Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

книги из ГПНТБ / ФIленко О.Г. ЗбIрник задач з фIзичноI химII навчальний посiбник для студентiв металлургiйних спецiальностей вузiв

.pdf
Скачиваний:
3
Добавлен:
23.10.2023
Размер:
8.41 Mб
Скачать

О. Г. ФІЛЕНКО

ЗБІРНИК

ЗАДАЧ З ФІЗИЧНОЇ

ХІМІЇ

Допущено

Міністерством

вищої

і середньої

спеціальної

освіти

УРСР

як

навчальний

 

посібник

для

студентів

металургійних

 

спеціальностей

 

вузів

ВИДАВНИЦТВО «ВИЩА ШКОЛА»

К И ї В 1 9 7 З

541

Ф52

УДК 541.1 (07)

Сборник задач по физической химии. А. И. Ф и л е н к о, «Вища школа», 1973, 184 с. (на украинском языке). Книга представляет собой учебное пособие по курсу фи­ зической химии для студентов металлургических специ­ альностей высших учебных заведений.

Задачи и упражнения подобраны по темам, каждая из которых имеет краткое теоретическое введение.

В книге приведены единицы измерения физических ве­

личин

в СИ.

 

 

Табл.

15. Илл. 5. Библ. 26.

 

Редакція літератури

з хімії, хімічної технології, гір­

ничої

справи та металургії

 

Зав. редакцією Т. С.

Антоненко

 

 

Ф и л е н к о А л е к с е й

И г н а т ь е в и ч

 

Сборник задач по физической химии

 

(на украинском

языке)

Издательство «Вища школа»

Редактор Г. М. Законь

Оправа художника С. М. Габовича Художній редактор С. П. Духленко Технічний редактор Л. А. Стражник

Коректор Л. М. Машовець

Здано до набору

15.ХІІ.

1972 р. Підписано до друку 24.

V. 1973 р.

Формат паперу

60Х90'/,«. Папір друк.

№ 2, Друк.

арк. 11,5.

Обл.-видавн. арк. 11,17.

Тираж 1000.

Вндавн. № 637.

Бф 07391.

 

Ціна 63 коп. Зам. № 2—2582.

 

Видавництво

«Вища

школа», КиІв-54, вул. Гоголівська, 7.

Головне підприємство республіканського виробничого об'єднання «Поліграфкнига» Держкомвидаву УРСР, м. Київ, вул. Довженка, 3.

0254-218Ф М 2 П ( 0 4 ) - 7 3 Б З П - 1 0 - 7 3

<0 Видавництво „Вища школа", 1973 р.

ПЕРЕДМОВА

Пропонований збірник є навчальним посібником з курсу фізичної хімії для сту­ дентів металургійних спеціальностей вищих навчальних закладів.

Матеріал посібника відповідає прийнятій для цих спеціальностей програмі з фізичної хімії.

Розв'язування задач, складених на матеріалі металургійного виробництва, дає змогу студентам глибше засвоїти теоретичний матеріал і краще розібратися в багатьох питаннях спеціальних курсів.

При складанні посібника були використані матеріали з найпоширеніших під­ ручників, задачників, монографій і довідників, частину задач складено на основі експериментальних і теоретичних даних металургійних систем.

Задачі перероблено у відповідності з прийнятими тепер термінами, позначен­ нями, одиницями вимірювання фізичних величин за СІ.

У розділі «Термічний аналіз» використано практичні величини, і тому темпера­ тура вимірюється в градусах Цельсія.

Матеріал збірника поділено на сім частин, кожна з яких у свою чергу складається з розділів. На початку кожного розділу викладено теоретичний матеріал, який потріб­ ний для розв'язування задач (означення, закони, формули і т. д.), після чого наведено розв'язання найтиповіших задач.

Автор висловлює глибоку подяку за ряд цінних вказівок при складанні задачни­ ка рецензентам проф. А. С. Афанасьеву, співробітникам кафедри фізичної хімії Дніпропетровського металургійного інституту, проф. В. В. Фесенку і буде вдячний за критичні зауваження, поради і пропозиції щодо поліпшення книги.

Автор

ОДИНИЦІ ФІЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН

Замість восьми державних стандартів на одиниці фізичних величин, які діють тепер, Всесоюзний науково-дослідний інститут метрології ім. Д . І. Менделєєва роз­ робив проект єдиного державного стандарту на допущені для застосування в СРСР одиниці вимірювання фізичних величин.

