагітності щитовидна залоза збільшується в розмірі і підвищується її функ­ція. Таке ж явище відбувається і в передній частці гіпофіза, де спостерігається збіль­шення за рахунок основних клітин залози. Морфологічні зміни спостерігаються під час вагітності і в інших залозах внутрішньої секреції - в надниркових і підшлунковій.

У тварини після запліднення змінюється обмін речовин і появляється добрий апе­тит, що сприяє кращій їх вгодованості. Це видно з того, що шерстний покрив стає гладким і блискучим, форми тіла округляються і повніють. У другій половині вагіт-

(bovine trop-

hoblast protein).

{Betteridge

■F2a

(Talamantes

(PSPB - preg-

nancy specific protein B).

bPAG (bovine pregnancy-associated glicoprote-

in),

PIA {Zoli

BCSP (bovine conceptus secretory protein)

250