- •Питання для самоконтролю
- •5.1. Методи осіменіння
- •Штучне осіменіння корів і телиць
- •Штучне осіменіння овець і кіз
- •Штучне осіменіння кобил
- •Штучне осіменіння свиней
- •Штучне осіменіння сук
- •Штучне осіменіння птахів
- •5.2. Організація штучного осіменіння
- •5.3. Ветеринарний контроль при штучному осіменінні
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •7.1. Значення трансплантації ембріонів у розведенні тварин
- •7.2. Добір, годівля та утримання корів-донорів і телиць реципієнтів
- •7.3. Методи викликання суперовуляції у корів-донорів
- •7.4. Синхронізація охоти
- •7.5. Осіменіння корів-донорів, запліднення та ранні стадії розвитку ембріонів
- •7.6. Методи видобування ембріонів
- •7.7. Технологія роботи з ембріонами
- •7.8. Пересаджування ембріонів
- •7.9. Нові напрямки біотехнології відтворення
- •Питання для самоконтролю
- •8.1. Розвиток та будова плодових оболонок
- •Пуповина
- •8.2. Кровообіг у плода
- •8.3. Визначення віку плода
7.3. Методи викликання суперовуляції у корів-донорів
Викликання суперовуляції у корів-донорів базується на підвищенні у їх крові вмісту ФСГ, стимулюванні за рахунок цього дозрівання багатьох фолікулів з регресією жовтого тіла та овуляцією дозрілих фолікулів. З цією метою користуються СЖК, гонадотропними препаратами та їх синтетичними аналогами.
В тридцятих роках Коул і Харт, а опісля М. М. Завадовський встановили, що в сироватці крові кобил з 40-го по 130-й день жеребності містяться високі концентрації гонадотропних гормонів, що виробляються клітинами ендометрію. За своїми біологічними властивостями сироватковий гонадотропін подібний до гонадотропного гормону передньої долі гіпофіза, володіє фолікулостимулючою та лютеїнізуючою дією, при чому перша в 2-3 рази сильніша другої.
Кров від кобил беруть звичайно на 50—100-й день жеребності, з розрахунку 10 мл на 1 кг маси тварини. Із загальної кількості отриманої крові 40-60 % складає сироватка, в 1 мл якої міститься від 1 до 300 10 гонадотропінів.
Ін'єкції такої сироватки жеребних кобил (СЖК) викликають у самок як фоліку-■ в стимулюючий, так і лютеїнізуючий ефект. Іноді на введення препарату виникають
207
Розділ 7
анафілактичні явища, щоб уникнути цього спочатку вводять 2 мл препарату, а тоді -при відсутності вказаних явищ, - решту.
Оптимальною дозою СЖК вважають 5 000-6 000 10 нативного чи 2 500-5 000 10 очищеного препарату. При збільшені дози зростає кількість незапліднених та дегене-рованих яйцеклітин.
В практиці тваринництва застосовують нативну, очищену, концентровану СЖК чи такі порошкоподібні (ліофільного висушування) її препарати, як інтергонан, маретро-пін, оваритропін, гонадотропін, фолігон, серогонадотропін, пергонал "Зегопо" та ін. На 2-3-й день після введення препарату спостерігається інтенсивний ріст фолікулів, які овулюють на 3-5-й день.
У зв'язку з великою різноманітністю тварин, рівня у них фолікулогенезу їх реакція на СЖК сильно коливається - від 0 до 100 фолікулів.
Особливістю сироваткового гонадотропіну є відносна його стабільність, внаслідок чого достатньо одного введення препарату для досягнення бажаного ефекту. Слід проте мати на увазі, що тривала дія СЖК та залишкові її кількості в організмі не лише значно розтягують статевий цикл і овуляцію (інтервал між першою та останньою овуляціями складає біля 56-ти год.), в зв'язку з чим в яйцепроводах виявляються різновікові та дегенеровані яйцеклітини, дещо порушується гормональний баланс та синхронність перистальтики яйцепроводів і матки. Лишок СЖК можна нейтралізувати введенням антисироватки проти неї.
Щоб ущільнити строки овуляції і домогтися одержання більш-менш подібних за віком ембріонів застосування СЖК можна поєднувати з хоріальним гонадотропіном, який вводять внутрішньовенно при появі перших ознак охоти.
На початку застосування препарату його вводили за 4-5 днів до очікуваної охоти. Зараз вважають, що найкраще його вводити при наявності у яєчнику активного жовтого тіла діаметром біля 1,5 см, тобто на 10-12-й день циклу. Добрі наслідки дає в подібних випадках поєднання СЖК з простагландинами типу ПГ-Р2« чи їх аналогами.
