Конс.Стратегія

2.Витратний – економічний результат порівнюється з поточними витратами, які здійснені на його досягнення.

3.Ресурсно-витратний – враховується одночасно оцінка наявних ресурсів

іпоточних витрат.

Оцінка загального результату діяльності підприємства (ефекту) може бути здійснена за одним з трьох підходів:

1.За результат береться вартість створеного за певний період продукту (робіт, послуг).

2.За результат береться прибуток, величина якого зіставляється з собівартістю виробництва або вартістю основних засобів або величиною активів підприємства.

3.За результат береться сума прибутку та амортизації.

Ефективність діяльності підприємства визначається для різних конкретних ситуацій, що виникають в процесі функціонування підприємства. Для досягнення цієї мети можуть бути використані наступні підходи:

1.Оцінювання ефективності діяльності підприємства з метою забезпечення стратегічного управління ним.

2.Оцінювання ефективності діяльності підприємства з метою визначення його інвестиційної привабливості.

3.Оцінювання ефективності діяльності підприємства на макрорівні з боку держави.

Загалом, ефективність діяльності підприємства залежить від умілого використання резервів при:

1.Використанні основних засобів.

2.Використанні оборотних коштів.

3.Використанні праці.

Для досягнення цього на підприємстві повинна бути створена ефективна система управління, в першу чергу стратегічного.

4. Ключові фактори успіху підприємства

Успіх підприємства полягає в досягненні встановлених цілей, які утворюють його стратегію. В економіці про успіх діяльності свідчать показники ефективності діяльності підприємства: дохід, прибуток, активи, капітал, продуктивність праці, рентабельність, норма повернення інвестицій, дохід на акціонерний капітал чи акцію, тощо.

З часом ефективність діяльності окремих підприємств знижується. Навіть надійні, процвітаючі підприємства зазнають невдач передусім внаслідок зміни смаків споживачів або появи нових конкурентів. Тому навіть такі всесвітньо відомі компанії, як General Motors, Kodak, Microsoft вважають критерієм успіху не прибуток, а забезпечення сталого розвитку в довгостроковій перспективі. Це спонукає їх визначати і розвивати умови і фактори, покликані забезпечити в майбутньому ключові фактори успіху.

Ключовими факторами успіху є активи і компетенції, які використовують суб’єкти ринку в успішній конкурентній боротьбі.

11

Ключовими факторами успіху (КФУ) може бути будь-який конкурентний актів або компетенції підприємства, необхідні для завоювання найбільшої частки ринку.

Основні ключові фактори успіху, які впливають на діяльність підприємства, знаходяться як в зовнішньому так і внутрішньому середовищі підприємства (рис.1.3).

Фактори успіху підприємства

Рис.1.3. Класифікація ключових факторів успіху підприємства

Сукупність ключових факторів успіху поділяють на два типи:

1.Стратегічні необхідності, які, можливо, і не надають жодних переваг, оскільки ними володіють усі учасники ринку, але їх відсутність значно послаблює позиції підприємства.

2.Стратегічні сили (активи і компетенції), які дають змогу підприємству виділитися із загального ряду ринкових гравців, перевершити суперників, що є основою конкурентних переваг, джерелом успіху.

Склад КФУ залежить як від видів діяльності підприємства (виробництво, освіта, зв'язок), особливостей країн, галузей, так і від обумовлених часом факторів (смаки, мода). Тому успішні підприємства не тільки ретельно з’ясовують свої КФУ, а й прогнозують їх стан у майбутньому, постійно відстежують можливу появу нових КФУ.

Питання для самоперевірки:

1.Що являє собою підприємство з точки зору стратегічного управління?

2.Дайте визначення понять «інфраструктура» та «інфраструктура підприємства».

12

3.Поясніть, що для підприємства є головним – стратегія чи структура?

4.Які існують підходи до визначення поняття «ефективність діяльності підприємства»?

5.Від чого залежать ключові фактори успіху підприємства.

