2.4 Зайнятість населення та її показники

Зайнятість населення є важливою соціальною характеристикою національної економіки. Зайнятість характеризується такими показниками:

а) зайняте населення (чисельність зайнятих) – це кількість населення у працездатному віці яке має роботу.

б) безробітне населення (чисельність безробітних) – це кількість населення працездатного віку яке не має роботи, перебуває у її пошуку і зареєстроване у службі зайнятості.

в) робоча сила = Зайняте населення + безробітні + Населення, що не бажає працювати.

г) рівень безробіття – це відношення числа безробітних до чисельності усієї робочої сили взяте у відсотках (2.11)

% , (2.11)

де У_Б - рівень безробіття,

Б - безробітні,

Р_с - робоча сила.

д) рівень зайнятості – відношення числа зайнятих до чисельності робочої сили у відсотках.

е) повна зайнятість – це стан ринку праці, коли існує лише природне безробіття. До природного належить фракційне безробіття, спричинене зміною роботи чи зміною місця проживання робітниками, а також структурне безробіття породжене модернізацією виробництва та моральним старінням професій.

ж) Природний рівень безробіття – це відсоток безробітних в умовах повної зайнятості. Для розвинутих країн цей показник становить 5-6 % робочої сили.

і) Циклічне безробіття виникає під час економічного спаду у результаті скорочення робочих місць у підприємницькому секторі та банкрутства підприємств, становить загрозу соціально-економічній стабільності становить циклічне безробіття.

к) Обсяг виробництва вироблений при природному рівні безробіття називається потенційним ВВП. Обсяг виробництва виготовлений в умовах циклічного спаду економіки та циклічного безробіття – фактичним ВВП.

2.5 Ставка процента, її види та значення

Процент – це доход від наданих у позику грошей .

Ставка процента – відношення цього доходу до грошової суми наданої у позику взяте у відсотках (2.12)

(2.12)

де i-ставка процента, яка показує норму доходності грошового капіталу ,

М₀ - сума коштів наданих у позику,

М₁ - сума коштів повернених позичальником власнику грошей.

Значення процентної ставки в економіці досить велике, оскільки від її розміру залежать обсяг інвестицій, норма прибутку підприємців, ціна нерухомості і фінансових активів. Процентна ставка свідчить про рівень витрат використання коштів підприємцями і означає винагороду за невикористання грошей споживчим сектором.

Під процентною ставкою в макроекономіці розуміють усереднене значення процентних ставок за різними видами кредитів і депозитів. Однак на практиці процентні ставки диференціюються залежно від:

• ступеня ризику кредиту (прямо пропорційна залежність);

• від терміну кредитування (прямопропорційна);

• від надійності позичальника (зворотна);

• від гарантії повернення позичених коштів та ліквідності застави (зворотна);

• від очікуваних темпів інфляції (пряма).

У процесі інфляції кошти, що повертаються позичальнику знецінюються особливо при середньостроковому та довгостроковому кредитуванні. Для визначення реальної доходності позики використовується поняття реальної ставки процента (2.13):

r = i-П , (2.13)

де r- реальна ставка проценту, яка показує дохідність повернених грошей у результаті інфляції,

1. фактично діюча процентна ставка,

П- темп приросту індексу споживчих цін або дефлятора ВВП.

Види процентних ставок:

а) облікова ставка – це ставка процента, яка встановлюється центральним банком країни за кредитами котрі він надає комерційним банкам. Вона встановлюється за принципом дисконту. Це означає, якщо ми маємо 10% річних, то позичаючи 100000 грн. ми отримуємо 90000 грн. а повертаємо 100000 грн.;

б) ставка рефінансування, яка поряд з обліковою визначається центральним банком. Під цю ставку ЦБ надає кредити комерційним банкам під заставу державних цінних паперів, валюти тощо;

в) ставка процента на міжбанківському ринку. Така ставка під яку комерційні банки надають короткострокові кредити один одному на поповнення ліквідності;

г) ставка процента за кредитами та депозитами комерційних банків.