Державний комітет стандартів Ради Міністрів СРСР схвалив цей проект і реко­ мендує його як єдиний стандарт на одиниці фізичних величин.

В основу сукупності одиниць, установленої стандартом для обов'язкового ви­ користання, покладено одиниці міжнародної системи, рекомендованої для практич­ ного застосування Генеральною конференцією з питань мір і ваги.

У стандарті наведено найменування, позначення, словесні означення, розмір­ ності і правила застосування 94 найважливіших одиниць міжнародної системи, у тому числі 7 основних, 2 допоміжних і 85 похідних, замість 35 одиниць, передбачених ГОСТ 9867—61. У систему одиниць СІ введено одиницю кількості речовини моль як

основну (моль — кількість

речовини системи, що містить стільки

ж структурних

одиниць — молекул, іонів, електронів або інших частинок, скільки

атомів міститься

в н у к л і д і 1 2 С масою 0,012

кг).

 

З

Для вимірювання температури в СІ прийнято термодинамічну температурну шкалу з одиницею кельвін (К) замість попередньої — градус Кельвіна (°К), а для різниці температур — кельвін (К) замість попереднього градуса (град).

Дл я визначення практичних результатів температури допускається застосування міжнародної практичної температурної шкали з одиницею градус Цельсія ("С), а для позначення різниці температур — градус Цельсія (°С) замість попереднього градуса

(град).

З похідних одиниць, утворених з основних семи одиниць СІ, деякі мають власні найменування: ньютон, ом, вольт, паскаль, джоуль та ін.

Найменування похідних одиниць, які не мають власної назви, утворюється з найменування кількох простих одиниць внаслідок множення або ділення одних оди­ ниць на інші. Наприклад, найменування одиниці вимірювання питомого електрич­ ного опору утворюється внаслідок множення одиниці опору на одиницю довжини

(ом-метр), найменування одиниці

вимірювання теплоємності — внаслідок

ділення

одиниці теплоти на одиницю температури (джоуль на кельвін).

 

Позначення похідних одиниць, що складаються з кількох співмножників, від­

окремлюють крапками на середній

лінії як знаками множення: Н • м, А

• м2 .

Для позначення похідних одиниць, утворених внаслідок ділення однієї

одиниці

на іншу, рекомендується застосовувати косу риску (наприклад, м/с) або добуток чи­ сельника на від'ємний степінь знаменника (наприклад, м • с ' ) . При застосуванні ко­ сої риски добуток одиниць у знаменнику слід брати в дужки, наприклад: Д ж / ( к г • К).

Стандартом введено для вимірювання тиску і напруги нову одиницю — паскаль з позначенням Па замість попередньої одиниці ньютон на квадратний метр, для вимі­ рювання сили світла — канделу замість свічки. Для одиниці часу секунди замість позначення сек прийнято позначення с, для одиниці електричної провідності — си­ менса замість позначення з трьох букв сим — позначення з двох букв См, для одиниці .кількості електрики — кулона — позначення Кл.

Буквені позначення одиниць слід друкувати малими буквами тим самимшрифтом, що й текст, крім позначення одиниць, назви яких утворені з прізвищ учених (ампер, вольт, кельвін, кулон, ньютон, ом, паскаль). Позначення цих одиниць пи­ шуть з великої букви (А, В, К, Кл, Н, Ом, Па).

Поряд з одиницями СІ проектом стандарту рекомендовано позасистемні одиниці: тонна (т) — для маси, хвилина (хв), година (год), доба (доб) — для часу, літр (л) — для об'єму, гектар (га) — для площі.

У проекті ГОСТ дано одиниці, які тимчасово допускається застосовувати і які будуть вилучені з застосування до 1 січня 1975 р. Це ангстрем (А), калорія (кал), центнер (ц), бар (бар), міліметр водяного стовпа (мм вод. ст.), міліметр ртутного стов­

па (мм рт. ст.), ом-квадратний міліметр на метр (Ом • мм2 /м),

кілограм-сила

(кгс).

У табл. 1 наведено найменування, позначення і розмірність

найважливіших

оди­

ниць фізичних величин, які широко застосовуються в курсі фізичної хімії. Одиниці для величин, не включених у стандарт, утворені за правилами когерентних (узгодже­ них) одиниць.

Стандартом допускається застосування кратних і дольових одиниць вимірювань, найменування яких утворюється приєднанням приставок, наведених у табл. 2, до найменування вихідних одиниць. Якщо вихідна одиниця має власне найменування, то приставки пишуть разом з найменуванням вихідної одиниці. Позначення пристав­

ки і

позначення

одиниці, до якої воно

приєднується, пишуть одним словом.