Тестові завдання:

1.З точки зору стратегічного управління підприємство – це: а) відкрита, складна, унікальна, соціально - економічна система; б) закрита, складна соціально - економічна система; в) самостійний суб'єкт господарювання; г) відкрита, проста, соціально - економічна система.

2.Комплекс цехів, господарств та служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства – це:

а) інфраструктура підприємства; б) інфраструктура; в) комунікаційна мережа;

г) організаційна структура підприємства.

3.До складу виробничої інфраструктури підприємства входять:

а) заклади охорони здоров’я; б) заклади громадського харчування; в) заклади освіти; г) магістральні об'єкти.

4.Ефективність діяльності підприємства з точки зору стратегічного управління залежить від:

а) ефективності використання ресурсів; б) ефективності використання капіталу; в) правильності обраної стратегії; г) виду діяльності підприємства.

5.Характерний для певної галузі перелік чинників, що приносять їй перевагу перед іншими галузями – це:

а) критичні фактори успіху; б) фактори часу;

в) фактори конкурентної боротьби; г) конкурентні переваги.

Тема 2. Теоретичні основи стратегії підприємства

План.

1.Сутність поняття «стратегія».

2.Принципи та послідовність розробки стратегії.

3.Класифікація стратегій підприємства.

1. Сутність поняття «стратегія»

Слово «стратегія» походить від грецького strategia (стратос – військо, аго

– веду) і означає «мистецтво розгортання військ в бою» або «мистецтво генерала». Цей військовий термін використовували для вивчення

13

закономірностей та характеру війни, теоретичних основ планування, підготовки і проведення військових операцій із заздалегідь сформульованими стратегічними завданнями.

Звинайденням конвеєра та становленням перших промислових підприємств термін «стратегія» було запозичене з військового лексикону. Для виживання підприємств в умовах насичення ринку продукцією, поширенням і загостренням конкуренції потрібно було боротись – розпочинати так звані «економічні війни». Проте, будь-які військові дії вимагали перш за все відповідної теоретичної підготовки, тобто попередньо розробленої стратегії. В кінці XIX ст. термін «стратегія» було вперше внесено в англійський економічний словник.

Зрозвитком теорії і практики стратегічного управління складались різні погляди щодо стратегії підприємства. Виділяють п’ять основних визначень поняття «стратегія», які отримали загальну назву «П’ять «П» стратегії»:

1. Стратегія – це план дій вищого керівництва для досягнення довгострокових результатів, що відповідають цілям та завданням підприємства.

2. Стратегія – це принцип поведінки або слідування певній моделі

поведінки.

3.Стратегія – це позиція або створення шляхом різних дій унікальної та цінної позиції підприємства на ринку.

4.Стратегія – це перспектива, тобто основний спосіб дій підприємства в майбутньому.

5.Стратегія – це ловкий прийом, маневр, що застосовується підприємством з метою перехитрити противника або конкурента.

В подальшому були сформовані різні теорії стратегії та виникло десять точок зору на процес формулювання, побудови та реалізації стратегії підприємства (рис.2.1). Кожна точка зору формує певний погляд, концепцію, яка отримала назву «школа стратегії». У залежності від розвитку у часі, функціонували такі наукові школи: дизайну (1957-1965), планування (1965), позиціонування (1970-1980), підприємництва (1950-1959), когнітивна (19471958), навчання (1959-1990), влади (1971-1984), культури (1960), зовнішнього середовища (1977-1980), конфігурації (1962-1978).

Більшість закордонних вчених основну увагу приділяли питанням формування стратегії (школи дизайну, планування, позиціонування), розгляду специфічних аспектів процесу її формулювання (школи підприємництва, когнітивна, навчання, влади, культури, зовнішнього середовища, конфігурації). Прихильники кожної з наукових шкіл притримуються власних концепцій щодо процесу формулювання, побудови та реалізації стратегії, вважаючи її ключем до успіху функціонування підприємства.

14

16

1.Філософська концепція, яка визначає загальне значення стратегії. Наприклад, стратегія — це філософія, якою повинна керуватись організація.

