Питання для самоконтролю

1. Що розуміють під заплідненням?

2. У якій ділянці статевих органів відбувається запліднення?

3. Як здійснюється переміщення сперміїв з місця введення до місця запліднення?

4. Що таке реотаксис і яка його роль у переміщенні сперміїв до місця запліднення?

5. Яке виживання гамет у різних ділянках статевих органів?

6. Що таке капацитація сперміїв і чим вона проявляється?

7. Які стадії можна виділити у процесі запліднення?

8. Як визначається стать майбутнього плода?

9. Як виникають близнюки?

10. Що таке множинне запліднення?

198

₇

ТРАНСПЛАНТАЦІЯ ЕМБРІОНІВ

Аналізуючи стан розвитку та продуктивність вітчизняного тваринництва, ми мо­жемо констатувати, що не дивлячись на появу нових порід, типів та ліній худоби, ство­рення окремих стад з високою продуктивністю, в загальній масі тварини з високим ге­нетичним потенціалом зустрічаються рідко. Значна їх частина не відповідає сучасним вимогам. Виробництво нині вимагає не лише високопродуктивних, стійких до захво­рювань, а й стандартних за продуктивністю тварин. Низька плодючість великої рога-: і худоби та мала кількість нащадків у самок обмежують темпи генетико-селекційної " аги, розтягують на безмежно довгий час створення високопродуктивних стад. Найвищим генетичним потенціалом продуктивності та кращим пристосуванням умов промислового тваринництва відзначалася у 80-х роках XX сторіччя завезена вашу країну в значній кількості з США і Канади голштинська худоба. Проте, при ючих методах селекції генетичний потенціал її не можна використати повністю. ]: грібна принципово нова система селекційно-племінної роботи, яка би забезпечила : К£ прискорення генетичного поліпшення популяції тварин. Вона повинна базувати-;^: на біотехнологічних методах управління відтворенням, прискореному керованому -:оженні тварин з максимально можливим використанням резервних репродук­ційних потенцій, що реалізуються при природному розмноженні.

Перші кроки в створенні такої біотехнології були зроблені ще в тридцятих роках. : :нову було закладено штучне осіменіння та гормональне стимулювання плодю-:ті. з часом сюди ввійшла і трансплантація ембріонів.

Із запровадженням у практику тваринництва методу штучного осіменіння стало

кпивим осіменяти за рік спермою одного бугая раніше нечувану кількість тварин

і 5-50, а то й 100-150 тисяч корів і телиць). Але участь самки в процесі відтворення

пилася такою ж, як сотні тисяч років тому. Протягом репродуктивного життя

: :■: на. якою б високопродуктивною вона не була, народжує в середньому 6-10 телят,

: лише половина буде теличками. Трансплантація ембріонів дозволяє значно

іприти ці рамки.

Грансплантація ембріонів- це новий біотехнологічний метод пересаджування

:ч~р:онів, вимитих від генетично високо цінних корів (донорів) менш цінним тва-

й:-:ім (реципієнтам). Він включає цілий комплекс клінічних, біотехнологічних та

199

Розділ 7

лабораторних методів, скерованих на викликання поліовуляції (суперовуляції) у до­норів, їх осіменіння, вимивання у них ембріонів та пересаджування їх реципієнтам, одержання від них телят - трансплантантів, що поєднують у собі високі племінні та продуктивні якості самки - донора та самця - плідника.

Коротка історична довідка. Вперше трансплантацію 32-годинних ембріонів ан­горської кролиці бельгійської здійснив у 1890 р. англійський біолог Уолтер Хіп. У 1891 р. російський лікар М. Онанов доповідав Паризькій академії про успішне пере­саджування в черевну порожнину кролиці та морської свинки фолікулярних яйцеклі­тин, змішаних з епідидимальними сперміями. Через 7 днів у їх черевній порожнині виявляли зародки.

У 1897 р. в праці казанського гінеколога В. С. Груздева повідомлялося про вдале пересаджування ембріонів у кроликів.

У 1936 р. X. Пінкус, аналізуючи попередні дані та наслідки своїх досліджень, встановив, що 80 % ембріонів кролика можуть продовжувати свій розвиток в геніта­ліях реципієнта.

