мыкроеконом

Y

Рис. 3.1. Крива байдужості

Через будь-яку точку в системі координат можна провести криву байдужості. Кожна крива буде відображати певний рівень корисності. Сукупність таких кривих утворює карту кривих байдужості.

Криві байдужості мають такі властивості:

не перетинаються;

чим вище від початку координат розташована крива байдужості, тим вищий рівень корисності товарів вона представляє;

криві байдужості мають від’ємний нахил для абсолютної більшості товарів;

гранична норма заміщення при просуванні вздовж кривої байдужості

зменшується.

Кожна точка кривої байдужості характеризується показником граничної норми заміщення MRSXY. Рухаючись вздовж обраної кривої байдужості, споживач залишається на одному рівні корисності, але збільшення кількості одного товару в кошику супроводжується зменшенням кількості іншого на певну величину. Кількість одного блага, від якої споживач змушений відмовитись, щоб одержати додаткову одиницю іншого блага називається граничною нормою заміщення. Вона може бути визначена як кутовий коефіцієнт кривої байдужості в кожній точці:

Форма і нахил кривих байдужості визначаються уподобаннями споживача і залежать від ступеня замінності благ.

Рис. 3.2. Карти кривих байдужості людей з різними перевагами

31

Так, наприклад, якщо Антону більше подобається картопля, а Андрію – рис, то відповідно їх криві байдужості будуть мати різний нахил (рис. 3.2).

Різницю у перевагах споживачів можна показати за допомогою показника граничної норми заміщення. Так Антон заради однієї порції рису готовий відмовитись лише від половини порцій картоплі, а Андрій заради однієї порції рису готовий відмовитись від двох порцій картоплі.

Якщо споживач віддає перевагу одному з товарів, то це означає, що задля додаткової одиниці цього товару, він готовий пожертвувати значною кількістю іншого товару. Відповідно до цього буде змінюватись і нахил кривих.

Криві байдужості можуть мати й інші форми. Якщо товари є абсолютними замінниками, споживачу байдуже який з них споживати (купити учнівський зошит червоного чи синього кольору), гранична норма заміни є сталою та дорівнює одиниці, а криві байдужості матимуть вигляд спадних прямих (рис. 3.3).

Якщо товари є абсолютними взаємодоповнювачами (наприклад, взуття на праву та ліву ногу), то заміщення неможливе, гранична норма заміни дорівнює нулю, а криві байдужості мають вигляд прямого кута (рис. 3.4).

3.2. Бюджетне обмеження споживача

За допомогою кривих байдужості було охарактеризовано вподобання споживачів, кожний з яких бажав би обрати кошик, який належить найвищій кривій байдужості, з найбільшою кількістю товарів. Але споживач повинен зважати на ціни та суму коштів, яку має в своєму розпорядженні.

Нехай споживач має певну суму коштів I = 10 грн., яку хоче витратити на придбання двох товарів Х та Y. Ціни на товари відповідно становлять: РХ = 2 грн., РY = 5 грн. За свої кошти споживач може придбати різні комбінації товарів Х та Y. Також він може витратити їх або на товар Х (придбавши 5 од.), або на товар Y (придбавши 2 од.). Будь-яка комбінація товарів може бути відображена в системі координат. З’єднавши комбінації, на які споживач буде витрачати одну і ту ж суму коштів, отримаємо лінію бюджетного обмеження для даного споживача (рис. 3.5).

Лінія бюджетного обмеження – це лінія, яка відображає такі комбінації товарів, на які споживач повністю витрачає свій бюджет.

32

Рівняння лінії бюджетного обмеження має такий вигляд:

Х=5

Рис. 3.5. Лінія бюджетного обмеження

Бюджетна лінія – це лінія рівних видатків. Вона показує межу між неможливим і можливим для споживача. Всі точки, які відображають комбінації товарів над бюджетною лінією, є недосяжними для споживача (точка А). Всі точки, які відображають комбінації товарів під бюджетною лінією, є досяжними, при цьому у споживача залишаться кошти (точка В).

У межах незмінного бюджету збільшити видатки на купівлю додаткових одиниць товару можна лише на суму, яка заощаджена завдяки відмові від купівлі певної кількості іншого товару. Чим вищою є ціна товару, тим від більшої кількості іншого товару доведеться відмовитись споживачеві, щоб придбати додаткову одиницю цього товару.

