Пуповина

(funiculus umbilicalis),

Пуповина, або пупковий канатик флпісиїш итЬПісаШ), - це трубка, що утворю­ється сечовою оболонкою, в якій розташовані дві артерії, одна або дві вени і сечова протока, яка з'єднує верхівку сечового міхура з порожниною алантоїса. Простір між кровоносними судинами і урахусом заповнений ембріональною тканиною, що має драглисту консистенцію.

242

Фізіологія вагітності

У кобил в кінці жеребності довжина пуповини плода буває від 70 до 100 см. Кро­воносні судини (дві артерії і одна вена) утворюють тут закрути. Після виходу плода з порожнини матки пуповина розривається поза черевною порожниною або безпосе­редньо біля пупкового кільця,- розміщеного в черевній стінці плода. Це пояснюється тим, що кровоносні судини щільно зростаються з черевною стінкою плода.

У плодів жуйних тварин в кінці вагітності довжина пуповини плода буває від ЗО до 40 см у корів і 17-12 см у овець і кіз. Кровоносні судини (дві артерії і дві вени) не утворюють закрутів і пухко зрощені в пупковому кільці. Після виходу плода з порож­нини матки розрив кровоносних судин може бути в черевній порожнині плода.

У свиней в кінці поросності довжина пуповини плода буває від 20 до 25 см. Кро­воносні судини (дві артерії і одна вена) утворюють у них завитки і пухко зрощені в пупковому кільці.

У сук, порід середньої величини в кінці вагітності довжина пуповини буває від 10 до 15 см. Кровоносні судини (дві артерії і дві вени) тут трохи покручені і пухко зрощені у пупковому кільці.

8.2. Кровообіг у плода

Швидкий ріст плода потребує певної кількості поживних речовин відповідно до інтенсивності процесів їх засвоєння впродовж вагітності.

Рис. 58. Схема кровообігу плода ссавців:

1 - овальний отвір, 2 - боталова протока, 3 - аранцієва протока, 4 - пупкові артерії.

243

Зародок, просуваючись у яйцепроводі, живиться за рахунок власних поживних речовин, білків жовтка та цукрів сперміїв, що знаходились у наджовтковому просторі

Розділ Є

яйцеклітини. У матці, зародок живиться за рахунок осмосу поживних речовин з мат­кового молочка. Але, таке живлення не може довго задовільняти всі потреби зародка, а тому в стінках жовткового міхура, що розвивається на цей час, утворюється сітка судин, які дуже швидко з'єднуються з судинною системою зародка і з його серцем, яке починає працювати. Це дістало назву жовткового кровообігу. За жовткового кро­вообігу поживні речовини попадають у зародок теж із секретів матки за принципом адгезії після імплантації зародка.

Після імплантації та завершення формування плаценти повністю розвивається кровоносна система плода. Це відбувається у рогатої худоби з другого-третього мі­сяця його розвитку. Кровоносна система плода з'єднана із судинами, що йдуть через пуповину від хоріона, де є велика, розгалужена капілярна кровоносна сітка. Така ж кровоносна система є і в слизовій оболонці матки.

Поживні речовини, що надходять по кровоносній системі слизової оболонки мат­ки, проходять через стінки капілярів і через шар епітелію слизової оболонки посту­пають у так зване маткове молочко. З нього ці речовини шляхом осмосу надходять в епітелій і далі в капілярну систему судинної оболонки плода. Таке плацентарне жив­лення властиве копитним. У м'ясоїдних поживні речовини переходять від матері до плода, головним чином, скороченим шляхом, бо ворсинки судинної оболонки підхо­дять безпосередньо до ендотелію судин матки.

Таким чином, плацентарний кровообіг є основним шляхом живлення ростучого плода, через який відбувається складний процес обміну речовин.

Через плаценту, за фізичним законом осмосу і дифузії, проходять у незмінному ви­гляді гази і низькомолекулярні сполуки. Так, наприклад, кисень надходить з крові ма­тері в плід, вуглекислота ж - від плода через плаценту в кров матері. Білки, жири і вуг­леводи, під впливом ферментів епітелію плаценти, розпадаються тут на нижчі фракції (жири - до жирних кислот, білки - до амінокислот, вуглеводи - до глюкози), і тоді по­ступають у кров'яне русло. При цьому з них у ворсинках хоріона утворюються шляхом синтезу цілком нові сполуки, які потрібні для даного плода у даний період розвитку.

