Білет №1
1. Інвазійне захворювання трихінельоз викликають личинки і статевозрілі паразити із класу:
1. цестоди
2. нематоди
3. трематоди
2. При поточному забої свиней проби з ніжок діафрагми на трихінельоз відбирають від кожних:
1. 10-ти туш свиней
2. 50-ти туш свиней
3. від усіх туш свиней
3. При здійсненні ветсанекспертизи м’яса на цистицеркоз в умовах ринку м’ясокомбінату серце досліджують так:
1. роблять глибокий розріз по великій кривизні
2. нескрізні 2-3 поздовжніх і 1-2 поперечних розрізи міокарду
3. нескрізні листочкоподібні розрізи через 1 см
4. Якщо при дослідженні туші виявлено три і менше цистицерки:
1. тушу знешкоджують (проварюванням, солінням чи заморожуванням), голову язик і внутрішні органи (крім кишечника) утилізують
2. тушу, голову і внутрішні органи утилізують
3. тушу випускають без обмежень, голову і внутрішні органи утилізують
5. При вапняному переродженні капсул трихінел зрізи кладуть в:
-
соляну кислоту
2. молочну
3. сірчану
6. Дикроцеліоз викликає трематода, яка паразитує:
1. в жовчних ходах печінки і в жовчному міхурі
2. в легенях
3. в кишечнику і печінці
7. На саркоцистоз хворіють:
1. свині, ВРХ, ДРХ
2. коні, кролі
3. птиця, собаки, коти
4. риба
8. Стронгілятози паразитують у:
1. печінці
2. легенях
3. сичу зі і тонкому кишечнику
9. При піроплазмідозі, якщо жовтушність туші не зникає через 48 год:
1. тушу проварюють
2. випускають без обмежень
3. утилізують
10. При фасціольозі:
1. тушу і внутрішні органи випускають без обмежень
2. уражені органи утилізують, тушу випускають без обмежень
3. внутрішні органи утилізують, тушу проварюють
Білет № 2
1. Основним носієм трихінельозу в Україні є:
1. собака;
2. вовк;
3. червона лисиця
2. При забої коней проби на трихінельоз з ніжок діафрагми відбирають від кожних:
1. 50-ти туш коней;
2. 20-ти туш коней;
3. 10-ти туш коней
3. При здійсненні ветсанекспертизи м’яса на цистицеркоз в умовах ринку та при подвірному забої тварин серце досліджують так:
1. роблять глибокий розріз по великій кривизні
2. 2-3 поздовжніх і 1-2 поперечних розрізи міокарду
3. нескрізні листочкоподібні розрізи через 1 см
4. Якщо при дослідженні туші виявлено чотири і більше цистицерки:
1. тушу, голову і внутрішні органи утилізують
2. тушу, голову і внутрішні органи (крім кишечника) утилізують, жир перетоплюють для харчових цілей
3. Тушу випускають без обмежень, голову і внутрішні органи утилізують
5. Личинки яких цистицерків локалізуються переважно в печінці і серозних покровах:
1. Cysticercus piriformis;
2. Cysticercus bovis;
3. тенуїкольний (тонкошийний)
6. Проміжні господарі при дикроцеліозі:
1. вівці, ВРХ
2. наземні молюски
3. руді мурашки
7. Саркоцисти найчастіше локалізуються:
1. в стінці стравоходу, в діафрагмі, міжреберних та спинних м’язах
2. в печінці і жовчних ходах
3. в легенях
8. На диктіокаульоз хворіють:
1. ВРХ
2. вівці, кози
3. свині
9. У птиці при еймеріозі вражається:
1. кишечник
2. печінка
3. серозні покриви, брижа
10. При фасціольозі:
1. тушу і внутрішні органи випускають без обмежень
2. уражені органи утилізують, тушу випускають без обмежень
3. Внутрішні органи утилізують, тушу проварюють
Білет №3
1. У яких паразитів самки живородячі?