Оскільки лінія бюджетного обмеження пряма, то вона має постійний нахил, який визначається як відношення однієї сторони до іншої:

Дана величина PX PY показує кількість товару Y, від якої споживач повинен

відмовитись для придбання додаткової одиниці товару Х.

Зміна доходу споживача та ринкових цін товарів змінюють купівельні можливості споживача.

При зміні доходу бюджетна лінія буде переміщуватись паралельно вверх або вниз. Якщо доход зростає, то вона переміщується паралельно вверх і споживання товарів Х та Y збільшується. Зменшення бюджету переміщує бюджетне обмеження відповідно вниз і споживання обох товарів зменшується

(рис. 3.6).

Y

Y2

Y

Y1

Х Х1 Х Х2

Рис. 3.6. Вплив зміни доходу на бюджетне обмеження

33

При зміні ціни на один з товарів бюджетна лінія буде переміщуватись по осі того товару, ціна на який змінилась, тобто змінювати кут нахилу. Якщо, наприклад, ціна на товар Y буде зростати, то відповідно споживання цього товару буде зменшуватись і бюджетна лінія буде пересуватись по осі Y вниз і навпаки (рис. 3.7).

Y

Y2

Y

Y1

Х

Х

Рис. З.7. Вплив зміни ціни на бюджетне обмеження

Після розгляду мети та обмеження споживача, необхідно проаналізувати взаємодію цих складових, в результаті якої споживач приймає рішення про вибір конкретного споживчого кошика.

3.3. Оптимізація вибору споживача на основі ординалістського підходу

Після того, як споживач визначив свої переваги та встановив набори товарів, які будуть для нього досяжними, необхідно поєднати отримані дані та вибрати таку комбінацію товарів, від якої він отримає максимальну корисність. Знайти таку комбінацію товарів буде найпростіше за допомогою графічної моделі. Для цього необхідно сумістити карту кривих байдужості з графіком бюджетної лінії. На бюджетній лінії знаходяться всі комбінації товарів, які є доступними для споживача. Криві байдужості розташовані в порядку зростання корисності. Це означає, що оптимальний вибір споживача буде досягатись у тій точці, в якій бюджетна лінія торкнеться найвищої з можливих кривих байдужості (рис. 3.8). Звичайно в реальному житті ніхто не згадує при купівлі товарів про криві байдужості та бюджетну лінію. Робиться припущення, що споживач їх застосовує автоматично. Це подібно до того, якби баскетболіст кожний раз, кидаючи м’яч, використовував би закони фізики та розраховував траєкторію польоту м’яча, проте він цього не робить, а діє інтуїтивно.

Точка Е – це точка оптимального вибору споживача або точка його рівноваги. ХЕ та YЕ – це оптимальний вибір споживача або така комбінація товарів, від споживання якої він отримує максимальну корисність.

Комбінації товарів у точках А та В є досяжними для споживача, але вони знаходяться на нижчий кривій байдужості і відповідно будуть менш корисними, тому є непривабливими. Можливо споживач хотів би досягти

34

вищої кривої байдужості, але цей рівень корисності виходить за межі бюджетної лінії.

Y

А

Е

YЕ

U3

ВU2 U1

Х

ХЕ Рис. 3.8. Оптимізація вибору споживача

Досягнувши рівноваги, споживач не має стимулів до зміни свого стану. За інших рівних умов не існує жодної можливості покращити його добробут.

Можна обґрунтувати рівновагу споживача алгебраїчно. Лише в точці Е, де бюджетна лінія і крива байдужості дотичні, їх нахил однаковий. Як ми знаємо, нахил кривої байдужості (-ΔY/ΔX) відображає гранична норма заміщення

Наведена рівність є рівнянням рівноваги споживача, аналогічним одержаному за кардиналістською версією. У цій моделі також знайшло відображення фундаментальне припущення прихильників теорії граничної корисності про те, що пропорції обміну товарів і ринкове ціноутворення ґрунтуються на корисності.

Питання для перевірки знань:

1.На чому будується ординалістська модель поведінки споживача та які припущення вона передбачає?

2.Що таке крива байдужості та карта кривих байдужості?

3.Яким показником вимірюється кожна точка кривої байдужості?

4.Що таке лінія бюджетного обмеження споживача? Як визначається її нахил?

5.Як змінює своє положення бюджетна лінія при зміні доходів та цін?

6.Як визначається оптимальний вибір споживача?

7.Що є спільного в кардиналістській та ординалістській моделях поведінки споживача?

