- •Форма правління: поняття, конституційно-правовий зміст, класифікація
- •2. Абсолютна монархія: характерні риси і конституційне-правове оформлення
- •3. Дуалістична монархія: характерні риси і конституційно-правове оформлення
- •4. Парламентарна монархія: характерні риси і конституційно-правове оформлення
- •5. Президенстька республіка: характерні риси і конституційне-правове оформлення (сша)
- •6. Парламентська республіка: характерні риси і конституційне-правове оформлення (Німеччина та Італія)
- •7. Змішана республіка: характерні риси і конституційно-правове оформлення (Франція)
- •8. Політико-територіальний устрій держави: поняття та форми
- •9. Унітарні держави в конституційних нормах сучасних держав світу (на прикладі Конституції зарубіжних країн)
- •10. Національно-територіальна автономія: поняття та види. Автономія Аланських островів. Автономія Каталонії. Автономія Саамі. Автономія в кнр
- •11. Національно-культурна автономія: поняття та види. Персональна та корпоративна автономія
- •12. Основи теорії федералізму. Конституційне визначення федеративної держави
- •13. Класифікація федеративних держав
- •14. Способи розмежування компетенції між рівнями влади в сучасних федеративних державах світу
- •15. Поняття парламенту та парламентаризму
- •16. Основні моделі організації парламентів в зарубіжних країнах
- •17. Внутрішня та зовнішня побудова парламентів
- •18. Способи формування палат парламенту
- •19. Керівні органи палат парламенту
- •20. Конституційно-правовий статус спікера парламенту. Колегіальні керівні органи палат парламенту
- •21. Парламентські фракції в зарубіжних країнах
- •22. Комітети та комісії в зарубіжних парламентах: порядок іх формування та функціонування
- •23. Спеціальні та слідчі комітети (комісії) в зарубіжних парламентах. Об’єднані комітети (комісії) палат парламенту
- •Об'єднані комісії (комітети) палат парламенту. Органи парламенту, які реалізують його окремі повноваження
- •24. Правовий статус депутата парламенту
- •25.Зміст депутатського мандату. Види депутатського мандату. Позбавлення та втрата депутатського мандату.
- •26.Депутатський імунітет.
- •27.Депутатський індемнітет.
- •28.Основні та додаткові повноваження зарубіжних парламентів.
- •29.Поняття законодавчого процесу.
- •30.Стадії законодавчого процесу.
- •31.Законодавча ініціатива: поняття, суб’єкти та процедура реалізіції.
- •32.Розгляд і прийняття законопроектів за процедурою трьох читань.
- •33.Промульгація як стадія законодавчого процесу.
- •34.Право вето глави держави: поняття, види, механізми реалізації.
- •35.Вибіркове та відкладальне вето глави держави.
- •36.Форми парламентського контролю за органами виконавчої влади в країнах з парламентарними формами правління.
- •37.Інтрепеляція як форма парламентського контролю за органами виконавчої влади.
- •38.Форми парламентського контролю за органами виконавчої влади в президентських республіках.
- •39.Судові повноваження зарубіжних парламентів.
- •40.Бюджетні повноваження зарубіжних парламентів.
- •41.Інститут глави держави і його різновиди.
- •42.Одноосібний та колегіальний глава держави. Діархія.
- •43.Конституційно-правовий статус монарха. Системи престолонаслідування.
- •44.Особливості конституційно-правового статусу президента як глави держави в зарубіжних країнах.
- •45.Порядок і умови заміщення посади президента.
- •46.Повноваження глави держави при різних формах державного правління.
- •47. Принцип ротації інституту глави держави
- •49. Поняття, підстави та застосування процедури імпічменту глави держави
- •50. Основні моделі імпічменту
- •51. Поняття, ознаки виконавчої влади і система її органів
- •52. Поняття та основні моделі організації урядів
- •53. Структура уряду в зарубіжних країнах
- •54. Основні форми взаємодії уряду та парламенту в країнах з парламентарними формаим правління
- •55. Поняття та особливості конституційної відповідальності урядів в зарубіжних країнах
- •56. Форми конституційної відповідальності уряду в зарубіжних країнах
- •57. Конструктивний вотум
- •58. Політична відповідальність уряду в зарубіжних країнах
- •59. Поняття місцевого самоврядування
- •60. Основні теорії походження місцевого самоврядування
- •61. Сучасні концепції місцевого самоврядування
- •62. Принципи та системи місцевого самоврядуванняВиділяють дві основні системи організації влади на місцях.