З погляду філософії, стратегія розглядається як:

1.Позиція підприємства, яка не дозволяє зупинитися на досягнутому і забезпечує постійний розвиток.

2.Найцінніше досягнення управлінської діяльності, яке дозволяє отримувати можливості досягнення бажаних результатів функціонування, розвитку.

2. Організаційно-управлінська концепція вбачає певний шаблон логічної і послідовної поведінки, яка складається на підприємстві свідомо або стихійно і вважається найголовнішим елементом самовизначення на ринку в умовах зовнішнього середовища.

Згідно даної концепції стратегія в загальному вигляді — це довгостроковий курс розвитку підприємства, спосіб досягнення цілей у відповідності до своїх продуктових, фінансових та інших можливостей.

2. Принципи та послідовність розробки стратегії

При розробці стратегії підприємства необхідно враховувати такі принципи:

1.Кількісного виміру стратегічних цілей - формування та реалізація стратегії підприємства відбувається через встановлення та виконання стратегічних цілей, яким надається кількісний вимір.

2.Взаємоузгоджуваності стратегічних цілей підприємства та персоналу - стратегічні цілі підприємства через причинно-наслідкові зв’язки доводяться до окремого працівника.

3.Ієрархії визначення шляхів досягнення стратегічних цілей через причинно-наслідкові зв’язки - формування та реалізація стратегії підприємства відбувається через детальну послідовність стратегічних цілей та визначення конкретних шляхів їх досягнення.

4.Постійного удосконалення стратегії та процесу її реалізації - в процесі формування та реалізації стратегії під впливом зовнішнього середовища відбувається постійне та своєчасне внесення стратегічних змін, що забезпечує удосконалення стратегії.

5.Ситуативності прийняття управлінських рішень - в процесі формування та реалізації стратегії прийняття своєчасних управлінських рішень на всіх рівнях управління залежить від конкретної ситуації, спричиненої впливом зовнішнього середовища.

6.Випереджувальності та системності аналізу ситуації до прийняття управлінських рішень - в процесі формування та реалізації стратегії прийняття своєчасних управлінських рішень на всіх рівнях управління здійснюється на основі всебічного системного аналізу конкретної ситуації та її наслідків.

7.Безперервності отримання даних щодо ситуативних впливів зовнішнього середовища на процес формування та реалізації стратегії - в процесі формування та реалізації стратегії необхідно постійне отримання

17

інформації про впливи зовнішнього середовища для здійснення системного аналізу ситуацій.

8. Системності комунікацій та дій персоналу в процесі формування та реалізації стратегії - налагоджені безперервні комунікації та дії персоналу забезпечують формування та реалізацію стратегії на підприємстві.

Розробка стратегії підприємства здійснюється поетапно. На першому етапі визначається місія підприємства – головна причина його існування. Потім розробляється бачення – майбутня картина функціонування підприємства на довгострокову перспективу. На наступних етапах визначаються головні цілі, яких прагне досягти підприємство та цінності – головні принципи яких буде воно притримуватись в процесі подальшого функціонування. Після цього здійснюється стратегічний аналіз: аналіз зовнішнього середовища та потенціалу (внутрішнього середовища) підприємства. На основі отриманих результатів аналізу формується генеральна (корпоративна) стратегія, яка потім деталізується на нижчі рівні управління підприємством у вигляді функціональних та ресурсних стратегій. Коли стратегія підприємства розроблена, наступає етап її реалізації. За результатами та в процесі реалізації стратегії здійснюється постійний контроль та оцінка отриманих результатів. Якщо в процесі реалізації стратегії відбулися відхилення від генеральної стратегії, то здійснюється коригування стратегії шляхом внесення стратегічних змін.

3.Класифікація стратегій підприємства

Взалежності від різних критеріїв стратегії підприємства класифікуються

таким чином:

1.За масштабом розробки - генеральна (загальна); допоміжна.

2.За масштабом бізнесу - стратегія диверсифікації; стратегія вузької спеціалізації.

3.За ієрархією в системі управління - загально корпоративна; функціональна; ділова; операційна; ресурсна.