35

Практичні завдання Тести

1.До характеристики кривих байдужості відносять:

1)криві байдужості не перетинаються;

2)вища крива байдужості представляє більш цінні набори товарів;

3)криві байдужості мають позитивний нахил;

4)вірними є 1) та 2).

2.Два набори товарів, які мають однакову корисність:

1)належать одній кривій байдужості;

2)належать різним кривим байдужості;

3)знаходяться на одній бюджетній лінії;

4)знаходяться на одній кривій попиту.

3.Бюджетна лінія показує:

1)на скільки необхідно відмовитись від споживання товару Y, щоб збільшити споживання товару Х на одиницю так, щоб загальна корисність набору залишилась незмінною;

2)як буде змінюватись попит при зміні бюджету;

3)такі комбінації товарів Х та Y, які будуть обходитись для споживача в одну і ту ж саму суму коштів;

4)такі комбінації товарів Х та Y, які будуть мати однакову корисність.

4.Гранична норма заміщення (MRSxy) показує:

1)на скільки необхідно відмовитись від споживання товару Y, щоб збільшити споживання товару Х на одиницю так, щоб загальна корисність набору залишилась незмінною;

2)межі можливого споживання двох благ при певних цінах на них;

3)такі комбінації товарів Х та Y, які будуть обходитись для споживача в одну і ту ж саму суму;

4)як можна заміщувати малоцінні товари на товари нормальної якості.

5.Якщо споживач обирає товарний набір, який лежить всередині бюджетного обмеження, то він:

1)максимізує загальну корисність;

2)бажає купити товарний набір, вартість якого перевищує бюджетні можливості;

3)не повністю використовує свій бюджет;

4)досягає оптимального стану.

6.Зменшення доходу споживача графічно відображується в:

1)паралельному переміщенні бюджетної лінії вправо;

2)паралельному переміщенні бюджетної лінії вліво;

3)зменшенні нахилу бюджетної лінії;

4)збільшенні нахилу бюджетної лінії.

7.Якщо споживач обирає товарний набір, який лежить поза бюджетним обмеженням, то він:

1)неповністю використовує свій бюджет;

36

2)бажає купити товарний набір, вартість якого перевищує бюджетні можливості;

3)досягає оптимального рівня корисності;

4)повністю використовує свій бюджет.

8.Які лінії використовуються для графічної інтерпретації ситуації споживацької рівноваги:

1)лінія «доход-споживання» і лінія «ціна-споживання»;

2)лінія «доход-споживання» і крива Енгеля;

3)лінія «ціна-споживання» і лінія індивідуального попиту;

4)карта кривих байдужості і бюджетна лінія.

9. Зміна ціни одного товару – причина того, що бюджетна лінія:

1)зміститься паралельно вправо-вверх;

2)зміститься паралельно вліво-вниз;

3)змінить кут нахилу;

4)не змінить свого положення.

10.Яка з умов виконується в точці оптимального вибору споживача:

1)PX / PY = MRSXY;

2)I = MRSXY;

3)MUX / PX = MRSXY;

4) PXQX = PYQY (Qx, Qy – кількість товарів Х та Y).

11.Припустимо, що споживач має бюджет у 8 грн. Ціна товару А складає 1 грн., ціна товару Б – 0,5 грн. Яка з комбінацій кількості товарів

знаходиться на бюджетній лінії?

1)8А і 1Б;

2)7А і 1Б;

3)6А і 6Б;

4)5А і 6Б.

12.Крива байдужості - це:

1)крива, всі точки якої представляють собою набори товарів різної корисності;

2)крива, всі точки якої представляють собою набори товарів однакової корисності;

3)крива, всі точки якої є точками оптимуму споживача;

4)крива, всі точки якої представляють набори товарів, які доступні для споживача.

13.Положення і нахил бюджетної лінії для окремого споживача пояснюється:

1)перевагами споживача і розміром бюджету;

2)тільки цінами на товари;

3)перевагами, розміром бюджету і цінами на товари;

4)цінами товари і розміром бюджету.

14.Якщо товари Х та Y для споживача є абсолютно взаємозамінними, то:

1)MRSXY = 0;

2)MRSXY; = 1;

3)MRSXY; = ∞;

37

4)MRSXY; = 2.

15.Якщо споживач заради однієї одиниці товару Х готовий віддати дві

одиниці товару Y, то це означає, що:

1)споживач надає перевагу товару Х;

2)споживач надає перевагу товару Y;

3)споживачу байдуже, який товар обрати;

4)споживач взагалі не збирається купувати товар Y.

