Часть терминов Екология

Невідновні природні ресурси — природні ресурси (мінерали, вода, деякі види рослин і тварин тощо),які після їх вичерпання не можуть бути відновлені людиною у даний час або відновлюються зі швидкістю, значно меншою, ніж швидкість їх прямого використання.

економне використання - Вода життєво необхідна для людей, тварин і рослин. Багато хто навіть не здогадується, що запаси води на нашій планеті є вичерпними. Вода є найважливішим ресурсом, який із кожним роком привертає до себе дедалі більше уваги. У майбутньому професійне керування витратами води стане надважливим для виживання планети. Моніторинг якості води та використання рішень разом із технологіями інтелектуального моніторингу та контролю постачання питної води є запорукою безпечного майбутнього.

КИСЛО́ТНІ О́ПАДИ – усі види опадів атмосферних (дощ, град тощо), які містять забруднюючі речовини в сухому й рідкому станах. Найнебезпечнішим є сніг.

Санітарно-захисна зона — територія навколо потенційно небезпечного підприємства, в межах якої заборонено проживання населення та ведення господарської діяльності, розміри якої встановлюються проектною документацією відповідно до державних нормативних документів.

Екоцид — масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу.

Екологі́чна катастро́фа — надзвичайно швидка і тому небезпечна деструкційна зміна умов навколишнього середовища глобального чи локального масштабу, яка пов'язана з нанесенням величезної шкоди навколишньому середовищу, загибеллю рослин, тварин і людей.

Еколого-правова відповідальність — це юридична відповідальність за екологічне порушення, тобто виконання певних, затверджених законом про охорону природи, обов'язків.

Активна відповідальність - це виконання вимог охорони навколишнього середовища шляхом запровадження безвідхідних і маловідхідних технологій, виділення значних коштів на будівництво очисних споруд і різних установок, що зменшують забруднення навколишнього середовища і захищають здоров'я.

Пасивна форма юридичної відповідальності - це коли організації утримуються від виконання певних дій, які можуть призвести до екологічної шкоди, погіршення здоров'я людей.

адміністративна відповідальність - у вигляді накладання штрафів як на окремих осіб, так і на підприємство в цілому. Вона наступає у випадках псування або знищення природних об'єктів, забруднення природного середовища, браконьєрства і т.п.

Кримінальна відповідальність за екологічні злочини – це найсуворіший вид відповідальності. Він конкретизується у розділі 8 Кримінального кодексу України, і по окремим статтям передбачає до 10-12 років позбавлення волі. Наприклад, умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави та об’єктів природно-заповідного фонду, вчинені шляхом підпалу або іншим загальнонебезпечним способом, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Майнова відповідальність за екологічні правопорушення (делікти) – це різновид юридичної відповідальності, яка передбачає виконання обов’язків фізичних і юридичних осіб щодо компенсації шкоди, заподіяної власником чи користувачем природних ресурсів, порушення екологічних та інших прав громадян.

Екологі́чна пірамі́да (або трофічна піраміда, харчова піраміда) — графічне подання зміни кількості біомаси або біопродуктивності на кожному трофічному рівні екосистеми.

Сукце́сія (від лат. succesio — наступність, спадкування) — послідовна необоротна й закономірна зміна одного біоценозу (фітоценозу, мікробного угрупування, біогеоценозу й т.д.) іншим на певній ділянці середовища, як правило за періодів та процесів розвитку

Екоклімакс - це стан стійкої рівноваги між живими угрупованнями і середовищем системи; кінцевий результат сукцесій.

Природні ресурси — це сукупність об'єктів та систем живої та неживої природи, компонентиприродного середовища, що оточують людину, які використовуються в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людини та суспільства.

ЕКОЛОГІ́ЧНА БЕЗПЕ́КА – рівень захищеності життєво важливих інтересів людини, а також суспільства, довкілля та держави від реальних або потенційних загроз, зумовлених антропогенними чи природними чинниками.

біосферний моніторинг – спостереження за біосферою та її змінами

Екологічний моніторинг – це інформаційна система спостережень, оцінки і прогнозу змін у стані навколишнього середовища, створена з метою виділення антропогенних складових цих змін на тлі природних процесів.

Санітарно-токсичний моніторинг – забезпечує нагляд за ступенем забрудненості природних ресурсів шкідливими речовинами і впливом їх на організм людини, фітоценоз і зооценоз. Наприклад, збільшення кількості пестицидів і мінеральних добрив у ґрунтах призводить до збільшення їх кількості у продуктах харчування – овочах, м’ясі, молоці, злакових культур.

Гранично допустимий викид (далі — ГДВ) — науково-технічний норматив, встановлений при умові, що вміст забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери від джерела або їх сукупності, з урахуванням перспективи розвитку промислових підприємств, не перевищував би нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря: гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у атмосферному повітрі для людей і об'єктів навколишнього природного середовища.

Гранично допустимий скиди — екол. нормативи, що визначають гранич. межі викидів в атмосферне повітря і скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, ін. шкідливих впливів на навколишнє природ, середовище.

Тимчасово погоджені викиди або скиди — це кількість забруднюючих речовин, що викидається або скидається в навколишнє природне середовище з окремого джерела забруднення за одиницю часу, яка встановлюється на відповідний строк — до досягнення гранично допустимих викидів або скидів.

гранично - допустимі екологічні навантаження – система стосунків, що виявляє ГДК шкідливих речовин.

Для оцінки чинників і ефектів дії на середовище необхідно користуватися встановленими критеріями: значеннями ГДК, рівнів екологічних навантажень, викидів і скидань. При визначенні цих критеріїв враховуються геофізичні і економічні можливості по обмеженню викидів.

Природно-господарські територіальні системи – такий вид геосистем, в яких природна і господарська складові, накладаючись, інтенсивно впливають одна на одну, утворюючи якісно нову геосистему цілісність