Напри­

клад,

кілоджоуль

(кДж). Приставки

„гекто", „дека", „деци" і „санти"

застосо­

вують тільки в найменуваннях одиниць, що вже поширилися (гектар, декалітр, деци­

метр і сантиметр). Застосування

двох

приставок при

утворенні кратної або частин­

ної одиниці не допускається.

 

 

 

У СІ для позначення малих

мас

застосовують

дольові одиниці грам, міліграм,

мікрограм, нанограм, що дає змогу повністю уникнути таких одиниць, як гама, мілігама та інші, які визначають масу і часто зустрічаються у фізичній хімії.

У фізичній хімії є й деякі специфічні величини: атомна одиниця, число Авогадро, мольний об'єм ідеального газу, універсальна газова стала і т. д.

Масу частинок (молекул, атомів, іонів) виражають двома способами: в кілогра­ мах (система СІ) і у вигляді відносної величини (атомної одиниці маси).

За атомну одиницю маси по вуглецевій шкалі прийнято одну дванадцяту частину маси ізотопу вуглецю з масовим числом 12; цю одиницю скорочено позначають бук­ вами а. о. м. або латинською буквою її.

Т а б л и ц я 1

Основні і похідні одиниці вимірювання найважливіших фізичних величин

Назва ве­

Позна­

Одини­

Систе­

чення

ці ви­

личин

вели­

мірю­

ма оди­

 

чин

вання

ниць

Час

t

секунда

СІ

 

 

хвилина

позасис­

 

 

 

 

темна

 

 

 

 

одиниця

 

 

година

« — »

Тиск

Р

паскаль

СІ

Довжина

L

метр

СІ

Кількість

 

кулон

СІ

електрики

Qe

Концентра­

Р

кілограм

 

ція масова

на

1 м3

 

 

М

розчину

СІ

молярна

кіломоль

 

 

 

на

1 м3

 

 

М

розчину

СІ

 

моль на

 

 

 

літр

роз­

 

 

 

чину

позасис­

 

 

 

 

темна

 

 

 

 

одиниця

моляльна

С

кіломоль

 

 

с

на 1000 кг

СІ

 

моль на

 

 

н.

кілограм

СІ

нормальна

кілоекві-

 

 

 

валент на

 

 

 

1 м 3

роз­

 

 

н.

чину

СІ

 

грамекві-

позасис­

 

 

валент на

темна

 

 

1 л

роз­

одиниця

 

 

чину

 

Коефіцієнт

D

квадрат­

 

дифузії

ний

метр

 

 

 

за секун­

СІ

 

 

ду

Маса

т

кілограм

СІ

 

т

тонна

позасис­

 

 

 

 

темна

Напруга

 

вольт на

одиниця

 

 

електрично­

 

метр

 

го поля

Е

 

 

СІ

Об'єм

V

кубічний

СІ

 

V

метр

 

 

літр

позасис­

 

 

 

 

темна

 

 

 

 

одиниця

Позначення

Значення

одиниць,

одиниці

вимі­

подане в

рювання

одиницях

 

 

СІ

С

60 с

ХВ

год

3600 с

Па

м

Кл

кг • м ~ 3

кмоль • м — 3

моль • л - " 1

кмоль - 1000 - 1

 

к г " 1

 

моль - к г - 1

 

кекв • м~~3

гекв

• л — 1

 

м2

с - 1

кг

 

т

1000 кг

В • м - 1

м3

л

10~3 • м 3

Розмір­

ність

Т

т

L-lMT~2 L

ТІ

L-3M

L~ZN

M~lN

L~3N

L~3N

L2T~~l

M

M

LMT3f~l L 3

L 3

Назва ве­ личин

МОЛЬНИЙ

ПИТОМИЙ

Густина

Площа

Потенціал:

ізобарний

ізохорний

Робота,

енергія Сила меха­ нічна, вага Сила елект­ ричного струму Швидкість лінійна Температу­ ра міжна­ родна

Позна­

Одини

чення

ці ви­

вели­

мірю­

чин

вання

 

кубічний

 

метр на

 

кіломоль

 

кубічний

 

метр на

 

кілограм

d

кілограм

S

на 1 м3

квадрат­

 

ний метр

Іджоуль

Fджоуль

Аджоуль

Fньютон

Іампер метр за

V секунду

Систе

Позначення

ма оди­

одиниці вимі­

ниць

рювання

позасис­

 