1. трихінел
2. дикроцелій
3. цистицерків
4. фасціол
2. Трихінел диференціюють від:
1. цистицерків, саркоцист, міхурців повітря, конкрементів паразитів
2. міхурців повітря, дистрофії м’язів, фін
3. ехінококів
3. При дослідженні на цистицеркоз в першу чергу розрізають і оглядають:
1. Серцевий м’яз, жувальні, м’язи язика,
2. серцевий м’яз, жувальні, ніжки діафрагми, згиначі і розгиначі
4. При цистицеркозі м'ясо свиней заморожують при таких режимах:
1. при -10ºС – 10 діб;
2. при -12º С – 4 доби
3. при -12 ºС без наступного витримування
5. Для дослідження на трихінельоз коней із кожної туші відбирають:
1. 48 зрізів;
2. 120 зрізів;
3. 24 зрізи
6. Додаткові господарі при дикроцеліозі:
1. вівці, ВРХ
2. наземні молюски
3. руді мурашки
7. Санітарна оцінка при цистицеркозі за відсутності патологічних змін у м’язах:
1. тушу випускають без обмежень
2. тушу та продукти забою направляють на промпереробку
3. тушу та продукти забою утилізують
8. На метастронгільоз хворіють:
1. свині
2. Вівці, кози
3. птиця
9. Саркоцистоз викликають:
1. трематоди
2. нематоди
3. найпростіші
10. При піроплазмі дозі за відсутності дегенеративних змін і жовтушного забарвлення в м’ясі тушу і внутрішні органи:
1. проварюють
2. випускають без обмежень
3. після зачистки тушу віддають на промпереробку
Білет №4
1. На трихінельоз хворіють такі тварини:
-
травоїдні
-
всеїдні і жуйні
-
ВРХ, свині, птиця, вівці, ведмеді, борсуки, риба
-
свині, коні, ведмеді, борсуки, нутрії, собаки, кішки, вовки, лисиці, гризуни, морські ссавці, деякі види птахів, земноводні
2. При виявлені хоча б однієї личинки трихінел тушу:
-
Утилізують
2. спалюють
3. зачищають і випускають без обмежень
3. Проміжними господарями цистицерків можуть бути:
1. жуйні,
2. Свині,
3. ДРХ, ВРХ,
4. людина
4. гризуни, птиця, коні
4. При цистицеркозі м'ясо ВРХ заморожують при таких режимах:
1. при -10ºС – 10 діб;
2. при -6º С з наступним витримуванням 24 год.
3. не вище -12 ºС без наступного витримування
5. Личинки трихінел:
1. містяться всередині поперечно-смугастих м’язів у вигляді завитків, які заключені в капсулу лимоноподібної чи овальної форми
2. містяться між поперечно-смугастих м’язів у вигляді завитків, які заключені в капсулу круглої форми
3. містяться на печінці у вигляді міхурів
6. На дикроцеліоз хворіють:
1. вівці, кози, ДРХ, ВРХ;
2. свині, риба
3. коні, кролі
7. Санітарна оцінка при цистицеркозі за наявності патологічних змін у м’язах:
1. тушу випускають без обмежень
2. тушу та продукти забою направляють на промпереробку
3. тушу і органи утилізують
8. Аскариди паразитують у:
1. у тонкому кишечнику, личинки – в легенях
2. у товстому кишечнику
3. в легенях, печінці
9. При якому захворюванні печінка у кролів тверда, на ній сірувато-жовтуваті вузлики (величиною від просяного зерна до горошини):
1. ехінококоз
2. саркоцистоз
3. еймеріоз
10. При забої коней проби на трихінельоз з ніжок діафрагми відбирають від кожних:
1. 50-ти туш коней;
2. 20-ти туш коней;
3. 10-ти туш коней
Білет №5
1. Статевозрілі трихінели у тварин і людини паразитують у:
-
печінці
2. кишечнику
3. легенях
2. Цистицеркоз по-іншому називається:
1. фіноз
2. саркоцистоз
3. споридіоз
3. Для дослідження на трихінельоз імпортну свинину (у тушах, пів тушах) проби відбирають від:
1. 10 % партії м’яса
2. 3 % партії м’яса
3. 1 % партії м’яса
4. При знешкоджені проварюванням м’яса, зараженого цистицеркозом, його ріжуть на шматки масою:
1. 2 кг
2. 5 кг
3. 3 кг
