- •1.Охарактеризуйте «Історію України» як науку, визначте її методологічні основи та джерельну базу?
- •2.Основні концепції походження українського народу:
- •Билет 2
- •Контрольне завдання № 3
- •Контрольне завдання № 5
- •Досягнення
- •Контрольне завдання № 6
- •1. Охарактеризуйте етнополітичні процеси в козацько-гетьманській державі.
- •2. Розкрийте зміст та визначте значення Закону унр «Про національну персональну автономію» від 9 січня 1918 року.
- •6. Встановіть відповідність між навчальними закладами на українських землях та мовою викладання в них:
- •Контрольне завдання № 7
- •2. Назвіть причини, охарактеризуйте розмах політичних репресій в Україні у 1930-ті рр.
- •Контрольне завдання № 8
- •4. Північними сусідами слов'ян були:
- •12. Україна офіційно приєдналася до Болонського процесу:
- •9 Вариант
- •Контрольне завдання №10
- •Охарактеризуйте перші державні утворення на сучасних українських землях (Скіфсько-сколотську державу, античні міста-поліси та ін.)
- •2. Проаналізуйте особливості, наслідки проведення економічних реформ у радянській Україні наприкінці 1950-х – у першій половині 1960-х pp.
- •12. Що було однією з ознак дисидентського руху в Україні в другій половині 1960 – першій половині 1980-х років?
- •Контрольне завдання № 11
- •Контрольне завдання № 12
- •Визначте суспільно-політичні, економічні і геополітичні фактори, які зумовили становлення давньоруської держави Київська Русь.
- •Дайте оцінку процесу возз'єднання українських земель у складі срср.
- •Контрольне завдання № 13
- •Контрольне завдання № 14
- •Контрольне завдання № 16
- •1. Розкрийте зміст та проаналізуйте ефективність реформ князя Володимира Святославовича, спрямовані на централізацію держави.
- •2. Які причини зумовили гальмування й згортання політики «відлиги» у 1960-ті рр.?
- •Контрольне завдання № 17
- •Контрольне завдання № 18
- •Контрольне завдання № 23
- •Контрольне завдання № 24
- •1. 2.1. Зовнішньополітична діяльність Романа Мстиславича
- •1.Головні фактори, що спричинили війну українського народу під проводом Богдана Хмельницького:
- •2. Політичне і соціально-економічне становище України в перші роки після завершення революції та громадянської війни.
- •Контрольне завдання № 29
- •Контрольне завдання № 32
- •Контрольне завдання № 33
- •Контрольне завдання № 34
- •Контрольне завдання № 35
- •1. Розкрийте зміст, визначте значення Закону «Про національну персональну автономію», схваленому Центральною Радою 9 січня 1918 року?
- •2. Охарактеризуйте особливості конституційного процесу в Україні в середині 1990-х рр.
- •4. Встановіть хронологічну послідовність історичних подій:
- •5. Учасники генеральних рад у Козацькій державі:
- •7. Установіть відповідність між назвами періодів в історії України та висловлюваннями, що були характерними для них.
- •8. Організація лікнепу, ліквідація університетів, проведення «українізації» були складовими політики:
- •9. Українська рср стала членом Організації Об’єднаних Націй:
- •11. Друга світова війна розпочалася з нападу:
- •1. Проаналізуйте основні напрями, характер зовнішньої політики Галицько-Волинського князівства.
- •2. Які об’єктивні та суб’єктивні фактори сприяли процесу формування й діяльності громадських і політичних організацій Наддніпрянської України наприкінці хvііі – у першій половині хіх ст.?
- •Контрольне завдання 44
- •Контрольне завдання 46
- •Контрольне завдання 50
- •Контрольне завдання 54
- •1.Охарактеризуйте роль і місце Української Центральної Ради в процесі українського державотворення.
- •2. Проаналізуйте особливості, здобутки і недоліки соціальної політики української держави в 1991 – 2001 рр.
- •Визначте здобутки і недоліки у діяльності Української Центральної Ради
- •Якими, на Ваш погляд, були передумов проголошення державної самостійності України?
- •Визначить, чи відповідають історичній дійсності твердження:
- •6. Встановіть відповідність між навчальними закладами на українських землях та мовою викладання в них:
- •10. Державно-політичний статус усрр у 1921 – 1922 роках визначався:
- •2. Охарактеризуйте місце України в інтеграційних процесах на пострадянському просторі.
- •2. Які саме напрями в розвитку математичних і технічних наук були домінуючими у радянській Україні в повоєнні роки?
- •10. Встановіть відповідність подій і дат повоєнної історії України:
- •11. Комісія в. Молотова, що діяла в Україні впродовж жовтня 1932 р. – січня 1933 р.:
- •Внутрішня політика
- •Зовнішня політика
- •2. Розкажіть про дисидентський рух в радянській Україні у 1960 – 1980ті рр., визначте його значення в контексті процесу українського державотворення.
- •2. Розкажіть про особливості розвитку української науки після розпаду Російської імперії? Які саме організаційні та структурні зміни відбулися в ній після 1921 року?
- •9. Вищі законодавчі та виконавчі органи Західноукраїнської Народної Республіки:
- •1. Охарактеризуйте головні положення ііі Універсалу Центральної Ради.
- •2. Розкрийте зміст запровадженої в другій половині 1980-х рр. М. Горбачовим політики «перебудови», у чому полягали особливості проведення цієї політики в урср?