темна

м3 • кмоль'—1

одиниця

СІ

m j • кг

СІ

кг • м

 

СІ

 

СІ

Дж

СІ

Дж

СІ

Дж

СІ

Н

СІ

 

СІ

„—і

(практична)

 

градус

СІ

 

 

Цельсія

 

Цельсія

°С

 

Температу­

 

 

 

 

 

 

 

ра термоди­

 

 

 

 

 

 

 

намічна

 

 

 

 

 

 

 

Кельвіна

 

кельвін

СІ

 

 

Швидкість

 

кіломоль

 

 

 

хімічної

 

за секун­

 

кмоль • с—1

реакції

 

 

ду

за

СІ

 

V

моль

 

моль • с.—1

 

 

секунду

СІ

 

 

V

 

питома

кіломоль

 

 

 

 

 

 

 

 

 

за

секун­

СІ

 

 

 

 

ду

на

1 м3і

кмоль • с 1

X

 

 

 

 

 

 

,—з

 

 

 

моль

за

позасис­

X м'

 

 

 

 

 

 

 

секунду

темна

 

 

 

 

на літр

одиниця

моль • с 1 • л

1

Значення

одиниць, подане в одиницях СІ

T = t +

+ 273,15

Назва

Позна­

Оди ни

чення

ЦІ ви­

величин

вели­

мірю­

 

чин

вання

Кількість

теплоти (те­ плота фазо­

вого пере­ творення.

теплота хі­ мічної ре­

акції)

мольна

питома

Теплоєм­

ність сис­ теми питома

мольна

атомна

Електрич­ ний опір питомий

Електрична

провідність

питома

еквівалент­

на

Електрору­

шійна сила, різниця

електрич­ них зарядів

Електрод­ ний потен­ ціал

Електрична

напруга

Енергія

внутрішня

Q джоуль

Q джоуль на кіломоль

яджоуль на

кілограм джоуль на кельвін

сджоуль на

кілограмкельвін

Сджоуль на

кіломолькельвін

Сджоуль на

 

кілоатом-

R

кельвін

ом

l>

ом-метр

 

сименс

X

сименс

 

на метр

Я

сименс-

 

квадрат-

 

ний метр,

 

на кілоек-

 

вівалент

E

вольт

E

вольт

U

вольт

U

джоуль

Систе­

Позначення

Значення

одиниць,

ма ОДИ­

одиниці вимі­

подане в

НИЦЬ

рювання

одиницях

 

 

СІ

СІ

Дж

_

СІ

Д ж • к м о л ь - 1

СІ

Дж

• к г — 1

 

СІ

Д ж

• К " 1

 

СІ

Дж • кг

X

 

 

X

К - 1

 

 

СІ

Д ж • к м о л ь - 1

X

 

X

К - 1

 

 

СІ

Дж • к а т о м - 1

X

 

X

К - 1

 

 

СІ

 

Ом

 

СІ

Ом • м

 

СІ

 

См

 

СІ

См • м — 1

 

СІ

См • ма

• к е к в - 1

СІ

В

СІ

В

СІ

в

СІ

Д ж

Роз­

мір­

ність

ит~2

L2T~2

L W - 2 e - 1

/. 2 7 — 2 Є _ 1

L 2 T ~ 2 e - 1

L*r-

2

Є -

1

L W -

3

/ -

2

L W -

3

 

/ -

2

L-2MTl

T3P

x

X

 

L - 3 M -

1 X

X Г 3

/ 2

 

M - X T 3

X

X

PN-1

 

LWT-3!-1

L ^ r - 3 / " 1

Lmr-2

Назва

Позна­

Одини­

Систе­

Позначення

Значення

Роз­

чення

ці ви­

одиниць,

величин

вели­

мірю­

ма оди­

одиниці вимі­

подане в

мір­

 

чин

вання

ниць

рювання

одиницях

ність

 

 

 

 

 

СІ

 

Енергія ак­

 

 

 

 

 

 

 

 

L2MT~2

 

тивації

Е*

джоуль

СІ

 

Д ж

 

 

Ентропія

S

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

системи

джоуль

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

на кель­

СІ

 

Д ж

• К - 1

 

 

 

 

 

 

він

 

 

 

 

 

 

 

 

 

мольна

 

джоуль

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

на кіло-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

моль-

 

Дж

• к м о л ь - 1

X

L?T~2Q-1

 

 