4.За функціями, які виконує підприємство - виробнича; збутова; маркетингова; фінансова; кадрова.

5.За позицією на ринку - стратегія лідера; стратегія послідовника; стратегія претендента; стратегія новачка.

6.За конкурентними перевагами - стратегія мінімальних витрат; стратегія диференціації; стратегія фокусування.

7.Залежно від видів ресурсів - стратегія трудових ресурсів; стратегія техніки та технології; стратегія інформаційних ресурсів; стратегія власного капіталу; стратегія залучення позикового капіталу.

8.Залежно від темпів розвитку підприємства - стратегія прискореного зростання; стратегія обмеженого зростання; стратегія збереження становища.

9.Залежно від спрямованості дій підприємства - наступальна стратегія; захисна стратегія; наступально-захисна стратегія.

10.За життєвим циклом підприємства - стратегія народження; стратегія юності; стратегія зрілості (стабілізації); стратегія старіння.

18

11. За терміном реалізації - короткострокова; середньострокова; довгострокова.

Стратегії різного типу, які розробляються підприємством на певний термін часу, відображають специфіку його функціонування та є взаємопов’язаними, а також утворюють певну систему, яка називається стратегічний набір. В деяких літературних джерелах він отримав назву «піраміда стратегій» (рис. 2.2.). Стратегічний набір вказує на місце та роль підприємства у зовнішньому середовищі.

Корпоративна стратегія – це головна стратегія, яку розробляє підприємство на різних ринках з диверсифікованою продукцією.

Конкурентна стратегія визначає місце і роль підприємства в конкурентному середовищі.

Функціональна стратегія розробляється з урахуванням корпоративної і конкурентної стратегії за функціональними сферами діяльності підприємства.

Конкретні стратегії – це забезпечуючі стратегії, що розробляються в процесі реалізації функціональних стратегій на нижчих рівнях управління підприємством.

Рис 2.2. Стратегічний набір організації Процес побудови стратегічного набору підприємства є діяльністю, що

здійснюється на всіх рівнях управління підприємством. Однакового стратегічного набору для різних підприємств не буває, тому що його комбінування залежить від особливостей функціонування окремого підприємства.

Питання для самоперевірки:

19

1.Як відбувалась еволюція поняття «стратегія»?

2.Перелічіть п’ять основних визначень поняття «стратегія».

3.Чим різняться погляди різних «шкіл стратегії» на процес формування та розробки стратегії підприємства?

4.Назвіть сучасні підходи до процесу розробки стратегії підприємства.

5.За якими ознаками класифікують стратегії?

Тестові завдання:

1. Стратегія – це:

а) генеральна програма розвитку підприємства; б) план управління підприємством; в) довгостроковий курс розвитку підприємства. г) усі відповіді вірні.

2.До принципів розробки стратегії відносяться: а) постійне удосконалення стратегії;

б) ієрархія визначення шляхів досягнення стратегічних цілей через причиннонаслідкові зв'язки; в) взаємоузгоджуваності стратегічних цілей; г) усі відповіді вірні.

3.Визначте правильну ієрархію стратегій:

а) корпоративна–функціональна–конкурентна–операційна; б) корпоративна–конкурентна–функціональна–операційна; в) конкурентна–корпоративна–функціональна–операційна; г) конкурентна–корпоративна–функціональна–операційна.

4.Стратегія, що визначає загальний напрям розвитку підприємства у довгостроковій перспективі називається:

а) операційною; б) конкурентною; в) корпоративною;

г) функціональною.

5.Останнім етапом розробки стратегії є:

а) реалізація стратегії; б) вибір генеральної стратегії;

в) контроль та оцінка результатів реалізації стратегії; г) стратегічний аналіз.

Тема 3. Визначення місії та цілей підприємства

План.

1.Поняття «місія» та правила щодо її формування.

2.Поняття «бачення» та особливості його розробки.

3.Поняття «цінності» підприємства.

4.Цілі підприємства: сутність, вимоги до формування та класифікація.

20