5. Личинки Cysticercus piriformis викликають захворювання у:
1. кіз, овець
2. кролів
3. свиней, ВРХ
6. Санітарна оцінка туші при дикроцеліозі:
1. тушу і внутрішні органи випускають без обмежень
2. уражені органи утилізують, тушу випускають без обмежень
3. внутрішні органи утилізують, тушу проварюють
7. Санітарна оцінка туші при токсоплазмозі:
1. тушу проварюють, голову і паренхіматозні органи утилізують
2. уражені органи утилізують, тушу випускають без обмежень
3. все утилізують
8. При аскаридозі тушу і продукти забою при відсутності пат.змін:
1. випускають без обмежень
2. проварюють
3. знешкоджують заморожуванням
9. Личинки Cysticercus bovis, C. cellulose локалізуються в:
1. тонкому кишечнику
2. серцевому м’язі, масетерах, м’язах язика, поперекових, ліктьових, шийних, черевних
3. сальник, печінка, плевра, брижа
10. Основним носієм трихінельозу в Україні є:
1. собака;
2. вовк;
3. червона лисиця
Білет №6
1. Найулюбленіші місця локалізації трихінел:
1. ніжки діафрагми, м’язи язика, стравоходу, міжреберні, жувальні під’язикові, очей
2. згиначі і розгиначі
3. серцевий м’яз, жувальні
4. кишечник
2. Цистицеркоз викликають гельмінти роду:
1. трематоди
2. нематоди
3. цестоди
3. На наявність трихінел ковбаси досліджують за методом:
1. Шмідта
2. Тихомирова
3. Романовського-Гімза
4. Інвазійне захворювання трихінельоз викликають личинки і статевозрілі паразити із класу:
1. цестоди
2. нематоди
3. трематоди
5. На фасціольоз хворіють:
1. вівці, кози ВРХ;
2. птиця, риба, миші
3. свині, кролі, коні
6. Збудник, личинка якого паразитує переважно в печінці у вигляді міхурів, заповнених світло-жовтою рідиною (величиною від горошини до голови новонародженої дитини):
1. ехінокок;
2. фасціола
3. саркоциста
7. На кокцидіоз (еймеріоз) хворіють:
1. кролі
2. вівці, кози
3. птиця
8. При метастронгільозі:
1. кишечник утилізують, тушу проварюють
2. легені бракують, туші та інші внутрішні органи випускають без обмежень
3. все випускають без обмежень
9. Післязабійна діагностика на початковій стадії фасціольозу:
1. в жовчних ходах – рухомі паразити листочкоподібної форми довжиною 20-30 мм
2. міхурі на печінці
3. жовчні ходи перетворюються на тверді трубки, що хрустять при натискуванні
10. Ехінококоз диференціюють від:
1. туберкульозу;
2. цистицерків;
3. міхурців повітря;
4. саркоцист
Білет №7
1. Методи прижиттєвої діагностики трихінельозу:
1. біопсія, РЗК, метод подвійної дифузії в гелі, кільцева реакція преципітації, алергічні проби, реакція непрямої імунофлюоресценції, імуноформентного аналізу
2. органолептичні і лабораторні
3. мікробіологічні
2. Хто є дефінітивним живителем статевозрілої цестоди (цистицеркоз):
1. людина
2. свині, кролі, коти
3. велика рогата худоба
3. Для дослідження на трихінельоз копченостей, сирокопчених ковбас, соленого сала проби відбирають від:
1. 10 % пакувальних одиниць
2. 3 % пакувальних одиниць
3. 5 % пакувальних одиниць
4. При поточному забої свиней проби з ніжок діафрагми на трихінельоз відбирають від кожних:
1. 10-ти туш свиней
2. 50-ти туш свиней
3. від усіх туш свиней
5. Проміжними господарями фасціол є:
1. жуйні,
2. свині,
3. ДРХ, ВРХ,
4. молюски
6. Післязабійна діагностика ехінококозу:
1. на печінці міхурі, заповнені світло-жовтою рідиною (величиною від горошини до голови новонародженої дитини)
2. на печінці і в жовчних ходах знаходять листочкоподібних паразитів
3. печінка і жовчні ходи потовщені, запалені, твердої консистенції, хрустять при натискуванні.