Цілком очевидно, що в організмі плода в процесі обміну речовин утворюються непотрібні і навіть шкідливі речовини. Ці речовини через плаценту виносяться назад у кров'яне русло вагітної тварини.

(v. porta)

(v. hepatis),

(v. cava caudalis).

Кров плода, збагачена поживними речовинами, в тому числі і киснем (артеріальна кров), збирається по капілярах судинної оболонки у пупкову вену (у жуйних тварин пупкова вена - від судинної оболонки і до черевної стінки плода подвійна) і скерову­ється до печінки, де пупкова вена зливається з ворітною веною (у. рогіа) в одну суди­ну. Тут відбувається змішування артеріальної крові, що надійшла пупковою веною, з венозною кров'ю ворітної вени; змішана кров розходиться по капілярах печінки і потім, зібравшись у печінкову вену (V. керайз), вливається в задню порожнисту вену (у. сама саисіаііз).

Таким чином, печінка- це перший орган плода, який дістає майже виключно артеріальну кров, бо ворітною веною припливає сюди незначна кількість венозної

244

озіологія вагітності

крові. Ця обставина сприяє розвитку печінки, яка у плода виконує функцію крово­творного органа.

(due-

: _^ venosus Arantii)

У жуйних і м'ясоїдних тварин кров пупковою веною через аранцієву протоку (с/ис-Ьа \^!епо$и8 Агапііі) безпосередньо попадає в задню порожнисту вену, причому частина

- гові все ж потрапляє в печінку, бо є сполучення між пупковою і ворітною венами.

(foramen ovale)

Задньою порожнистою веною змішана кров тече у праве передсердя, де вона змі-:гується з венозною кров'ю, що припливає з передньої порожнистої вени. З правого І :гедсердя частина крові попадає через овальний отвір ([огатеп оуаіе) в ліве перед-: ;рдя, звідки в лівий шлуночок і далі в аорту; друга ж частина крові в незначній кіль-:•: еті попадає в правий шлуночок, а потім у легеневу артерію.

Легені у плода перебувають у недіяльному стані, а тому кров по легеневій артерії, і нувши легені, через боталову протоку, йде безпосередньо в аорту.

Головна маса крові надходить в аорту через лівий шлуночок і розходиться по вели-•: му колу кровообігу для живлення всього організму плода. Віддаючи на своєму шля-V. гілки органам тіла і черевної порожнини, низхідна частина аорти дає розгалуження І ділянці таза. Від розгалуження тазових артерій відходять дві парні пупкові артерії; і: ? йдуть у пуповину і доходять до судинної оболонки. Тут пупкові артерії поділяються : чатку на дрібні гілки, а потім на капіляри. З капілярів кров збирається в судини, які і :рюють пупкову вену, замикаючи таким чином неперервне коло кровообігу плода.

В останні місяці вагітності починає функціонувати шлунково-кишковий тракт, бо ■"-т_д у цей період заковтує амніотичну рідину з форменими елементами, що в ній

- стяться (епітелій амніона, епідерміс та ін.). Оскільки в цей період травні залози у їда починають функціонувати, заковтані речовини підпадають певним процесам,

яки, вуглеводи та інші складові частини амніотичної рідини піддаються розще-птенню. Рештки ж вмісту кишок (складові частини жовчі, епітелій кишечника, що

: томився та ін.) переміщаються перистальтичними рухами кишечника в товстий І іділ його. Тут вони збираються під кінець внутрішньоутробного періоду вагітності

(meconium).

і су. що називається первородним калом (тесопіит).

Нирки плода функціонують з другої половини вагітності. Рідина сечової оболонки тродуктом не тільки діяльності нирок, але, очевидно, і випоту навколишніх тканин.

В :овова система теж не лишається недіяльною, бо у плода уже з другої половини їіг.гності проявляються певні рефлекси.

~.тід здійснює великі рухи, що виникають рефлекторно, без участі головного моз-

■кнй у цей час перебуває в недіяльному стані. Так, наприклад, спожита вагітною іамхою холодна вода викликає у неї охолодження внутрішніх органів, а також самого г-гдг. а це викликає у нього рефлекторні рухи, які можна спостерігати навіть за по-■ е хами черевної стінки тварини.

Г ерце у плода починає працювати раніше від інших органів. Кількість ударів сер-

-:г-:но більша, ніж у дорослих тварин.

1: функцій плода належить також діяльність деяких його залоз внутрішньої се-стетг: підшлункової, щитовидної і статевих, секрет яких частково від плода перено-- -^; через кров у материнський організм.

245

Розс.г