 

кельвін

СІ

 

Ентальпія

Н

джоуль

СІ

 

X к г 1

 

L2MT~2

 

Д ж

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Т а б л и ц я

2

Множники і приставки для утворення десяткових

кратних

 

 

 

 

 

та дольових

одиниць

і їх

найменування

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Позначен­

Приклади дольови

і крат-

 

 

 

 

 

 

них одиниьіь

 

 

 

 

Найменування

ня при­

 

 

 

 

 

Множник

 

ставки ро­

 

 

 

 

 

 

приставки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сійськими

 

 

 

Позна­

 

 

 

 

 

буквами

Найменування

 

 

 

 

 

 

 

чення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10е

 

гіга

 

Г

гігапаскаль

 

ГПа

106

 

мега

 

м

 

мегават

 

МВт

10»

 

кіло

 

к

 

кілоджоуль

 

кДж

10

 

дека

 

да

декалітр

 

дал

ю - 1

 

деци

 

Д

дециметр

 

дм

і о - 2

 

санти

 

с

сантиметр

 

см

1 ( Г 3

 

мілі

 

м

міліампер

 

мА

і о - 6

 

мікро

 

мк

мікроампер

 

мкА

і о - 9

 

нано

 

н

 

нанометр

 

нм

Атомна одиниця

маси дорівнює 1,66053 • 10

кг.

 

 

 

 

 

Маси елементарних частинок (протона, нейтрона та ін.) звичайно відносять до

маси електрона,

що дорівнює 9,109558 • 10 — 3 1 кг або 5,48593 • 10 — 4 а. о. м.

 

Незалежно від агрегатного стану

1 кмоль речовини містить 6,022169 • 102 в

моле­

кул (число Авогадро). Слід зауважити, що для одиниці

кількості речовини

допускає­

ться кіломоль за рекомендацією UCOR — 1000/1969.

 

 

 

 

 

Один кіломоль ідеального газу при нормальних умовах займає об'єм 22,4135 м 3 .

Універсальна газова стала по вуглецевій шкалі дорівнює 8,31434 к Д ж / к м о л ь - 1 X

X К~' , * стала, або число Фарадея,

дорівнює 9,64867 • 10'Кл • к м о л ь -

1 .

 

 

I . ПЕРШИЙ ЗАКОН ТЕРМОДИНАМІКИ

РІВНЯННЯ ПЕРШОГО ЗАКОНУ ТЕРМОДИНАМІКИ

Перший закон термодинаміки визначається рівнянням

<7 = Д£/

+ Л,

(1,1)

де q — теплота, поглинена системою;

AU — зміна внутрішньої

енергії

системи; А — робота, виконана

системою.

 

У термодинаміці величина

q вважається додатною, якщо

теплота

поглинається системою, і від'ємною, якщо теплота виділяється систе­ мою; AU вважається додатною, якщо внутрішня енергія системи збіль­ шується, і від'ємною, якщо внутрішня енергія зменшується; роботу А вважають додатною, якщо система виконує роботу, і від'ємною, якщо робота виконується над системою.

При сталому об'ємі (V = const) поглинена системою теплота

витра­

чається на збільшення внутрішню!'

енергії, що видно з такого рів­

няння:

 

 

 

 

qv

= bU = Ua — U1

= пСу (Г, -

Tj),

(1,2)

де U1 — внутрішня

енергія системи при Тг; £/2

— внутрішня

енергія

системи при Т2; п — число кіломолів речовини;

CV—середня ізохор­

на теплоємність системи в інтервалі температур від Тх до Т2.

витра­

При сталому тиску = const) поглинута системою теплота

чається на збільшення ентальпії, що можна описати таким

рівнянням:

Цр

= АН = Н2 - Нг

= пСр 2 - 7\),

(1,3)

де Н1 — ентальпія

системи при Тх;

Я 2 — ентальпія системи при Тг;

Ср — середня ізобарна теплоємність

системи в інтервалі

температур

від 7\до Г 2 , Дж • кмоль-1 • К - 1 .

Співвідношення між ентальпією і внутрішньою енергією системи

визначається рівнянням

 

H = U + pV,

(1,4)

де р — зовнішній тиск, Па; V — об'єм системи,

м3.

При сталому тиску (р = const) зміна ентальпії визначається таким

рівнянням:

 

AH = AU + pAV,

(1,5)

де р — зовнішній тиск; Д V — зміна об'єму системи.

 

Соседние файлы в папке книги из ГПНТБ