7. При еймеріозі у кролів вражається:
1. серце
2. м’язи
3. печінка
8. При гіподерматозі:
1. кишечник утилізують, тушу проварюють
2. тушу проварюють
3. після зачистки тушу випускають без обмежень
9. При вапняному переродженні капсул трихінел зрізи кладуть в:
1. соляну кислоту
2. молочну
3. сірчану
10. Проміжні господарі при дикроцеліозі:
1. вівці, ВРХ
2. наземні молюски
3. руді мурашки
Білет № 8
1. Методи післязабійної діагностики трихінельозу:
1. біопсія, кільцева реакція преципітації, реакція непрямої імунофлюоресценції, імуноформентного аналізу
2. трихінелоскопія, перетравлення в штучному шлунковому соку
3. мікробіологічні
2. Статевозрілий солітер (цистицерк) живе в:
1. тонкому кишечнику людини
2. серцевому м’язі, масетерах, м’язах язика, поперекових, ліктьових, шийних, черевних
3. головному мозку
3. Для підвищення ефективності трихінелоскопії моложеного м’яса, препарати з нього обробляють розчинами:
1. хлористоводневої кислоти
2. метиленового блакитного
3. сірчаної кислоти
4. Основним носієм трихінельозу в Україні є:
1. собака;
2. вовк;
3. червона лисиця
5. Післязабійна діагностика на початковій стадії фасціольозу:
1. в жовчних ходах – рухомі паразити листочкоподібної форми довжиною 20-30 мм
2. міхурі на печінці
3. жовчні ходи перетворюються на тверді трубки, що хрустять при натискуванні
6. Ехінококоз диференціюють від:
1. туберкульозу;
2. цистицерків;
3. міхурців повітря;
4. саркоцист
7. При якому захворюванні печінка у кролів тверда, на ній сірувато-жовтуваті вузлики (величиною від просяного зерна до горошини):
1. ехінококоз
2. саркоцистоз
3. еймеріоз
8. Піроплазмідози викликаються:
1. найпростішими
2. трематодами
3. нематодами
9. При піроплазмідозі, якщо жовтушність туші не зникає через 48 год:
1. тушу проварюють
2. випускають без обмежень
3. утилізують
10. При аскаридозі тушу і продукти забою при відсутності пат.змін:
1. випускають без обмежень
2. проварюють
3. знешкоджують заморожуванням
Білет №9
1. Перетравлення у штучному шлунковому соці використовують як основний метод на:
1. м’ясопереробних підприємствах, а також для дослідження туш коней
2. лабораторіях ринків
2. Личинки Cysticercus bovis, C. cellulose локалізуються в:
1. тонкому кишечнику
2. серцевому м’язі, масетерах, м’язах язика, поперекових, ліктьових, шийних, черевних
3. сальник, печінка, плевра, брижа
3. При дослідженні сала на трихінельоз відбирають проби масою:
1. 100 г
2. 20 г
3. 80 г