Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
leksiy_osn_men.doc
Скачиваний:
6
Добавлен:
23.11.2019
Размер:
39.69 Mб
Скачать
  1. Методи оптимізації управлінських рішень.

Під оптимізацією управлінських рішень розуміють вибір найбільш ефективного варіанта рішень із можливих альтернатив. Слово “оптимізація” пов’язують із математичним програмуванням.

На Заході науку про оптимізацію управлінських рішень так і називають “наука управління”, “системний аналіз”, “наука про системи”.

Системна орієнтації в процесі оптимізації рішень базується на тому, що організація є відкрита система, яка складається із взаємопов’язаних елементів. Основним завданням науки управління є забезпечення ефективної взаємодії окремих складових організації в інтересах останньої як цілого.

Ми знаємо, що одні проблеми легко структуризуються, тобто розкладаються на окремі елементи, між якими легко прослідковується взаємозв’язок. Інші навпаки майже не піддаються структуризації. Враховуючи даний фактор, існує два основних методи оптимізації управлінських рішень: моделювання, прогнозування.

Один із найефективніших способів оптимізації рішень є моделювання.

Модель – це відображення в схемі, математичній формулі тощо характерних ознак об’єкта, який досліджується. Головною характеристикою моделі є спрощення реальної життєвої ситуації.

Розрізняють такі моделі:

  • фізичні – відображають збільшення або зменшення вигляду об’єкта;

  • аналогові – ведуть себе так, як реальні об’єкти, але зовнішньо не схожі на них;

  • математичні (символічні) – тут використовуються символи для опису властивостей або характеристик об’єкта.

В менеджменті в основному використовуються математичні моделі. З їх допомогою розв’язують проблеми (задачі), які легко структуризуються. Наприклад:

  • регулювання транспортних потоків у містах;

  • регулювання графіку руху в аеропортах;

  • управління запасами на підприємствах;

  • оптимізація чисельності персоналу;

  • оптимізація МТП;

  • оптимізація і використання сировини чи матеріалів;

  • оптимізація обсягів виробництва (реалізації);

  • платіжна матриця;

  • дерево рішень.

Прогнозування – це спосіб, при якому використовується нагромаджений у минулому досвід та побічні припущення з метою визначення майбутнього стану підприємства сьогодні.

Прогнозування може здійснюватись формальними та неформальними методами.

До неформальних методів відносять прогнозування на підставі інформації, отриманої в засобах масової інформації та промислового шпіонажу.

Формальні методи поділяються на кількісні та якісні.

Кількісні методи:

  • прогнози на підставі аналізу показників за минулі роки;

  • причинно-наслідкове (казуальне) моделювання (платоспроможний попит на товар).

Якісні методи: думки журі, експертів, комісій, компетентних груп споживачів, постачальників тощо.

  1. Умови прийняття раціональних управлінських рішень.

При формуванні управлінських рішень важливо враховувати умови (фактори), які впливають на цей процес.

  1. Особисті якості та поведінка менеджера (освіта, знання, навчання, вік і досвід, характер, звички, витриманість тощо).

  2. Середовище прийняття рішень:

  • визначеність (керівник знає очікувані результати його рішень);

  • ризик (ймовірність кожної альтернативи).

  1. Інформаційні обмеження, зумовлені зростанням витрат на отримання додаткової інформації.

  2. Взаємозалежність рішень менеджерів або ефективний розподіл повноважень.

  3. Очікування можливих негативних наслідків.

  4. Можливість застосування сучасних технічних засобів.

  5. Наявність ефективних комунікацій.

  6. Відповідність структури управління цілям організації.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]