Силосування

Основна вимога під час силосування – використання високоякісної, повноцінної рослинної сировини та зменшення до мінімуму втрат поживних речовин.

Силосування, або заквашування, – біологічний метод консервування кормів на основі молочнокислого бродіння. Корм, одержаний методом силосування, називається силосом і належить до цінних, що найбільше відповідає фізіологічним потребам тварин. Цей вид корму в раціоні жуйних тварин може становити понад 50% загальної поживності. Крім високої поживності, молочна кислота, яка міститься в силосі, характеризується цінними дієтичними властивостями. В силосній масі на 50-60% зберігається вітаміну С, а вміст каротину (провітаміну А) в 1 кг сухої маси сягає 100-120 та більше міліграмів.

Силос – це соковитий корм із свіжоскошеної або підв’яленої маси та іншої рослинної сировини, законсервованого в анаеробних умовах утворюються при цьому органічними кислотами або консервантами.

Під час силосування відбувається консервування рослинної сировини органічними кислотами, які утворюються в процесі молочнокислого бродіння. Органічні кислоти, утворені внаслідок молочнокислого бродіння, убезпечують масу від подальшого розпадання та псування, сприяють її збереженню. Порівняно з висушуванням на сіно втрати основних поживних речовин знижуються в 2-3 рази, а каротин при силосуванні зберігається практично повністю. На силос обробляють спеціальні високоврожайні кормові культури – кукурудза, соняшник, люпин, які важко висушити. Прибирати їх можна незалежно від погоди, коли це найбільш зручно для господарства. Силос можна заготовлювати про запас на 2-3 роки і зберігати майже без втрат. Згодовувати його можна протягом усього року (у т. ч. і влітку) для всіх видів тварин. Різні шкідливі, антипоживні речовини (глікозиди, гірчичні масла та ін), що містяться в кормових культурах, в процесі силосування значно (на 75-80%) руйнуються. При заготівлі силосу сховища використовуються ефективніше, ніж для сухого корму: 1 м3 сіна, маючи масу близько 70 кг, містить приблизно 60 кг сухої речовини; 1 м3 силосу важить близько 700 кг і містить не менше 150 кг сухої речовини. Однак не слід захоплюватися суцільним силосування, тому що в готовому кормі практично відсутні цукру (вкрай необхідні для жуйних) і нерідко міститься підвищена кількість органічних кислот (вільних і пов’язаних в сумі до 3,5-4%). Силосування може бути спонтанним (мимовільним), тобто може протікати природним шляхом без застосування будь-яких консервуючих добавок. Сутність спонтанного силосування свіжоскошених рослин полягає в тому, що після щільного укладання і герметизації (ізоляції від повітря) подрібненої рослинної маси в сховище в ній інтенсивно протікають біохімічні та мікробіологічні процеси, в результаті яких накопичуються органічні кислоти (переважно молочна), що створюють досить кислу реакцію середовища – основна умова, що визначає збереження корму. Крім того, фітонцидні речовини, що виділяються клітинами рослин, а також діоксид вуглецю (СО2), що утворюється в результаті дихання рослин та життєдіяльності мікроорганізмів сприяють запобіганню силосується маси від псування. Проте в результаті спонтанного силосування далеко не завжди вдається отримувати високоякісний силос. Тому з метою поліпшення силосуемость вихідної сировини, збагачення його протеїном, зниження втрат поживних речовин у процесі ферментації і зберігання силосної маси, а також для підвищення якості (у т. ч. енергетичної поживністю) готового корму нерідко (у процесі його заготівлі) вносять вуглеводисті, мінеральні, азотовмісні, влагопоглощающие добавки, а також хімічні та біологічні консерванти.