Першу успішну трансплантацію ембріонів на свійських тваринах здійснили на козах Варвік і Беррі у 1932 році.

Одними з перших трансплантацію ембріонів у СРСР здійснили академік О. В. Квасницький, професор А. І. Лопирін, професор 1.1. Соколовська та Н. А. Мар-тиненко. Головною метою цих робіт було вивчення впливу материнського організму на фенотип приплоду, отриманого шляхом пересаджування ембріонів. Одержаний приплід не відрізнявся від батьків своєю мастю, у нього збереглися породні ознаки, його живучість була не гіршою, ніж у контрольних тварин. Тобто, пересаджування ембріонів не вплинуло на їх спадкові ознаки.

У 1949 р. в Сан Антоніо (США) відбувся перший симпозіум з трансплантації ембріонів. Увагу до цього питання привернула також стаття Гарвея "Тридцять телят за рік від твоєї найкращої корови".

У 1955 р. англійські дослідники Г. Л. Хантер, С. Є. Едвардс та Л. Е. Роусон про­вели перші досліди з пересаджування ембріонів у овець з попереднім викликанням у них суперовуляції.

У 1921 р. Хартман вперше добув життєздатні ембріони з яйцепроводів убитої ко­рови, а в 1951 р. Е. Л. Віллет з співробітниками у Вісконсіні отримали перше теля, а в 1953 р. ще двох телят після п'яти пересаджувань ембріонів на стадії 8-12-ти блас­томерів; перше теля від трансплантації заморожено-розморожених ембріонів народи­лося у 1973 році.

Дальші дослідження були скеровані на розробку способів викликання суперову­ляції; збільшення виходу повноцінних зародків, розробку методів культивування емб­ріонів поза організмом.

Нагромаджений до початку 70-х років досвід показав, що трансплантацію ембріо­нів можна переносити з лабораторії в практику тваринництва. В ряді країн з'явилися фірми, центри трансплантації ембріонів і т. п. Це дозволило США та Канаді отриму­вати щорічно біля 100 тисяч телят-трансплантантів. Стали запроваджувати метод і в

200

Трансплантація ембріонів

СРСР. Перше теля від трансплантації ембріонів отримали тут у 1977 р. Згодом було створено Всесоюзний та республіканські біотехнологічні центри, організовано, хоч і малочисельну, мережу пунктів з трансплантації ембріонів. Трансплантація ембрі­онів великої рогатої худоби завойовувала права громадянства, хоч для забезпечення її ефективності потрібно було зробити ще дуже багато. Економічна криза 90-х років дещо сповільнила роботу з трансплантації ембріонів.

in vitro.

За даними Міжнародного товариства з пересаджувань ембріонів (Ішегпайопаї ЕтЬгуо Тгапзґег 8осіегу, США) в 2002 р. у світі було здійснено 538 312 успішних пе­ресаджувань ембріонів великої рогатої худоби, з яких 83 329 - були отримані методом запліднення іп уііго. Між окремими країнами постійно зростає торгівля біологічним ма­теріалом. Провідним канадським експортером ембріонів телят у 2002 р. було продано в інші країни 13 664 ембріонів, що у два рази перевищує обсяги зкспорту США.

В Україні за період 1992-2003 рр., в основному за міжнародними проектами, було проведено 5 109 пересаджувань ембріонів (у 45 господарствах 19 областей) які, од­нак, не принесли бажаних результатів.

Нині Міністерством аграрної політики атестовано 6 лабораторій з транспланта­ції ембріонів: ДСП "Головний селекційний центр України" (ГСЦУ), Інститут біології тварин (м. Львів), Інститут свинарства УААН (м. Полтава), Інститут тваринництва степових районів (м. Асканія - Нова), Інститут тваринництва УААН (м. Харків), ВАТ "Більшовик" Донецької області. У спермобанках ДСП "ГСЦУ" та ВАТ "Більшовик" знаходяться відповідно 772 та 188 ембріонів зарубіжної селекції та вітчизняного ви­робництва (В. Лакатош, Л. Мадісон).