16. Якщо товари Х та Y для споживача є абсолютно взаємодоповнюючими, то:

1)MRSXY = 0;

2)MRSXY; = 1;

3)MRSXY; = ∞;

4)MRSXY; = 2.

Задачі для розв’язання

Задача №1. Студент споживає два товари Х та Y. В таблиці представлено споживчі кошики, які мають однакову корисність для студента:

Побудуйте криву байдужості. Визначте граничну норму заміщення товару Y товаром Х та простежте її динаміку, якщо студент змінює свої уподобання від кошика А до D.

Задача №2. Споживач має в своєму виборі два товари А та В. Всі можливі комбінації цих товарів, які знаходяться на одній кривій байдужості, представлено в таблиці 1.

Ціни товарів А та В складають відповідно: РА = 60 грн., РВ = 20 грн. Визначте оптимальний вибір споживача. Як зміниться споживацький

вибір, якщо ціна товару В зменшиться на 50%?

Задача №3. Бюджет споживача складає 180грн. Ціни на товари Х та У відповідно: РХ = 9грн.; РУ = 2грн.

Побудуйте графік бюджетної лінії та запишіть її рівняння. Чи зможе споживач одночасно купити 12 одиниць товару Х та 50 одиниць товару У?

38

Покажіть на графіку, як зміниться бюджетна лінія, якщо:

1)доход зменшиться у три рази, а ціни залишаться незмінними;

2)ціна на товар Х збільшиться у три рази, а ціна РУ та доход залишаться незмінними.

Задача №4. Дані таблиці характеризують криві байдужості споживача для двох товарів Х та Y. Споживач має бюджет 40грн., який хоче розподілити між цими товарами так, щоб загальна корисність була максимальною. Ціни товарів складають РХ = 1грн., РY = 2грн.

Побудуйте криві байдужості та бюджетну лінію. Визначте оптимальний набір товарів для споживача. Чи задовольняє ваша відповідь умові рівноваги споживача?

Задача №5. На малюнку відображені крива байдужості та бюджетна лінія певного споживача. Точка Е – це точка його оптимального вибору.

Визначте дохід споживача, якщо ціна товару Х становить 10 грн.; ціну товару Y; показник граничної норми заміщення в точці Е. Запишіть рівняння зображеної бюджетної лінії.

Y

30

X 15

Задача №6. Граничну корисність, яку отримує споживач від споживання товарів А та В задано такими функціями: МUA= 21 – 3A, MUB = 12 – B (A і В

– кількість товарів).

Визначте оптимальний набір товарів, якщо бюджет споживача складає 21 грн., а ціни товарів становлять: РА = 3грн., РВ = 1грн.

39

Тема 4

Аналіз зміни рівноваги споживача

4.1. Зміна рівноваги споживача при зміні доходу та ціни товару

Вище розглядалося формування споживчого вибору при умові незмінності доходу споживача та ціни на товар. Але, якщо враховувати, що в реальному житті з часом доходи та ціни змінюються, то відповідно і оптимальний вибір споживача також з часом буде змінюватися, тобто точки оптимального вибору будуть займати нові положення.

Зміна рівноваги при зміні доходу споживача

Розглянемо як буде змінюватись оптимальний вибір споживача, якщо будуть змінюватись його доходи. Припустимо, що доходи споживачів зростають І1, І2, І3, а ціни на товари залишаються незмінними РХ та РY. Зростання доходів призведе до того, що бюджетна лінія буде зміщуватись паралельно вверх. Сумістивши графіки бюджетних ліній з картою байдужості, можемо знайти точки оптимального вибору споживача для кожного рівня доходу Е1, Е2, Е3 (рис. 4.1). Якщо з’єднати ці точки, то отримаємо лінію «доход-

споживання» (рис. 4.1).

Х1 Х2 Х3

Рис. 4.1. Зміна рівноваги споживача при зміні його бюджету

Лінія «доход-споживання» – це лінія, яка проходить через всі точки рівноваги споживача, що відповідають різним рівням доходу, і показує як зміниться споживання товарів Х та Y при зміні його доходу.

Від лінії «доход-споживання» можна перейти до ліній індивідуального попиту. Якщо перенесемо рівноважні обсяги споживання товару Х у систему координат «ціна – обсяг попиту», то при незмінних цінах ми отримуємо криві попиту (рис. 4.2). Таким чином, зміна доходу споживача спричиняє зміни у попиті на товар, впливаючи як нецінова детермінанта, і зміщує криву попиту.

40