- •10. «Розстріляне відродження» – умовна назва для визначення:
- •11. Опозиційний рух у другій половині 80-х років в урср заявив про себе в основному:
- •12. Встановіть відповідність між поняттями та визначеннями:
- •Контрольне завдання 63
- •3. Західно-українські землі:
- •65.1 Проаналізуйте діяльність уряду Західноукраїнської Народної Республіки, визначте роль і місце зунр в історії державотворення.Основні заходи внутрішньої політики були такими:
- •65.2 2. Розкажіть про особливості політичного і духовного розвитку українського суспільства в 1970-ті – 1980-ті рр
- •Контрольне завдання 66
- •1. Охарактеризуйте сучасні наукові погляди стосовно причини, часу виникнення, соціальної бази й організаційної структури українського козацтва.
- •2. Визначте особливості українського національного руху на західноукраїнських землях у 1918 – 1919 рр.
- •4. Які з названих навчальних закладів існували на Русі до середини хііі ст.?
- •5. Писемна пам'ятка Русі, в якій автор взявся показати «звідкіля єсть пішла Руська земля»:
- •8. Позначте правильні твердження з оцінками соціально-економічних змін в Україні у хvііі ст.:
- •10. Хронологічні рамки якого явища історії України не вписуються в логічний ланцюжок?
- •2. Назвіть основні причини, висвітліть хід Помаранчевої революції 2004 року в Україні.
- •12. Встановіть відповідність між типом правління і видом навчальних закладів, що створювалися в Україні:
- •Контрольне завдання 68
- •1. Охарактеризуйте основні етапи українського державотворення 1917 – 1920 рр.
- •4. Встановіть відповідність між творами та їхнім змістовним наповненням:
- •8. Розташуйте події у правильній хронологічній послідовності:
- •11. Завершення Другої світової війни:
- •1. Охарактеризуйте ставлення урядів великих європейських країн до українського питання у 1917 – 1920 рр.
- •2. Окресліть головні напрями розвитку середньої та вищої освіти в Україні після проголошення 1991 року її державної незалежності.
Контрольне завдання № 5
Чому Велике князівство Литовське подекуди називають Литовсько-Руською державою?
Вели́ке кня́зівство Лито́вське— держава, що існувала у Східній Європі у 13—18 століттях.З другої половини XIII — до початку XV ст. держава називалась — Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтійське.
Руські землі складали близько 90 відсотків усієї території Великого князівства Литовського, і приблизно таке ж співвідношення існувало щодо національного складу населення. Тому литовську державу тих часів деякі дослідники небезпідставно називають також Литовсько-Руською державою.
Руські землі в економічному і культурному відношенні стояли вище Литви. Не випадково литовські завойовники опинилися під надзвичайно сильним культурним впливом східнослов’янських народів. Тому Литва, приєднуючи землі Русі, "старини не рушила, а новини не вводила".
2. Визначте причини проведення політики українізації в УСРР в 1920-ті – на початку 1930-х років та проаналізуйте її основні наслідки?
Причини проведення українізації. Політика українізації суперечила великодержавним прагненням ВКП(б), але була вимушена ворожим наставленням до совецької влади населення України, національна свідомість якого зросла за попередніх десятиліть й особливо у вигляді національної революції 1917-1920 pp., а також і загрозою інтервенції Польщі, підтримуваної Антантою. Зважаючи на ці небезпеки (подібні й в інших республіках), ВКП(б) змушена була піти на поступки національним рухам, насамперед українському, і по перших pоках одверто великодержницьокї політики у низці постанов з'їздів 4 конференцій визнала конечність запровадження в школі й адміміністрації рідної, мови національних республік, при одночасному збільшенні питомої ваги місцевих кадрів у всіх ділянках економіки й культури. У висліді цієї зміни політики Раднарком видав 27 липня 1923 декрет «Про заходи в справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ», за яким українська мова запроваджувалася в усіх типах шкіл і визначені були терміни їх українізації. Другий декрет, ухвалений ВУЦВК і Раднаркомом УССР 1 серпня 1923, «Про заходи рівноправности мов і про допомогу розвиткові української мови» зобов'язував запроваджувати українську мову на всіх щаблях державного управління. Але обидва ці декрети, хоч ухвалені на підставі постанов XII з'їзду РКП(б) (17 — 24 квітня 1923), на якому представники національних республік дуже гостро піднесли національне питання, наражалися на опір у самій КП(б)У, яка натоді складалася в переважній більшості з росіян й інших чужонаціональних елементів, байдужих, а то й ворожих українській культурі. Інтенсивніше українізація почалася щойно з 1925, коли під тиском української частини КП(б)У були усунені з постів секретарів її ЦК Е. Квірінґ і Д. Лебедь, які доти одверто виступали проти будь-яких поступок українській культурі. У квітні 1925 ЦК КП(б)У ухвалив резолюцію про українізацію, в якій було зазначено, що «справа зміцнення союзу робітничої класи з селянством і зміцнення диктатури пролетаріату на Україні вимагає напруження ком. сил усієї партії для опанування української мови та українізації...» 30 квітня 1925 ВУЦВК і Раднарком УССР ухвалили спільну постанову про заходи до термінового проведення повної українізації радянського апарату, а пленум ЦК КП(б)У 30 травня — резолюцію з наголосом на українізацію партійного та проф. апарату і совєцьких установ. Головною ролю у дальшому здійсненні українізації відогравав Народний комісаріят освіти (якому тоді підлягали й усі ділянки культури), очолений до 1926 О. Шумським, а після його усунення М. Скрипником.