Контрольне завдання № 23

1. Надайте характеристику державному устрою, розкрийте механізми державного управління Галицько-Волинського князівства.

У Галицько-Волинських містах, як і на інших давньоруських землях, скликалося віче. Однак тут воно не відігравало такої значної політичної ролі, як наприклад, у Новгороді чи Пскові. Незрідка віче скликалося з ініціативи князя. Так, Данило Галицький у 1213 та 1235 pp. намагався спертися на людність Галича в протистоянні боярській опозиції, проте реальної допомоги не отримав. У випадках зовнішньої небезпеки чи незадоволення міського населення діями посадових осіб віче могло збиратися стихійно.

Характерною особливістю центрального та місцевого управління в Галицько-Волинському князівстві було прискорене переростання десяткової системи управління у двірсько-вотчинну. Двірсько-вотчинні слуги поєднували в своїй особі й двірські чини, здійснювали управлінські функції в державі.

Центральною постаттю був двірський, який очолював апарат управління князівським доменом, супроводжував князя й забезпечував його охорону під час воєнних дій та виїздів за межі князівства.

Важливі функції державного управління покладалися на канцлера. Він був хранителем державної печатки, організовував підготовку державних документів та їх зберігання, виконував зовнішньополітичні та інші доручення князя.

Своєчасне надходження доходів із князівських володінь мав забезпечувати стольник. Серед інших чинів літопис згадує про збройника, який відав справами озброєння князівського війська, отроків, дитячих, які супроводжували й охороняли князя.

Місцеве управління здійснювали посадовці, яких призначав князь. У межах своєї компетенції вони мали адміністративні, військові та судові повноваження, а також збирали данину, по-датки й мито на користь князя з населення та приїжджих купців. Містами управляли тисяцькі й посадники, воєводствами — воєводи, волостями — волостелі. Посадовці на місцях мали у своєму розпорядженні допоміжний адміністративний персонал. Утримання системи місцевого управління здійснювалося за принципом "кормління", що робило ці посади досить прибутковими. Управлінські функції у селах покладалися на виборних старост, підконтроль-них місцевій адміністрації.

2. Яким чином, на Вашу думку, екстенсивні методи ведення господарства в СРСР у 1960 – 1980-ті рр. впливали на стан української науки?

На кінець 1950-х років післявоєнне відновлення економіки СРСР в основному завершилося. При цьому, завдяки низькому рівню технічного розвитку держави та низькому рівню споживання, екстенсивний шлях подальшого розвитку (що не потребував великих капіталовкладень) не тільки давав швидкі результати, але й забезпечував досить високі темпи росту. Протягом 1960-х та на початку 1970-х років асортимент та кількість товарів у радянських магазинах збільшувалися, їх споживання та рівень життя громадян постійно зростали.

Але в 1970-х роках можливості екстенсивного розвитку вичерпалися. Так, у 8-й п'ятирічці (1965 — 1970) національний дохідщороку зростав у середньому на 7,5 %, у дев'ятій (1971 — 1975) — на 5,8 %, а в десятій (1976 — 1980) лише на 3,8 %, і далі цей показник зменшувався. ^[1].

З 1970-х років з радянської пропаганди зникло гасло «догонимо й перегонимо», бо почалося і надалі прискорювалося технічне відставання СРСР від розвинутих країн Європи та США. Ефективність виробництва товарів масового споживання зменшилась.

Щоб утримати ціни на найважливіші харчові продукти (а також на квартплату) на низькому, доступному для мас рівні, уряд у 1977  оголосив про суттєве (по деяких позиціях у рази) підвищення цін ^[2] на ряд товарів та послуг: алкогольні напої, книги, каву, шоколад, килими, вироби з кришталю, ювелірні вироби, автомобілі, проїзд у таксі, квитки на літаки. Дешеві товари почали зникати з полиць магазинів. Формувалося явище тотального дефіциту — найхарактерніша прикмета застою.

Політичними та ідеологічними маркерами початку застою можна вважати 25 з'їзд КПРС (лютий — березень 1976) та дві сесії (шоста та сьома позачергова) Верховної Ради СРСР дев'ятого скликання (1977).

На 25 з'їзді КПРС Л.Брежнєв проголосив про побудування в СРСР «розвинутого соціалізму» як закономірної та тривалої фази на шляху до комунізму^[3]. Хронологічні рамки такої фази не визначалися, на відміну від проголошеного Н.Хрущовим у 1961 році плану побудування комуністичного суспільства до 1980 року^[4][5].

3. Ознаки кризи первісного родоплемінного ладу і початку державної консолідації у східних слов’ян виявлялися у (визначне помилкове твердження):

г) виникненні приватної власності на майно і худобу

4. Яке висловлювання є правильним?

б) після укладення Люблінської унії на приєднаних українських землях була поширена система воєводств.

5. Оберіть правильне твердження про причини, які зумовили появу козацтва:

а) втрата Україною державності, захоплення її земель кількома державами, які ворогували між собою

в) природне прагнення людей до особистої, політичної, господарської й духовної свободи

6. Оберіть визначення для розкриття змісту поняття «поволовщина»:

в) одиниця оподаткування – ділянки землі, зораної плугом, запряжених волами.

7. Встановіть відповідність між прізвищами видатних науковців і галузями наук, в яких вони працювали:

Д . Григорович С . Толочко А . Виноградов Л. Шевяков

фізична хімія металургія гірнича справа авіабудування

8. Розташуйте у хронологічній послідовності події стосовні ліквідації Російською імперією автономного устрою України:

4 1783 а) закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України;

3 1775 б) зруйнування Запорозької Січі;

2 1765 в) скасування козацьких полків на Слобожанщині;

1 1764 г) остаточна ліквідація гетьманства на Лівобережжі.

9. Другий Універсал Української Центральної Ради було проголошено:

в) 3 липня 1917 року

10. Противниками Директорії Української Народної Республіки 1919 року були:

б) РСФРР, Добровольча армія генерала Денікіна, Антанта, Румунія

11. Які з тверджень розкривають суть політики колективізації сільського господарства України 1930-х рр.?

б) масове створення колгоспів шляхом примусового усуспільнення землі, реманенту, худоби

в) утвердження соціалістичного господарювання й державної власності на засоби виробництва

12. Встановіть хронологічну послідовність суспільно-політичних подій у СРСР – УРСР протягом 1950-х – 1970-х рр.:

1 1956 а) виступ Микити Хрущова на ХХ з’їзді КПРС з доповіддю «Про культ особи та його наслідки»

3 1965б) поява праці Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»

4 1976 в) утворення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод

2 1961 г) суд у Львові над членами української робітничо-селянської спілки – Л. Лук’яненком, І. Кандибою та ін.