Синтетичні аналоги ПГ-Р2« - естрофан, еструмат, ензапрост, естуфалан, аніпрост, клатрапростин, суперфан, динопрост, динолітик, люталіз, панацелян та ін. вводять згідно інструкцій. Наприклад, естрофан та еструмат вводять в дозі - 500 мкг по кла-простенолу, а люталіз та ензапрост - по 30 мг.
Крім СЖК (ГСЖК) для викликання суперовуляції використовують гіпофізарні го-надотропіни - екстракти з гіпофіза, очищені препарати ФСГ, грофолон, фолітропін, ФСГ-П, рилізінг-гормони і т. п.
На відміну від СЖК препарати ФСГ володіють вкороченим періодом напівжиття (біля 5-ти годин), тому для досягнення бажаного ефекту їх потрібно вводити багаторазово, 4-5 днів підряд, по два рази на день. Сумарна доза ФСГ складає від 30 до 50 мг. її екстрагують із 100-500 гіпофізів свиней, овець чи великої рогатої худоби, що робить обробку дорогою, хоча високоефективною. Для підвищення стимулюючого ефекту гіпофізарного препарату ФСГ-П застосовують його низхідні дози, наприклад, 1-й день вводять з 12-годинним інтервалом по 5 і 6 мг; 2-й день - 5 і 6 мг;
208
Трансплантація ембріонів
3-й день - 3 і 3 мг; 4-й день - 2 і 2 мг; сумарна доза - 32 мг, або - 7 і 7 мг; 6 і 6 мг; 4 і 4 мг, сумарна доза - 40 мг.
Препарат ФСГ-П що надходить на міжнародний ринок, розфасований у флакони по 50 мг, до яких додають розчинник. Зберігати розчинений препарат можна лише в холодильнику, але не довше 12 годин.
Для біотехнологічної обробки донорів запропоновано різні схеми. При так званому Ірландському методі, який базується на застосуванні СЖК перед початком регресії жовтого тіла, на 16-17-й день статевого циклу, корові вводять 1 500-3 00010 ГСЖК, на 19-20-й з 12-годинними інтервалами - по 10 мг естрадіол-бензоату (для кращого виявлення охоти) і на 21-й день - 1 500-3 000 10 хоріального гонадотропіну внутрішньовенно.
"Данський метод" метод передбачає попереднє викликання за допомогою простагландину лютеолітичного ефекту. Для більшої гарантії простагландин вводять двічі, з інтервалом 11 днів, визначають час появи охоти (вважаючи цей день за "нульовий") і на 8—13-й день після цього, тобто в активну лютеїнову фазу, роблять ін'єкцію 1 500— З 000 ІО ГСЖК.
"Французька" схема підготовки групи корів-донорів передбачає попередню синхронізацію у них охоти за допомогою синхромату Б (аналог простагландину, що містить в своєму складі також прогестерон та естрадіол), який імплантують тваринам під шкіру основи вуха. На 9-й день імплант видаляють, після чого вводять на 19—22-й з 12-годинними інтервалами ФСГ, а на 24-й- простагландин Р2а для прискорення розсмоктування жовтого тіла.
Незалежно від застосованої схеми підготовки донорів (гормонограма), в ній також визначають і терміни обробки реципієнтів, оскільки на практиці їх готують паралельно з донорами.
Для збільшення виходу ембріонів та підвищення їх біологічної повноцінності ко-ровам-донорам вводять протягом біотехнологічної обробки декілька разів також вітамінні препарати (вітаміни, 120-150 тис. ІО; вітамін Е, 80-100 мг) та мікроелементи ■ йодистий калій) з кормом щоденно по 100-200 мг/гол.
Ефективною є 33-денна схема, головними ланками якої є дворазове введення ПГ-р2« (з 11-денним інтервалом), 6-разові ін'єкції вітамінів А, Д, Е (з 5-денним інтервалом) та аскорбінової кислоти, 4-денні введення низхідних доз ФСГ-П сумарно З 2 мг (В. Яблонський).
Яскраво виражена охота у донора свідчить про добру реакцію яєчників на гормональні препарати.
Головним методом оцінки стану яєчників у ветеринарній практиці залишається ректальна пальпація, хоча вона не дозволяє точно встановити кількість дозрілих фо-г.кулів. Крім того, досліджувати яєчники у донорів можна лише після овуляції. Тому практично про реакцію яєчників на гормональну обробку судять за кількістю виявлених в яєчнику жовтих тіл (рис. 42) та за числом вимитих ембріонів і яйцеклітин. При і "сутності у корів реакції на обробку їх виключають з числа донорів.
209
Розділ '