7.4. Синхронізація охоти

Ефективність трансплантації ембріонів у значній мірі визначається синхронністю статевої функції у донорів і реципієнтів. Суть синхронізації охоти полягає у застосу­ванні окремих прийомів та біологічно активних препаратів для регулювання статевої функції у телиць чи корів з метою викликання у них одночасної охоти в заздалегідь намічений час.

У великих стадах щоденно буває певна кількість тварин в стані охоти, проте важ­ко передбачити, у скількох з них і коли вона наступить. Тому, в практичних умовах звичайно вдаються до штучної синхронізації охоти різними методами. Наприклад, в практичній ветеринарії давно застосовується енуклеація (вилущування) жовтого тіла. Приблизно через 4 дні у тварин відновлюється статева циклічність. Проте енуклеація жовтого тіла може ускладнюватися травмами тканин яєчника, утворенням спайок і навіть загибеллю тварини від крововиливу. Тому ширше застосовування знаходять інші методи, в основі яких лежить стимулювання та пролонгація функції жовтого тіла чи, навпаки, пригнічення її.

В першому випадку застосовують введення прогестерону чи його синтетичних аналогів-прогестагенів (хлормадінонацетат, КАП; медроксипрогестерон - МПА, ме-ленгестролацетат - МГА, мегестролацетат, амол, діамол, ІСІ-79939, ІСІ-80996 та ін.). які блокують гонадотропну функцію гіпофізу, не порушуючи синтезу ФСГ та ЛГ, під­тримуючи існування жовтого тіла та високий рівень прогестерону в крові. Фолікули при цьому дозрівають лише до другої стадії, але тічка, охота та овуляція гальмуються. Припинення введення тваринам прогестерону чи прогестагенів супроводжується інтенсивним виділенням гіпофізарних гормонів і появою у них статевого збудження. Правда, час настання тічки, охоти та овуляції у тварин широко варіює, від 2 до 6 днів, знижується і заплідненість яйцеклітин. Тому в практиці трансплантації ембріонів цей

метод не знайшов застосування, його витіс­нили простагландини.

Увага до простагландинів типу ПГ-р2« значно зросла після того, як було виявлено, що синтез та обмін їх у матці, матковій вені та яєчниковій артерії в кінці лютеальної фази статевого циклу у овець та корів супроводжу­ ється різким зниженням концентрації про­ гестерону в корові. З'ясувалося, що ПГ-р2« є єдиним лютеолітичним фактором, що син­ тезується в матці і викликає регресію жовто­ го тіла і контролює таким чином тривалість Щ; статевого циклу. Це не могло не привернути

Ґla,

до себе уваги і незабаром з'явився ряд син- Рис. 42. Реакція яєчника на гормональ- _тетичних аналогів ПГ-р2«, таких як простий ну обробку. (США), клопростенол, еструмат (Велико-

210

Трансплантація ембріонів

•F2«.

британія), естрофан (Чехословаччина), ензапрост (Угорщина), естуфалан (СРСР) та ін., які володіють значно вищою активністю, ніж природний ПГ-р2«.

■F2«

При одноразовій обробці тварин лютеолітичною дозою ПГ-р2« приблизно у 66 % з них поновлюється статева циклічність. Синхронізуючий ефект значно підвищуєть­ся, якщо попередньо дослідити тварин ректально і залишити в групі лише особин з активним жовтим тілом.

Для підвищення синхронізуючого ефекту ПГ-р2« його вводять двічі, з інтервалом 10-12 днів. Після повторної ін'єкції у 90-95 % тварин з'являється синхронна охота.

F2«

Приблизно у двох третин оброблених ПГ-р2« тварин з'являється охота через 38-42 години, біля 10 % — на другу та четверту добу і лише у незначної частини — на п'яту добу.

При досягненні повної синхронності статевої циклічності у донорів та реципієн­тів Роусон з співробітниками домоглися вагітності реципієнтів у 91,1 % випадків, а при появі її у реципієнтів на один день раніше чи пізніше, ніж у донорів, вагітність наступала в 56,5 і 62,2 % випадків. Дещо нижчі, але подібні наслідки, отримали Ші з співробітниками в досліді на 1 126 реципієнтах. Тобто, максимальне відхилення в часі настання охоти між донорами та реципієнтами повинно бути плюс-мінус 1 день.