- •63. Повноваження органів місцевого самоврядування
- •64. Організаційнго-правова та матеріально-правова основи місцевого самоврядування
- •65. Гарантії місцеовго самоврядування
- •66. Поняття політичних партій та їх функції
- •67. Класифікація політичних партій та ї партійні сиситеми
-
Форма правління: поняття, конституційно-правовий зміст, класифікація
Форма державного правлiння - це спосiб органiзацiї державної влади, зумовлений принципами взаємовiдносин вищих органiв держави. Характер форми державного правлiння спiввiднесений з конституцiйно-правовим статусом кожного з вiдповiдних органiв. Зовнi форма правлiння зумовлена насамперед тiєю юридичною i фактичною роллю, яку вiдiграє в державному механiзмi глава держави, а також порядком формування цього iнституту. Однак по сутi визначальними тут є взаємовiдносини ор-ганiв законодавчої i виконавчої влади.
Принцип подiлу влад є своєрiдним постулатом. У зарубiжнiй кон-ституцiйнiй теорiї i практицi до нього звертаються майже кожного разу, коли виникають рiзнi кризовi ситуацiї у сферi державно-полiтичних вiдносин владарювання. Все це свiдчить про значущiсть i життєвiсть цьо-го принципу. Нерiдко принципу подiлу влад надають суто полiтичного значення i не фокусують увагу на його юридичному змiстi. Такий пiдхiд грунтується на визнаннi того, що навiть за умови наявностi у державних iнститутiв рiзних повноважень i функцiй їхнi дiї спрямованi на досягнен-ня спiльної мети. Тим самим принцип подiлу влад, по сутi, замiнюється принципом розподiлу державних функцiй.
В залежності від джерела державності і суверенітету та режиму відповідальності глави держави виділяють:
- монархії
- республіки
- особливі форми правління
В залежності від способу участі народу в прийнятті законів:
- з безпосередньою участю народу в законодавстві (безпосередня республіканська форма правління, монархія з безпосередньою участю народу у законодавстві);
- держава з виборчими представницькими органами влади (республіка, обмежена монархія). Існують держави з народним представництвом, а також представництва станові;
- форми правління, де не передбачено участь народу в законодавстві (абсолютна монархія, деякі особливі форми правління);
В залежності від обсягу повноважень представницького органу держави мають:
- парламентські форми правління (парламентська республіка, парламентська монархія). Це держава, де формально закріплено політичне верховенство парламенту;
- форма правління, де парламент не є вищим інститутом політичної влади або взагалі відсутній (абсолютна монархія).
2. Абсолютна монархія: характерні риси і конституційне-правове оформлення
1. Абсолютна монархія - коли глава держави єдиний суб’єкт суверенітету, інших суб’єктів носіїв прав на владу в державі не існує. Як правило, сучасні абсолютні монархії мають маленьку територію, невелику кількість населення, великі природні запаси (нафта), державна релігія - іслам. Це країни Саудівської Аравії, Оман, Катар, Бахрейн, Кувейт, ОАЕ.
ОЗНАКИ:
1) Конституції даровані монархами і їх дія часто призупиняється
2) Відсутні або навіть заборонені політичні партії (політична влада не може бути предметом спорів та партійної боротьби, крім того, піддані в принципі не повинні мати політичних прав, так як наявність таких прав дає їм можливість претендувати на те що належить тільки главі держави).
3) Монарх є вищою законодавчою, судовою інстанцією. Нерідко він є главою судової влади та церкви.
4) Парламенти виступають дорадчими органами, які можуть розганятися монархом (Кувейт – 3р.). Катар – Консультативні збори – нарада правителя з найбільш поважними особами. ОАЕ – Національні збори – призначаються 7 емірами та діють при уряді як дорадчий орган.
5) В руках монарха зосереджена вся повнота законодавчої та судової влади. Монарх призначає прем’єр-міністра ("перший слуга”, прем’єр, візир), який відповідальний перед ним, або сам виконує його функції та міністрів. Наприклад, Саудівська Аравія – рішення Ради міністрів є остаточними, крім тих, що затверджуються королівськими декретами (бюджет).
Оман – султан є одночасно прем’єр-міністром, міністром оборони, фінансів і верховним головнокомандувачем.
6) Особливе значення має сімейна рада та мусульманська релігія. Сімейна рада (Саудівська Аравія) може скинути монарха. Всі особи, що належать до правлячої сім’ї, отримують ренту від держави (Кувейт – 8 тис. $ на місяць).