Рак Шлунка

Рак Шлунка

Незважаючи на стійку тенденцію до зниження захворюваності на рак шлунка, він лишається одним із найпоширеніших форм злоякісних пухлин у світі. Щороку ця онкопатологія уражає понад 1 млн мешканців планети. Найбільша кількість хворих на рак шлунку припадає на вік від 50 до 60 років, на вік від 40 до 50 років припадає до 25% від всієї кількості захворювань. Чоловіки хворіють удвічі частіше за жінок. Причини захворювання. Фактори, що визначають захворюваність на рак шлунка, пов’язані із соціально-економічним рівнем життя населення. Рак шлунка набагато частіше зустрічається у населення із низьким соціально-економічним рівнем життя, ніж у заможніх людей. У розвитку рака шлунка особливо велике значення має характер харчування та спосіб життя у перші двадцять років життя. До екзогенних факторів(Фактори зовнішнього середовища : травми, забої, інсоляція УФО, інтоксикація, та ін.) ризику розвитку рака шлунку належать насамперед харчування із надлишком солі, у вигляді соленої риби, м’яса, овочів, морепродуктів. Ці продукти спричиняють осмотичне ушкодження епітелію і сприяють заселенню слизової оболонки шлунка бактеріями Helicobacter pylori. Також, ризик розвитку рака шлунка збільшується при надмірності у їжі вуглеводів, при нехватці вітамінів та мікроелементів. Велике значення у розвитку рака шлунка має хімічний склад грунту та води, що перш за все пов’язано із вмістом нітритів та нітратів, які у шлунку за участі мікроорганізмів перетворюються у нітрозаміни, які є потужними канцерогенами. Неабияке значення також відіграють шкідливі звички: куріння та вживання алкоголю, а особливо сурогатних горілчаних продуктів. До ендогенних факторів, які зумовлюють розвиток раку шлунка є: дуоденогастральний рефлюкс, внутрішньолункове формування ендогенних субстанцій типу нітросполук, порушення всмоктування та підвищена утилізація вітамінів та мікроелементів, генетичні та імунологічні фактори. П Передракові стани. Загальновизнано, що раку шлунка закономірно передує ряд захворювань, які характеризуються як передрак. Прогнози щодо виживаності. Вирішальне значення для прогнозу раку шлунка має не стільки ступінь диференціювання пухлини, скільки глибина інвазії в стінку органа і наявність метастазів у реґіонарні лімфатичні вузли, які гістологічно виявляються у операційному матеріалі. Найбільше значення у прогностичних факторів відіграє наявність метастазів у реґіонарні лімфатичні вузли, анатомічний вид пухлини та глибина інвазії. Однак інвазивність раку залежить від анатомічного виду пухлини. При проростанні серозної оболонки результати лікування погіршуються у 3 рази. Лікування на різних стадіях. Проводиться залежно від стадії раку шлунка – на 0 -І А - хірургічний метод, на І -ІІІ В – також хірургія та ад’ювантна хіміотерапія (6 курсів, інтервал 21-28 днів), на IV - паліативне та симптоматичне хірургічне лікування, паліативне променеве та хіміотерапевтичне лікування. Клінічні симптоми захворювання на різних стадіях. Як виявляється онкохвороба? Пухлини шлунка виникають, як правило, на фоні хронічної патології шлунка, що існувала попередньо. При цьому багатогранність клінічних проявів раку шлунка не містить симптомів, характерних саме для нього. Симптоми можуть виявлятися тільки у занедбаних випадках, коли радикальне лікування вже неможливе, а якщо можливе, то дає незадовільні результати. Ще більш складною стає діагностика, коли пухлина виявляється не так місцевими змінами ураженого органу, скільки загальними розладами функціонального характеру, які об’єднані у синдром “малих ознак”. Клінічний перебіг раку шлунка у хворих характеризується наступними функціональними розладами:

• Зміна самопочуття – безпричинна слабкість, зниження працездатності – у 25,8% пацієнтів.

• Невмотивоване зниження апетиту, відраза до окремих видів їжі – у 54,7% хворих.

• Явища шлункового дискомфорту (нудота, блювання) – у 63,8% та 24,6% пацієнтів.

• Втрата маси тіла – у всіх хворих.

• Стійка анемія – у 30% пацієнтів.

• Депресія, апатія – у 33,5% осіб

. Безперечним є факт, що “малі клінічні” ознаки захворювання при правильній інтерпретації дозволяють запідозрити пухлину шлунка і є основою та передумовою поглибленого спеціального обстеження хворого.